Звершуючи своє великопосне служіння, Церква закликає Божий народ до екологічного навернення. Причиною та стимулом до цього навернення стає об’явлення справжньої Ікони Божого створіння, яка стосується як єства людини, так і безпосередньо її життєдіяльності. Адже саме людина, згідно з Божим проектом, поставлена головою Божого створіння. Через неї природа може висловити благодарення та хвалу своєму Творцеві та бути  Ним приведеною до гармонії та досконалості. "Ми знайшли того, про кого говорив Мойсей та пророки". Неділя Православ’я випромінює радість з віднайденого Скарбу, який дає надію та спроможність змінити все наше життя та оточуючу дійсність.

В літургійному богослужінні Другої неділі Великого посту силою віри ми покликані досвідчити таїнственне внутрішнє оздоровлення нашого паралізованого буття.

«Зміну клімату вже не зупинити», – вважає професор д-р. Герхард Круіп, – «В кращому випадку наслідки кліматичних змін можуть бути локалізовані і пом'якшені, так, що люди нашої землі по-різному відчують їх на собі». Фахівець також констатував, що: «Повені та засухи, урагани, проливні дощі і жара, шкода сільському господарству та підвищення рівня морів – все це буде мати серйозні наслідки, особливо в густонаселених районах бідних країн».

Зміни клімату – це один з вагомих викликів для християнської відповідальності за створений Богом світ. Тому Німецька єпархія Гільдесгайм вирішила помогти країні, яка є в особливій небезпеці перед кліматичними змінами.

Свята Церква в другій неділі Великого посту, через святу Євангелію про оздоровлення розслабленого, запрошує нас прийняти Божественне повідомлення про необхідність цілісного навернення, без якого радість Пасхи була б неповною, а то і лицемірною. Наше навернення до Бога має бути досконалим і включати зміну ставлення до всієї природи, адже прийти до Воскреслого самі з пустими руками ми не маємо права; повинні прикласти всіх зусиль, щоб у співдіянні з Божою благодаттю дати відчути всьому Божому створінню повну пасхальну радість.

Шлях навернення, покаяння і повного преображення – нелегкий шлях. Саме в часі Великого посту, особливо на його початку, кожен, хто подвизається на цій дорозі духовної боротьби відчуває всю важкість та гіркоту, яка походить від життя поза Божою ласкою.

Сиропусною неділею ми вступили в процес нашого відродження, заради нового життя в сопричасті з Богом. До цього життя ми покликані увійти в тій автентичній органічній цілісності, у якій нас створив Бог. Суть останньої полягає в тому, що, на відміну від всього іншого створіння, в людині досконало поєднується створене і нестворене начало, природне і надприродне, дочасне і вічне, створіння і Бог. Людина була створена за образом і подобою Бога (пор. Бут 1, 27) шостого дня, разом з іншими «...живими створіннями за їхнім родом...» (Бут 1,24-26), щоб панувати над ними. Водночас, будучи Божим образом, людина покликана з кожним подихом життя все більше і більше уподібнюватись до свого Архетипу – Христа і приводити до Нього усе живе. В такому розумінні не лише людина дозріває до Пасхи, але також увесь створений світ «з надією очікує об’явлення синів Божих» (Рим 8, 19). Саме тому Бюро УГКЦ з питань екології під гаслом «Великдень для Божого створіння» та закликом до «екологічного навернення для порятунку створіння» нагадує, що Боже створіння теж, разом з нами, прагне плідно пережити своє відродження у Великому Пості, щоб радіти світлом обіцяного Дня.

Піст має спричинитись до визволення людини від епідемії споживацтва та вплинути на оздоровлення світу природного довкілля, такою є провідна думка Великопосного послання Монсеньйора Джузеппе Фіоріні Морозіні, єпископа діоцезії Локрі-Джераче (Італія). Італійський Архиєрей наголосив на необхідності усвідомлення всієї небезпеки, яка випливає з сучасного споживацького суспільства. Він застеріг, що дуже часто соціальна реклама: «невтомно пропонує речі та продукти, які насправді нікому непотрібні, але представлені нам як такі, без який неможливо обійтись: предмети люксу, забави, секс і т.д.». Всі ці речі пропагуються нам споживацтвом, переконуючи нас в тому, що без них ми почуватимемось нещасними та неповноцінними. Замовчують, однак, що ціна західного гедоністичного життя є дуже високою, а саме: екологічні лиха, природні катаклізми, проблеми природного довкілля, збільшення бідності в країнах і без того бідних, поширення голоду в світі, фізичне насильство, і це далеко не все з довгого переліку проблем, пов’язаних з неприборканим бажанням «мати вже і тепер».

У Львові у конференц-залі Патріаршої курії УГКЦ, що на території Святоюрського комплексу, 1 березня 2012 року відбулося чергове засідання Голів та представників Комісій УГКЦ. Цього разу на зустріч було запрошено п. Володимира Шеремету, Керівника Бюро з питань екології УГКЦ, на якій він представив працю цієї структури.

Зустріч розпочалася традиційно спільною молитвою у Соборі Святого Юра. На початку робочого засідання о. Петро Рак, керівник Відділу Патріарших Комісій УГКЦ, представив п. Володимира Шеремету, який безпосередньо і розповів про роботу Бюро УГКЦ з питань екології. Відтак, з метою подальшої співпраці із Комісіями УГКЦ він визначив основні напрямки діяльності Бюро. Вони полягають у поширенні в українському суспільстві вчення Церкви щодо питань екології та збереження створіння;

Першу неділю посту називають неділею Православ’я. Слово «православ’я походить від грецького – «ортодоксія», що означає істинну віру і правдиве почитання Бога. Христова Церква, спираючись на Об’явлення Боже та його святоотцівське тлумачення, так сповідує віру в Бога Отця в Нікейсько-Царгородському Символі віри: «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого» (Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», № 74). Віра в Бога Творця є несумісною з гріховною поведінкою, якою людина виснажує, спустошує та знищує створений Ним світ.

З перших сторінок Святого Письма дізнаємось про величне екологічне покликання людини – «порати і доглядати» Боже створіння. Це покликання ми можемо реалізувати тільки тоді, коли «пануємо над світом» (пор. Бут 1, 28) на Божий спосіб, у відповідності до гідності «Божого образу» (пор. Бут 1, 26) – з Божою мудрістю, у повноті Божої любові та милосердя, будучи відповідальною головою цілісного організму Божого створіння, беручи до уваги встановлений тут порядок, гармонію та спрямованість до Остаточної Мети. Євангелія Першої неділі Великого посту розповідає про покликання учнів Ісуса Христа – Филипа і Натанаїла.  «Іди за мною» (Ів 1, 43) – закликає Христос. Цей заклик є завжди актуальний для нас християн.

В Австрії стартувала щорічна ініціатива під назвою «Автопіст». Акція закликає австрійців залишити машину в гаражі і використовувати більш екологічні засоби пересування, такі як велосипед або поїзд, а найкраще ходити пішки.

Ідея носить екуменічний характер: «автомобільний піст» залучає як католиків, так і протестантів. Австрійська Церква закликає віруючих змінити стиль життя, і на цей заклик відгукнулися не тільки австрійці: у Німеччині, Люксембурзі, Бельгії десятки тисяч людей вирішили взяти участь в акції. В минулому році «автопосту» дотримувалися понад 30 тис. людей.