26 квітня, вже традиційно для нашої держави, є днем, коли ми згадуємо одну із наймасштабніших трагедій в історії не лише українського народу, а й усього людства – аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Ця екологічна катастрофа залишила на століття свій «чорний» відбиток на нашій землі. Комусь могло б видатись, що не потрібно згадувати про цю подію, адже існують і інші, актуальніші проблеми, або взагалі потрібно думати і говорити про хороше. Але про цю трагедію, як і про всі інші, потрібно говорити, адже вони є наглядними прикладами для наступних поколінь, прикладами гідними як осудження, так і наслідування.

З цією метою парафіяни храму Преображення Господнього у м. Радивилів, Рівненської області, цього дня після недільної Святої Літургії відслужили панахиду за всіма, хто загинув від наслідків Чорнобильської катастрофи. У своєму духовному слові настоятель храму о. Володимир Лещишин, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Луцькому екзархаті, звернув особливу увагу на тих людей, які ціною власного життя і здоров’я ліквідовували наслідки аварії.

«У сьогоднішню неділю, коли ми згадуємо жінок-мироносиць, випадає спомин тих людей, які за покликом серця, сповняючи свій обов’язок віддали своє життя для зменшення екологічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Для нас ці люди залишаться прикладом самопосвяти заради інших, а також прикладом того, як і з якою ревністю слід дбати про природне довкілля. Кожного разу, коли перед нами з’являється спокуса вчинити екологічний проступок, пригадаймо собі тих людей, які ціною власного здоров’я або навіть і життя рятували нашу природу і нас від отруєння радіацією» – закликав проповідник.

На завершення душпастир пригадав усім про наше спільне екологічне покликання – відповідально ставитись до Богом створеного світу, яке починається від усвідомлення і цінування тих багатих дарів, якими наш Творець так щедро нас обдарував.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології