Як можна зменшити використання сировини? Щоб вирватися із "залізної клітки споживацтва", вважає Маріель Морено, треба використовувати речі до останнього – чи то одяг, будинки, автомобілі, приєднатись до автомобільного клубу, поділитись побутовою технікою з сусідами та повернути пральну машину!

Спільне споживання продемонструвало нові способи розподілу товарів і послуг для споживачів. Використання товарів спільної власності є альтернативою споживацтва.

Щороку величезну кількість цінних ресурсів вважають «відходами» і відправляють на смітник. Наприклад, у Великобританію завозять близько 540 млн тонн виробів і матеріалів щорічно, але тільки 117 млн тонн будуть перероблені.

Через невирішені енергетичні питання з Росією, постійну нестабільність ціни газу, сьогодні для України одним із пріоритетних напрямів розвитку залишається енергоефективність та енергозбереження. Зокрема, на цьому акцентується увага у президентській Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».

Згідно з цим документом, без негайного проведення системних і глибоких реформ держава приречена, у подальшому, залишитися на задвірках сучасного глобалізованого світу. Тож, метою реформ визначено досягнення європейських стандартів життя та гідного місця України у світі.

Зокрема, Стратегія містить 62 реформи. Пріоритетними з них вважаються 8 реформ та 2 програми. Так, серед першочергових визначено: реформу системи національної безпеки і оборони, оновлення влади та антикорупційну реформу, судову та реформу правоохоронної системи, децентралізацію та реформу державного управління, дерегуляцію та розвиток підприємництва, реформу системи охорони здоров’я і податкову реформу. Серед пріоритетів також реалізація двох програм: енергонезалежності та популяризації України у світі і просування інтересів держави у світовому інформаційному просторі.

Площа пожеж в Сибірському федеральному окрузі (СФО) зросла до 107,3 тис. гектарів, найбільш складна ситуація залишається в Забайкальському краї.

За офіційними даними в окрузі діють 115 лісових пожеж. Найбільше лісу горить у Забайкальському краї (93 вогнища на площі 104,7 тис. га), республіках Бурятія (17 на площі 2,23 тис. га), Тува (2 на площі 284,5 га) і Хакасія (2 на площі 284,5 га), а також в Іркутській області (2 на площі 19 га).

У той же час місцеві жителі звинувачують владу в замовчуванні масштабів трагедії, що спричинила широкомасштабну соціально-екологічну катастрофу, і недостатню допомогу постраждалому регіону.

Світ змінюється. А з ним – змінюємося й ми. Те, що вчора вважали неможливим, нині — приймаємо, як належне. Те, чого боялися — використовуємо у власних інтересах. Ту межу, яку ще вчора боялися переступити, нині залишили далеко за плечима. Зміна поглядів, темпу життя, можливостей пізнання створюють все нові спокуси. І ми часто піддаємося на провокації. Грішимо, бо слабкі тілом і духом. І оновлюємося – приступивши до сповіді та прийнявши причастя.  Але чи правдива наша сповідь, чи повна? Адже часто робимо речі, про які в Біблії ні слова.  До прикладу, витрачаємо багато часу на спілкування в соцмережах... Згадувати про це на сповіді чи ні? Адже гріх нині також набув іншої форми. Модернізувався. То в чому маємо ще каятися?

Невже хабарництво, безвідповідальність влади, порушення правил дорожнього руху та кинута обгортка – є такими ж гріхами як вбивство, крадіжка, брехня? За відповідями TopNews звернувся до керівника Бюро УГКЦ з питань екології, доктора богословських наук  Володимира Шеремети.

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Такі привітання чути скрізь, тому що настало найбільше християнське свято Пасха. Кожна християнська душа і серце наповнена невимовною радістю через Воскресіння Христа-Спасителя. Господь приходить у цей світ, стає людиною, щоб людина побачила Образ та Подобу Божу, закладену всередині неї, і віднайшла справжню ціль життя. Прихід Сина Божого відновив втрачену через гріх єдність та гармонію людини з її Творцем та навколишнім світом. Господь відкрив брами до Небесного Царства і дав всі середники й дороговкази, щоб знайти дорогу і дійти до неї, а головне – дав нам «перепуску», щоб перетнути її.

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

З батьківським напімненням закликаємо Вас відмовитись від шкідливої практики – прикрашання гробів померлих пластиковими квітами та вінками, під час похоронних процесій та особливо напередодні свята Воскресіння Христового.

У цей час вірні, бажаючи віддати шану померлому, приносять до осель, на цвинтар різнокольоровий пластик, як правило не задумуючись про те, що ця практика шкідлива і немає нічого спільного з душею померлого. Більше того – це шкода для природного довкілля сотвореного Богом та небезпека для здоров’я і життя людей. Пластик заполонює цвинтарі, перетворюючи їх на звалища непотрібного сміття. Дуже часто його спалюють, при чому в довкілля виділяються шкідливі сполуки, що може призвести до розвитку онкологічних захворювань.

Апелюємо до здорового глузду і свідомості християнської відповідальності за себе, ближніх і все Боже створіння – природу і просимо відмовитись від пластикових квітів та вінків на похоронних процесіях та цвинтарях.

Священик Української Греко-Католицької Церкви отець Максим Кролевський напередодні Великодніх свят та Поминального Понеділка розповів про те, чому священики виступають проти прикрашання могилок у такий спосіб.

У нашому місті почали з’являтися банери, у яких розповідається про те, як штучні квіти шкодять здоров’ю та довкіллю. Такі оголошення були створені за ініціативою екологічного Бюро при Греко-Католицькій Церкві.

– Сам Іван Павло ІІ, наш Святий Папа, говорив про екологічний гріх і зачисляв його до найгірших і найважчих, – говорить отець Максим. – І, власне кажучи, ми переймаємо досвід Західної Європи та Церкви, тому що такі установи, які ми створили тільки 5 років тому, там діють по 30, по 40, по 50 років. І, важливо сказати, що пріоритети, які сповідують європейці, були початково закладені церквою, яка почала піднімати ці проблеми з андеграунду і показувати, до чого ми йдемо та що нас чекає у майбутньому, якщо не змінити своє ставлення до навколишнього середовища.

«Сьогодні все наповнилося світлом:
Небо, земля і глибини підземні.
Нехай же празнує вся вселенна
Христове воскресіння,–
В якому ми утверджуємось»
(стихира 3-ї пісні восресного канону)

Свято Христового Восресіння є святом відродження людини до її первозданного образу, який був даний їй Богом Творцем у Раю. Гріх приніс втрату цього образу, гріх приніс смерть, гріх зробив із людини вбивцю. Людина почала вбивати людину і крок за кроком нищити весь Божий світ. Тільки смерть Христова здатна відкупити найвище Боже створіння від загибелі, тільки через відродження у Христі ми здатні глянути на світ очима Творця і жити у гармонії з Ним та з усім Його творінням.