Меню

Календар 2019

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Бренди, які найбільше забруднювали довкілля пластиком у 2019 році

У 2019 році головними виробниками пластикового сміття у світі стали drink-компанії Coca-Cola, PepsiCo і Nestle.

Про це йдеться у дослідженні Break Free From Plastic. 

Рух Break Free From Plastic щороку влаштовує волонтерські прибирання на вулицях і пляжах у різних країнах світу й на основі цього проводить аудит, щоб з’ясувати, чия тара найбільше забруднює довкілля. У 2019 році 72 000 волонтерів влаштували 484 прибирання у понад 50 країнах на шести континентах. Вони знайшли 50 видів пластику від упаковок 8 000 брендів.

Зокрема, у десятку топзабруднювачів потрапили Coca-Cola, PepsiCo, Nestlé, Mondelēz International, Unilever, Mars, P&G, Colgate-Palmolive, Phillip Morris і Perfetti Van Melle.

Детальніше...

Форум у Давосі назвав зміну клімату найбільшим ризиком для світової економіки

Всесвітній економічний форум у Давосі назвав кліматичні катастрофи і вимирання видів флори і фауни одними з найсерйозніших загроз для світової економіки.

Перед початком Давоського форуму був представлений звіт про найбільші ризики для світової економіки.

Голова форуму, ексміністр закордонних справ Норвегії Борг Бренді, заявив, що рівень моря підвищується, а пов'язані зі зміною клімату пожежі займають дедалі більші площі.

Про що мовиться у звіті Давоського форуму

Детальніше...

ООН запропонувала новий план захисту біорізноманіття Землі

Проект нового екологічного плану, опублікований у понеділок Конвенцією ООН, намітив шлях боротьби з кризою біорізноманіття. З лякаючою швидкістю вимирають не тільки рослини, але майже всі класи та групи тварин: ссавці, плазуни, земноводні, риби і навіть комахи.

Інтенсивність, з якою йде цей сумний процес, дозволяє вченим заявляти, що планета знаходиться на порозі шостого масового вимирання. Виною тому – людський фактор у всій красі: вирубка лісів, браконьєрство, антропогенні патогени, зміна клімату, надмірний вилов риби і закислення океану.

План ООН передбачає включення під захист 30% всієї суші і моря (а як мінімум 10% всієї території планети повинно опинитися під «суворим захистом») до 2030 року. Конвенція також звертає особливу увагу на необхідність боротьби з поширенням інвазивних видів і скорочення забруднення пестицидами і пластиком на 50%.

Детальніше...

Біоремедіація – як спосіб звільнення території України від сміття, яке накопичувалось протягом десятиліть

Початок року в діяльності екологічного бюро Київської архієпархії розпочався із цікавої зустрічі, яку організував екореферент о. Роман Романович 13 січня 2020 року з представниками компанія ALTEN Ігорем Щуром та Ігорем Сінаєвим, які займаються роботою з об’ємної біоремедіації, представником будівельної компанії Standart One – S1 Фітелем Сергієм, який є тривалим партнером та модератором багатьох екологічних ідей для представника екологічного Бюро у Київський архієпархії, та Кирилом Томляком – автором проекту “Кліматичні Краплі”.

Зустріч розпочалась із розповіді пана Ігора Сінаєва про те, що собою являє процес біоремедизації (процес самоочищення живої природи за рахунок бактерій, ферментів і інших живих організмів), яка допомогла усім учасникам зустрічі зрозуміти важливість цього унікального способу утилізації сміття.

Детальніше...

Пластуни Мельбурна посадили дерево миру

Понад триста учасників зібрав цьогорічний пластовий табір Сокіл, на якому було урочисто посаджене Дерево миру, як нагадування про молитву за мир в Україні та в цілому світі.

Молодіжна організація Пласт Вікторія мала дуже успішний рік. Число учасників табору збільшилося у рази. Варто віддати належне організаторам заходу.

212 пластунів зареєструвалося для участі у таборі, де для них була підготована дуже цікава програма. У перший день прибуло ще сімдесят гостей. Усі разом вони просили Божого благословення на наступний рік та молилися за тих, хто постраждав від лісових пожеж, які вирують у Австралії.

Детальніше...

Критичний стан українських АЕС може призвести до чергової катастрофи

Більшість з 15 розташованих в Україні атомних енергоблоків досягли критичного терміну експлуатації і потребують модернізації. Про це повідомляють Українські національні новини, передає РБК-Україна.

Вартість продовження терміну експлуатації енергоблоків (максимум 20-30 років) передбачає мільярди гривень.

Але такого фінансування немає і в найближчому майбутньому не буде. Безпечне виведення з ладу зношених реакторів обійдеться ще дорожче – по мільярду доларів на кожен. Наслідки латання дірок і зовсім непередбачувані. Порушити правила і терміни експлуатації обладнання АЕС – найгірше, що можна зробити. Занадто висока ймовірність нової техногенної катастрофи, – йдеться в публікації.

Детальніше...

У повітрі виявили велику кількість мікропластику – дослідження

Дослідники, що збирали зразки снігу за полярним колом, виявили величезну кількість мікропластику у снігу від Арктики до Альп, а це значить, що навіть такі незаймані екосистеми, як Арктика, вже забруднені.

Це спонукало вчених попередити людство про значне забруднення атмосфери та вимагати термінових досліджень можливих наслідків для здоров’я.

Виявляєтья, сніг під час падіння захоплює частинки мікропластику з повітря.

Вчені закликали дослідити вплив мікропластику, що переноситься повітрям, на здоров’я людини, вказуючи на більш раннє дослідження, яке виявило частинки в раковій легеневій тканині людини.

Детальніше...

Рятуємо майбутнє: що потрібно для досягнення Цілей сталого розвитку – 2030

Італія нещодавно оголосила про включення з 2020 року до шкільної програми нових предметів зі сталого розвитку. Діти зі школи дізнаватимуться про вплив людини на природу, про зміни клімату та вчитимуться застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

Такий підхід – це не просто сучасний тренд, а прагнення забезпечити повноцінне буття наступних поколінь. Сьогодні це є найактуальнішим завданням на шляху до досягнення 17 Цілей сталого розвитку, що були визначені орієнтирами розвитку світу до 2030 року країнами – членами ООН. Україна також долучилась до глобальних процесів, зокрема, приєднавши до процесу онлайн-освіту зі сталого розвитку.

Детальніше...