Минуло вже два місяці з часу обрання на кафедру апостола Петра Святішого Отця Папу Франциска; і цей короткий відрізок часу можна по праву назвати плідним та незвичайним. З цієї нагоди книжкові полиці поповнила нова книга отця Антонія Спадаро, директора всесвітньовідомого католицького журналу «Католицька Цивілізація» (La Civilt? Cattolica), під назвою «Від Венедикта до Франциска».

В інтерв’ю, з нагоди виходу цієї книги, о. Антоній розповів, що написання цієї книги було наслідком його особистої потреби зрозуміти та переосмислити всі ті події, що відбулись і які він особисто, як директор журналу, переживав.

Автор книги потвердив той факт, що в ній присутній так званий «реалістичний оптимізм», який в дусі духовності єзуїтів виражає важливу правду про те, що Бога слід шукати у всіх речах та у всіх обставинах. Підсилюючи це твердження, о. Спадаро процитував слова Папи Франциска про те, що «Бог вже живе у світі і спонукає нас вийти Йому на зустріч, щоб відкрити та побачити Його».

13 травня, на пл. Ринок за участю єпископа Брюсселю освятили дерево, яке посадили на честь українського правника, професора Романа Якемчука.

«Дерево – це символ. Його коріння викликає асоціації спільної справи України і Бельгії», – сказав єпископ Брюсселю, віце-президент Асоціації Єпископських конференцій (СOMECE) Жан Кокерол. Він наголосив, що зв’язки між Україною і Бельгією, а також між Україною та Євросоюзом мають зростати.

«Це перший крок. Хочемо, щоб львів’яни більше про нього знали. Домовилися, що найближчим часом також проведемо круглий стіл», – розповів міський голова Львова Андрій Садовий.

Христос Воскрес!

Запрошую приєднатися до наших парафіян 18 травня та взяти участь у традиційній народній толоці на Аскольдовій могилі – "Прибери землю і посади квітку".

Також запрошую представників парафіяльних служінь прилучитись до праці, особливо дітей Карітас і молодь парафії.

Відгукніться, будь ласка, хто з Вас бажає допомогти приготувати гостину для працюючих.

Запросіть своїх друзів, принесіть саджанці квітів.

З Богом,

Одним з ефективних способів діяльності нового Папи, на думку відомого ірландського священика-місіонера Шона Мак Донаха, висловленої ще до обрання Святішим Отцем, Папу Римського Франциска, повинне бути надання пріоритетів у сфері охорони планети і створення церковних синодів, які б займались питаннями відповідальності за створіння. Кожна місцева Церква могла б призадуматись над створінням з власної точки зору і побачити, яким чином християни можуть стати лідерами в побудові більш здорового та гармонійного світу .

При підготовці до таких синодів, всі в церкві – молоді, старі, фермери, промислові робітники, банкіри, вчені, рибалки, богослови, духовенство, вчителі, лікарі, літургісти, художники, поети і письменники зможуть поділитися своїми знаннями та мудрістю. Це дало б великий поштовх до турбот про Землю, яка дбає про всіх. І це могло б надати нового життя католицькій вірі в нашому сучасному суспільстві.

На початку цього місяця, з 1-го по 5-те травня 2013 року Божого, у Гамбурзі (Німеччина), пройшов з’їзд Євангельської церкви. На цю подію прибуло близько 117000 учасників.

У своєму інтерв'ю, генеральний секретар Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ), д-р Олав Фюксе Твейт підкреслив, що Церкви по всьому світу відіграватимуть провідну роль у здійсненні справедливості та екологічного стилю життя.

«Зміни можливі, – наголосив генеральний секретар, пояснюючи, – тому що Бог є дієвим, i ми теж запрошені встати, рухатися і разом працювати». Ним було висловлено також сподівання на те, що Церкви можуть відіграти важливу роль в процесі сучасних перетворень і це не лише тому, що «ми знаємо краще, а тому, що 345 церков-членів ВРЦ уже впродовж 40 років працюють заради миру, справедливості та охорони створіння».

Американські вчені зафіксували в атмосфері рекордно високу концентрацію вуглекислого газу – 400 молекул газу на кожен мільйон молекул повітря. Такі дані наводить Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США.

Водночас, як наголосили в цьому науковому відомстві, таке зростання для вчених не є несподіванкою. До збільшення концентрації вуглекислого газу призводить збільшення обсягів спалюваних вугілля, нафти і природного газу.

До промислової революції концентрація вуглекислого газу в атмосфері становила 280 мільйонних часток. Нинішні темпи зростання у 100 разів перевищують швидкість збільшення концентрації після останнього за часом льодовикового періоду.

Налагодженої системи збору й переробки використаних батарейок в Україні немає. Нині цією проблемою переймаються лише поодинокі активісти.

Ведомир Ареміх працює системним адміністратором у фірмі, що торгує електроприладами. У працівників і клієнтів накопичується багато відпрацьованих батарейок. Хлопець категорично проти того, аби їх викидали разом зі звичайним сміттям. Адже хімічні сполуки, що є в них, дуже токсичні. Ведомир каже, що коли почав цікавитися, де їх утилізувати, пунктів прийому ще не було. Нині такі вже почали з’являтися. Але люди лінуються відвозити туди відпрацьовані батарейки або ж не знають, що такі пункти існують.

Тому хлопець завів скриньку для батарейок прямо в офісі і агітує своїх друзів та колег збирати відпрацьоване до цієї скриньки. Потім хлопець відвозить їх до пункту оперативно-рятувальної служби Києва на вулиці Жилянській. Звідти, як пояснив інший активіст Дмитро Грамоданов, батарейки відправляють до державного підприємства "Аргентум" у Львові.

Згідно з недавніми дослідженнями, висячі сади можуть знизити забруднення в містах до 40%. Зниження забруднення в містах, підвищення ефективності будівель, виробництво продуктів харчування і поліпшення якості життя – великі переваги зелених дахів та висячих садів в архітектурі.

Прикрашати будівлі висячими садами на всю зовнішню поверхню – це не лише вибір, пов’язаний з естетичними вподобаннями, але, перш за все, вибір, пов’язаний з важливою інвестицією на користь самої будівлі та природного довкілля.

На сьогоднішній день існує багато досліджень, які підтверджують цю точку зору, спонукаючи до озеленення та очищення міст. Зелені дахи та висячі сади виступають в якості додаткового інструменту для скорочення забруднення повітря, а також для покращення життєздатності архітектурних споруд і для поліпшення енергетичної ефективності цих будівель.