Віримо, що з Богом у світі все існує: небо і земля,  що родиться і живе, і  людина, що  творіння все сприймає. Цілий світ вміщається в її обличчі.

Творіння –  це видима ікона невидимого Бога. А людина є з Богом заодно. Усе, що є від Бога, існує для людини. Це Бог у  любові на всі вічні часи Його створив.

У наші дні людиною Бог народився. Себе Він Богом нам відкрив. А гріх людини на Бога посягнув й ганебну смерть Йому вчинив.

До цього часу над людьми смерть панувала, а  тепер на себе Бог її прийняв. Воскрес із рук смерти як Бог і як людина. І всім, що вмерли і що живуть,  життя воскресле дарував.

Великий день для нас є кожного дня. Життя і світ найбільшу цінність мають. Бог сопричасниками своїми нас учинив. Він кожного  дня і кожної миті нас пам'ятає.

Великий день для нас є кожного дня, тому що Бог його нам відкриває. День не такий, що вчора був. Для нас щораз Бог ласки посилає.

Кожен день стає значимим. Ми кожного дня йдемо до мети. Життям дорогу цю ми називаємо. Йому немає рівної ціни.

Кожен наш день неоціненний. Для нього сонце, повітря і земля. Ми черпаємо сили від природи. І все це для нас у житті ще не мета.

Великий День, бо в ньому Бог себе нам об’являє. Весь світ стає іконою Його. До нас у ній Бог промовляє: «Ви найдорожчий День уподобання Мого».

Життя – це найцінніше явище у світі. У ньому приходить розуміння. Що ми є з волі Всевишнього Творця. Він нам дарує свій Храм благовоління.

Для всього сотворіння Бог відкритий. За ради нас іде Його благословіння. Щоб у взаєминах ми світ цей споглядали. І славу возносили за дар Його веління.

Свій Храм благовоління Бог являє. На землі Його ми втратили колись. Маленьку дівчинку, Марію, Бог нам посилає. Щоб храм Його для нас у Ній відкривсь.

Щодня молитвою благословляю. Весь світ і нас, щоб жили в нім. Бог хоче в ньому Себе для нас відкрити. І ми в житті щоби Йому відкрилися земнім.

Бог з неприступного світла свого вийшов. Любов Свою у світі воплотив. До життя покликав усе людство. І земний світ для нього Він відкрив.

Сприйняття світу з вдячності приходить. Неначе б світ нас розумів. Усе творіння відкриває Божий задум. І цього наче б кожен з нас хотів.

Бог повелів і створилося. З своєї вічності Бог ввійшов в світ. Він своїм задумом захотів поділитись. І людині відкрив Він свій вік.

Божий вік – вічне вчора, сьогодні і завтра. Це ми в Його вічності є. Він Себе об'явив, що нас любить. І це є наш захист, що Він нам дає.

Божий захист, це є Його воля. А воля Його, це святе. На землі і на небі вона святиться. Вона в життя наше Покровом іде.

Бережіть красу людськую. Вона ваша і ви в ній. Усе, усіх любіть навколо. Бо ви вінець в красі земній.

Життя нас тримає у світі. А віра наша є така. Відкрити в собі красу Бога. Яку нам Бог дав для життя.

Краса Бога – це не колір. Краса Бога – це не смак. Це любов Його в усьому. Це для нас, це Божий знак.

Всі ми зріднені зі світом. В ньому закладена краса. Щоби красу ми цінували. І в нас вінчалася вона.

Ангели в небі життя споглядають. В нім премудрість, і слава, і Божа краса. Навколо і в собі вони Бога сприймають. І Божа любов, це є їхнє життя.

Світ був задуманий Богом, як рай. Так для людини себе Бог об'явив. Дав їй життя, щоб вона споглядала. І любов так свою Бог в людині відкрив.

Від того часу Бог не змінився. Бог це любов і життя. Своєю любов'ю Бог світ зодягає. І любові до нас Він не має кінця.

Зелені Свята…

Бог колись нам дав життя.

І про нас не забуває.

Ми Його руки, ноги, очі – все.

Через це нам світ Бог відкриває.

Ми бачимо світ, що від віку існує.

Ми бачимо в світі нерукотворну красу.