Клімат в районах Гренландії, вже сьогодні вільних від зледеніння, до кінця століття має шанси пом'якшитись настільки, що на найбільшому острові планети можуть з’явитись справжні ліси, вважають автори нового дослідження. Зараз на засніженому острові росте лише чотири «місцевих» види дерев, які зустрічаються на не вкритому кригою на півдні Гренландії.

Йенс-Крістіан Свеннінг з Орхуського університету (Данія) та його колеги вважають, що при нинішніх темпах зміни клімату до 2100 року Гренландію зможуть «колонізувати» дерева та кущі Північної Америки та Європи. Деякі види вже сьогодні приживаються на острові – наприклад, канадська ялина, бальзамічна тополя та сибірська модрина.

Насамперед «озеленення» торкнеться південної частини холодного острова – з часом там можуть з’явитись повноцінні хвойні ліси, як на берегах Аляски і західній частині Канади. Водночас деякі «корінні» види, наприклад, карликова береза, за оцінками вчених, зможуть розширити свій ареал на «зайві» 400 тисяч квадратних кілометрів.

Розпочався Всеукраїнський екологічний конкурс «Відповідальність за створіння». Бюро УГКЦ з питань екології проводить цей конкурс вже третій рік поспіль з нагоди дня Бога Творця (1/14 вересня), який християни в усьому світі відзначають як день молитви та відповідальності за природне довкілля.

Мета конкурсу – плекання та поширення свідомості щодо християнської відповідальності за створений Богом світ – природу.

В контексті Року Віри та відзначення 1025-ліття Хрещення Русі-України конкурс пропонує чудову нагоду глибше застановитися над одвічною Правдою про те, що Бог Творець і Бог Спаситель – єдині та що свідченням правдивої християнської віри та життя у Христі є також і наше відповідальне ставлення до створеного у Ньому світу – природи.

Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до всіх чад Руської православної церкви із закликом включитися в активну допомогу постраждалим від повені на Уралі і Далекому Сході.

«У тяжкі дні Церква завжди разом зі своїм народом, і ми постараємося зробити все для того, щоб допомогти постраждалим. Прошу всіх і кожного з вас виконати християнський обов'язок: проявити милосердя і зробити свій посильний внесок у подолання наслідків стихії. Пам'ятайте: рука, що дає, не збідніє, «хто з радістю дає, того любить Бог», – наводить агентство «Інтерфакс» текст поширеного в середу в Москві звернення глави РПЦ.

«Наближається осінь, а багато людей залишилися без теплого одягу та продуктів харчування, змушені жити в місцях тимчасового розміщення. Очевидно, що до настання холодів відремонтувати будинки або побудувати нові буде неможливо, а це означає, що наслідки стихії будуть ще довго позначатися на долях людей – наших з вами співгромадян, братів і сестер», – цитує слова патріарха ИТАР-ТАСС.

Відповідаючи на заклик Папи Франциска піклуватися про природу і корінне населення регіону Амазонія в Бразилії, єпископат цієї країни почав планувати стратегію своєї діяльності на найближчі роки.

28-31 жовтня, у столиці штату Амазонас, місті Манаусі, відбудеться конференція, присвячена проблемі охорони природного різноманіття регіону. На ній зберуться єпископи, катехити, вірні миряни, представники різних церковних організацій з усієї Амазонії. Вони спільно обговорять план дій на наступний 2014 рік. Форум очолить близький друг Папи, архиєпископ-емерит Сан-Паулу, кардинал Клаудіо Хумес.

Амазонія – це великий пастирський виклик, і Папа Франциск високо оцінив зусилля Католицької Церкви в Бразилії у сфері збереження природного різноманіття регіону та захисту корінного населення. Але одночасно, на завершення свого візиту в Ріо-де-Жанейро 28 липня, Понтифік закликав єпископів не зупинятися. Він нагадав, що регіон потребує кваліфікованих вчителів, вихователів і викладачів теології, щоб закріпити результати, вже досягнуті в галузі освіти місцевого духовенства".

Те, що пластикове сміття в океані завдає шкоди природі, відомо давно. Тепер вчені виявили на частинках сміття силу-силенну мікроорганізмів, у тому числі, схоже, і патогенних.

Про те, якої шкоди довкіллю завдає пластикове сміття, що в гігантській кількості плаває у світовому океані, написані тисячі статей мало не всіма мовами світу. В них йдеться, передусім, про болючу смерть морських птахів, які набивають собі шлунки цією неїстівною пластмасою, приймаючи її за їжу, та ще годують нею пташенят. Це давно відомий фізичний ефект пластикового сміття.

У нинішньому році вчені виявили ще і хімічний ефект: зокрема, виявилося, що сміття накопичує небезпечні для здоров’я органічні забруднювачі, що містяться в морській воді, – поліхлоровані біфеніли, поліциклічні ароматичні вуглеводні та інші токсичні сполуки.

21 серпня 2013 року завершила свою роботу Міжнародна конференція високого рівня з водної співпраці, за підсумками якої була прийнята декларація, текст якої подається нижче.

 

ДЕКЛАРАЦІЯ
КОНФЕРЕНЦІЇ ВИСОКОГО РІВНЯ З ВОДНОЇ СПІВПРАЦІ
Душанбе, Таджикистан
20-21 серпня 2013 р.

 Ми, представники урядів, міжнародних і регіональних організацій та громадянського суспільства, зібралися в Душанбе, 20-21 серпня на Конференції Високого Рівня з Водного Співробітництва, з метою підтримки Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй А/67/204 про проведення Міжнародного року водного співробітництва 2013, та прийняття дій з просування водного співробітництва на всіх рівнях.

17 серпня 2013 року, на околиці містечка Теоло (Північна Італія), пройшла зустріч о. Володимира Містермана, заступника керівника Бюро УГКЦ з питань екології з головою Екологічної комісії дієцезії Падова, о. Адріаном Селла, який є також відповідальним за міжєпархіальну католицьку екологічну мережу «Нові стилі життя», до якої в даний час належать багато італійських єпархій. На даній зустрічі був також присутній о. Андрій Твердохліб, священик приналежний до Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, який опікується українською громадою в місті Падова.

О. Адріано розповів українському колезі про історію створення та роботу «Нових стилів життя», та про те, як відбувається співпраця між різними італійськими єпархіями, коли йде мова про питання бережливого ставлення до Божого створіння – природи. Розповідаючи про період створення цієї сітки та про початки її діяльності, о. Селла підкреслив, що своїм існуванням вона до певної міри завдячує преосвященному владиці Карлу Гользеру, якого по праву називають батьком «Нових стилів життя» та протагоністом поширення екологічного вчення Католицької Церкви.

Екологи б'ють на сполох – цього року вже 20 серпня утворилася «екологічна заборгованість» людей перед Землею. Справа в тому, що вже зараз людство витратило середній річний запас води, деревини і рибів. Таким чином вже зараз для повноцінного життя людині потрібна не одна Земля, а півтори. А до 2050 року людям знадобиться вже цілих «дві планети».

Адже всього лише в 1961 році людям потрібно тільки дві третини природного потенціалу. І це був один з останніх нормальних років. Вже через 9 років забруднення навколишнього середовища і атмосфери почало приводити до перевищення «природного кредиту». Таким чином, вперше екологічний борг був зафіксований уже 29 грудня 1970 року, але тоді дефіцит ресурсів склав всього два дні.