Мр. 37 зач.; 8, 34 – 9, 1. 

«Яка бо користь людині здобути світ увесь
 і занапастити свою душу?»
(Мк 8, 36)

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі!

Сьогоднішнє недільне Боже слово, євангельський текст, настільки сильне та промовисте, що на основі кожного почутого рядка можна насправді написати не одну книгу чи докторську дисертацію.

Справді, сучасний світ, нинішнє суспільство, яке часто відкидає Творця як свою першопричину й основу всього сущого та живого, як фундамент Життя, може позбавити людину справжніх цінностей, які будують, творять і мотивують для розвитку та росту.

Євр. 311 зач.; 4, 14 – 5, 6.

Дорогі в Христі!

У третю неділю Великого посту Церква пропонує нам апостольське читання з Послання до Євреїв (4,14–5,6). У цьому уривку апостол Павло відкриває перед нами глибоку таємницю нашої віри: «Мавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання» (Євр. 4, 14). Христос названий великим архиєреєм, тобто тим, хто поєднує Бога й людину, хто приносить Богові жертву від імені людства. Але особливість цієї жертви полягає в тому, що Христос приносить не щось зовнішнє – Він приносить самого себе, через своє воплочення, страждання і воскресіння входить у глибину людського життя і в увесь створений світ.

Мр. 7 зач., 2, 1-12.

Дорогі браття і сестри!

Євангельські слова: «І от прийшли до Нього, несучи розслабленого; несли його четверо» (Мр 2, 3) відкривають перед нами глибоку правду про відповідальність одне за одного. Розслаблений чоловік не міг прийти до Ісуса сам – його принесли друзі. Вони взяли на себе його тягар, його безсилля, його біль. Їхня тверда віра, палка надія і дієва любов стали дорогою до чудесного зцілення ближнього.

Вражені чудом, яке вчинив Ісус розслабленому, ми можемо оминути і не звернути увагу на ті риси, які притаманні тим, хто спричинився до цього, і які так необхідні кожному зараз: здатність бачити, дарувати час, любити, співчувати, служити і виявляти милосердя до всіх, хто цього потребує, а також – безмежне довір’я до Ісуса та впевненість, що Він задовільнить усі прохання.

Євр. 304 зач.; 1, 10 - 2, 3

Слава Ісусу Христу! 

Сьогодні, під час читання Апостола, ми чули фрагмент із Послання апостола Павла до євреїв. Приводом до написання цього листа є переслідування християн. Ті християни, які були вихідцями з юдаїзму, могли повернутися до своєї віри, адже юдаїзм був дозволений у Римській імперії, на відміну від християнства. Зважаючи на це, святий апостол Павло наводить аргументи, які вказують на Ісуса Христа як Божого Сина і на Його божественність.

Йо. 5 зач., 1, 43-51

Слава Ісусу Христу!

У першу неділю Великого посту Свята Церква звертає наш погляд на уривок з Євангелії від Івана (Ів 1, 43-51), що розповідає про покликання Филипа і Натанаїла. Ісус Христос говорить просто: «Іди за Мною». На сумнів Натанаїла звучить відповідь через Филипа: «Прийди і подивися».

Віра народжується не з абстрактних міркувань, а з особистої зустрічі з Богом. Христос не переконує силою логічних доказів – Він запрошує до живого досвіду: побачити, пережити й відкрити серце.

Інша назва цього дня – Неділя Православ’я. Вона нагадує нам істину Воплочення, яка робить можливим шанування святих ікон – не як матеріальних предметів самих по собі, а як свідчення того, що невидимий Бог у видимім тілі увійшов у людську історію.

Євр. 329 зач.; 11, 24-26; 32 - 12, 2.

Дорогі в Христі браття і сестри!

Апостольське читання з Послання до євреїв відкриває перед нами величну галерею людей віри. Тут постають Авраам, Ісаак, Яків, Йосиф, Мойсей – люди, які вміли бачити невидиме і довіряти Богові навіть тоді, коли обставини здавалися абсурдними. Автор Послання говорить про віру не як про абстрактну ідею, а як про силу, що формує спосіб життя. Саме така віра потрібна нам сьогодні, коли Церква через екологічне служіння УГКЦ закликає нас до навернення в ставленні до Божого створіння.

Йо. 1 зач.; 1, 1-17

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні, у цей світлий і радісний день Святої Пасхи, коли дзвінко лунає переможний гімн перемоги життя над смертю «Христос Воскрес», ми знову споглядаємо велич Божої любові до нас, Його створіння. Воскресіння Христове – це не лише історична подія, але й вічне джерело надії, віри та оновлення для кожного з нас і для всього світу. Це свято надає сенс нашому існуванню і вказує на покликання до Неба.

Ді. 1 зач.; 1, 1-8

Христос Воскрес!

Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні у світлі Христового Воскресіння ми маємо можливість роздумувати над апостольським читанням, яке відкриває глибокі істини про місію Церкви та наше покликання як свідків Христових. Це послання, написане євангелистом Лукою, не лише розповідає про події, що сталися після Воскресіння, але й закликає до глибшого усвідомлення нашої відповідальності перед світом, у якому живемо. Тому зосередьмося на деяких відкритих питаннях й отримаймо конкретну відповідь у світлі актуального християнське життя.