Заради ілюстрації можна подумати про фотографування на телефони під час бойових дій і воєнних ситуацій в Україні за останні місяці. Варто про це подумати, уявляючи наскільки іншим стає все, що відбувається, із з'явою такого – здавалося б малозначимого – феномену. І важливим пунктом цього роздумування стає висновок, що ні, ніякий він не малозначимий. Адже з цими всілякими приватними фотографуваннями іншим стає абсолютно все. І ті, кого фотографують, і ті, хто фотографує, і ті, хто ці фотографії врешті розглядає.

Уявивши собі це все, погодившись із впливом цього на все, робимо наступний крок. Таких пунктів, які впливають не менше, як фотографування, є сотні тисяч. Навіть не аналізуючи само розгортання безлічі явищ, мусимо усвідомити, що у час війни не лише вчинки та постава, але й погляди і переконання більшості автономних осіб є чинником, який важить. Особливо у теперішні часи постмодернізму.

Після таких висновків стає легше усвідомити очевидну річ: війна – складнюща екосистема. Війна – це ускладнена певними збоями екологія. Екологія не буває поганою чи доброю, як про це писали провінційні журналісти два десятиліття тому – мовляв, тут погана екологія.

Екологія – це передовсім практика співіснування всього зі всім, у якому враховуються можливості і життєві інтереси кожного елемента системи.

«Сказав Господь притчу оцю: В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені частину маєтку, що мені припадає. Батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший зібрав усе й пустився у далекий край і там розтратив свій маєток: жив розпусно. І як він усе розтратив, настав великий голод у тім краю, і він став бідувати…

І як він був іще далеко, побачив його батько і, змилосердившись, побіг, кинувся йому на шию і поцілував його. Син сказав до нього: Отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Батько ж кликнув до своїх слуг… Старший його син був у полі; і як він, вертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці…

 Той же озвавсь до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не порушив ані одного приказу твого, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. А коли вернувся оцей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє – твоє. Однак слід було веселитись і радіти, бо цей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся» (Лк.15, 11-32).

Господь Саваот є Його ім'я

Єремія 10,16

 Єремія 10,12-16

Марко 16,14-15

Все створіння відкриває дивовижну силу Бога. Велич Божа стає видимою у всьому створінні і через нього: «Господь Саваоф – це Його ім’я».

Однак сьогодні ми стикаємося з серйозною глобальною екологічною кризою, яка загрожує виживанню природи. Жадібність змусила багатьох людей експлуатувати створіння без урахування меж його стійкості. В ім'я розвитку вони вирубують ліси і спричинюють забруднення, що руйнує землю, повітря, річки та озера. Наслідки: сільське господарство стає неможливим, питної води більше немає, а тварини вимирають. У цьому контексті важливо згадати, що після свого воскресіння Ісус послав учнів проголошувати Євангелію "усім створінням". Жодна частина створіння не виходить за рамки Божого плану – зробити все нове. Тому ми повинні навернутись і замінити схильність до експлуатації справедливим ставленням, у відповідності до цінності створіння, яке примирює нас з ним.

З благословення правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ Владики Михаїла (Колтуна) пропонуємо Вашій увазі християнські екологічні роздуми. 

Кожен день цих роздумів має на меті привідкрити християнину розуміння власної відповідальності перед Богом за довколишній світ, а також подати тематичну науку із катехизму «Христос наша Пасха». Автор цих роздумів - екологічний референт Лопатинського деканату о.Василь Ждан.

День 5. Збереження природних ресурсів

З благословення правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ Владики Михаїла (Колтуна) пропонуємо Вашій увазі християнські екологічні роздуми. 

Кожен день цих роздумів має на меті привідкрити християнину розуміння власної відповідальності перед Богом за довколишній світ, а також подати тематичну науку із катехизму «Христос наша Пасха». Автор цих роздумів - екологічний референт Лопатинського деканату о.Василь Ждан.

День 4. Християнська етика довкілля.

З благословення правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ Владики Михаїла (Колтуна) пропонуємо Вашій увазі християнські екологічні роздуми. 

Кожен день цих роздумів має на меті привідкрити християнину розуміння власної відповідальності перед Богом за довколишній світ, а також подати тематичну науку із катехизму «Христос наша Пасха». Автор цих роздумів - екологічний референт Лопатинського деканату о.Василь Ждан.

День 3. Екологічний гріх 

995 Людина, яка своєю діяльністю шкодить довкіллю, руйнує Боже творіння, невід’ємною частиною якого є вона сама. Вона грішить не лише стосовно творіння, а й стосовно самої себе та Бога.

З благословення правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ Владики Михаїла (Колтуна) пропонуємо Вашій увазі християнські екологічні роздуми. 

Кожен день цих роздумів має на меті привідкрити християнину розуміння власної відповідальності перед Богом за довколишній світ, а також подати тематичну науку із катехизму «Христос наша Пасха». Автор цих роздумів - екологічний референт Лопатинського деканату о.Василь Ждан.

День 2. Християнин і природне середовище

З благословення правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ Владики Михаїла (Колтуна) пропонуємо Вашій увазі християнські екологічні роздуми. 

Кожен день цих роздумів має на меті привідкрити християнину розуміння власної відповідальності перед Богом за довколишній світ, а також подати тематичну науку із катехизму «Христос наша Пасха». Автор цих роздумів - екологічний референт Лопатинського деканату о. Василь Ждан.