У нашому житті Бог обʼявився,

Зріднився з нами на землі.

Своїм Духом кожного з нас проникає

І робить нас подібними Собі.

Його любов нам дари носить,

Живить нас плодами сотворінь.

І Бог дари свої ще нам посіяв,

Щоб ми довірʼя мали в Нім.

Вишиванка в природі,
Вишиванка в житті.
Вишиванка для тіла,
Нам всім є до душі.

Частинка цього світу,
Де наше є життя.
Ми в Бога – вишиванка,
Йому ми до лиця.

Зустрічаючи весну,
Погляньмо на птиці небесні.
Вони, як тільки, так уже,
Пісні виспівують чудесні.

Зустрічаючи весну,
Пригляньмося до первоцвітів.
Дарма, як їм іще прийдеться,
До весняних спішать вони привітів.

Боже, Ти світ в Собі задумав,
Ти Себе йому віддав.
Все, що існує в цьому світі,
Щоб Божий образ в собі мав.

Все у світі – Тобі рідним,
У ньому є Твоє лице.
Ти Себе у ньому бачиш
І любиш все – понад усе.

Бог світ покликав до життя,

Щоб ми у ньому жили.

Любов'ю його Він наповнив,

Щоб в собі ми його відкрили.

Нам доступним світ стає,

До нас творіння промовляє...

Нам розуміння Бог дає,

Воно бо Божу мову має.

Осінь Бог для нас створив,
Щоб з Богом її ми споглядали.
Божий замисел ми бачили у ній
І щиро Бога прославляли.

Боже! Славен будь завжди і всюди,

Славен будь в Твоїх ділах.

Ти відкрив Себе для світу

Славен будь в Твоїх дарах.

Боже! Славен будь в Твоїм створінню,

Воно хай славиться в Тобі.

Від кожного створіння благодать хай всім дається

І всі Твоїй завдячують найбільшій доброті.