Вода з-під крана в Україні небезпечна для здоров'я і годиться лише для миття посуду. Провиною тому є відсталі очисні технології та середньовічний бруд у водопроводі, ступінь небезпеки яких вітчизняні фахівці навіть не можуть виміряти, пише "Корреспондент".

Якщо в Євросоюзі перед подачею населенню воду аналізують на вміст шкідливих речовин по 70 показникам, а в США – по 102, то в Україні – лише по 30. Велике число норм – не примха хіміків. За 95 компонентами контролювати воду рекомендує Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Але навіть якби вітчизняні водоканали і прислухалися до ВООЗ, то більшість лабораторій в країні не в змозі провести аналіз навіть по 70 європейським пунктам.

Сьогодні світ відзначає Міжнародний день клімату. Заснування цього свята стало відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь.

Збереження клімату – одна з глобальних проблем, які сьогодні стоять перед людством. Глобальне потепління, підвищений вміст озону в атмосферному шарі, природні катаклізми, зміна погодних умов на планеті – все це веде до погіршення клімату Землі і, як наслідок, чинить негативний вплив на продовольчу, життєву і майнову безпеку людей, плачевно позначається на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.

Сучасні науки не можуть відповісти на питання, як швидко настане катастрофічна зміна клімату в разі подальшого підвищення температури на Землі. Однак, на думку екологів та метеорологів, відстрочити ці зміни людству цілком під силу.

Нещодавно вийшов у світ новий журнал — «Скинія». Його головна мета — допомогти людині пізнавати Бога через Святе Письмо. Саме тому значну частину журналу займають щоденні роздуми над Словом Божим — біблійними читаннями за літургійним календарем УГКЦ. Ці роздуми є плодом особистої молитви їх авторів — священиків, монахинь, мирян, які так само прагнуть жити у ритмі життя УГКЦ, намагаються знайти відповіді на актуальні питання сьогодення.

Окрім того, в «Скинії» є низка цікавих статей і розмов на окремо вибрану тему. Цей «пілотний» номер висвітлює тематику зв'язків між особистою вірою і буденним життям, тому його тема – «Віра / життя: є контакт».

Один із авторів журналу, Анатолій Бабинський, в статті «Віра у фрагментованому світі», пише, що сучасна людина має «кліпову» свідомість, через те, що «життя проходить в неї перед очима немов музичний кліп, як набір емоційних картинок чи просто калейдоскоп». Він каже, що «дуже мало людей йдуть на «глибину віри», пізнають її зміст, входять у світ молитви. Все це потребує неабияких зусиль, вміння зосереджуватись, втихомирювати свою калейдоскопічну свідомість, тобто входити в маленьку кімнату свого серця. Треба мати бажання і відвагу, але мандрівка віри, на яку першим вступив колись Авраам, є варта того. Вона обіцяє куди більше, ніж «19% річних», які рекламують чисельні банки. А самому ж «Банку нетлінних цінностей» вже кілька тисяч років».

Згідно з висновками нового дослідження, якщо температури зростуть на більше, ніж 2°C, то видова біорізноманітність у світі постане перед загрозою.

Вчені однак стверджують, що шкоду видам і середовищу можна зменшити, якщо вжити негайних дій для скорочення викидів в атмосферу газів, які викликають парниковий ефект.

Результати дослідження опубліковано в спеціальному виданні Nature Climate Change.

Міжнародна група вчених розглядала наслідки глобального зростання температур на майже 50 тисяч поширених видів тварин і рослин.

Минуло вже два місяці з часу обрання на кафедру апостола Петра Святішого Отця Папу Франциска; і цей короткий відрізок часу можна по праву назвати плідним та незвичайним. З цієї нагоди книжкові полиці поповнила нова книга отця Антонія Спадаро, директора всесвітньовідомого католицького журналу «Католицька Цивілізація» (La Civilt? Cattolica), під назвою «Від Венедикта до Франциска».

В інтерв’ю, з нагоди виходу цієї книги, о. Антоній розповів, що написання цієї книги було наслідком його особистої потреби зрозуміти та переосмислити всі ті події, що відбулись і які він особисто, як директор журналу, переживав.

Автор книги потвердив той факт, що в ній присутній так званий «реалістичний оптимізм», який в дусі духовності єзуїтів виражає важливу правду про те, що Бога слід шукати у всіх речах та у всіх обставинах. Підсилюючи це твердження, о. Спадаро процитував слова Папи Франциска про те, що «Бог вже живе у світі і спонукає нас вийти Йому на зустріч, щоб відкрити та побачити Його».

13 травня, на пл. Ринок за участю єпископа Брюсселю освятили дерево, яке посадили на честь українського правника, професора Романа Якемчука.

«Дерево – це символ. Його коріння викликає асоціації спільної справи України і Бельгії», – сказав єпископ Брюсселю, віце-президент Асоціації Єпископських конференцій (СOMECE) Жан Кокерол. Він наголосив, що зв’язки між Україною і Бельгією, а також між Україною та Євросоюзом мають зростати.

«Це перший крок. Хочемо, щоб львів’яни більше про нього знали. Домовилися, що найближчим часом також проведемо круглий стіл», – розповів міський голова Львова Андрій Садовий.

Христос Воскрес!

Запрошую приєднатися до наших парафіян 18 травня та взяти участь у традиційній народній толоці на Аскольдовій могилі – "Прибери землю і посади квітку".

Також запрошую представників парафіяльних служінь прилучитись до праці, особливо дітей Карітас і молодь парафії.

Відгукніться, будь ласка, хто з Вас бажає допомогти приготувати гостину для працюючих.

Запросіть своїх друзів, принесіть саджанці квітів.

З Богом,

Одним з ефективних способів діяльності нового Папи, на думку відомого ірландського священика-місіонера Шона Мак Донаха, висловленої ще до обрання Святішим Отцем, Папу Римського Франциска, повинне бути надання пріоритетів у сфері охорони планети і створення церковних синодів, які б займались питаннями відповідальності за створіння. Кожна місцева Церква могла б призадуматись над створінням з власної точки зору і побачити, яким чином християни можуть стати лідерами в побудові більш здорового та гармонійного світу .

При підготовці до таких синодів, всі в церкві – молоді, старі, фермери, промислові робітники, банкіри, вчені, рибалки, богослови, духовенство, вчителі, лікарі, літургісти, художники, поети і письменники зможуть поділитися своїми знаннями та мудрістю. Це дало б великий поштовх до турбот про Землю, яка дбає про всіх. І це могло б надати нового життя католицькій вірі в нашому сучасному суспільстві.