Великопосна екологічна ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку ініціює Бюро УГКЦ з питань екології була представлена вірним парафії Святого Василія Великого у м. Луцьк. 11 березня 2015 року екореферент у Луцькому екзархаті о. Володимир Лещишин відвідав монастир оо. Василіян.

Після Літургії Напередосвячених Дарів референт виголосив проповідь, в якій наголосив на важливості цілісного підходу до покаяння. «Часто у нашому житті ми не до кінця усвідомлюємо всі наші гріхи. Саме такими гріхами, не до кінця усвідомленими, є так звані «екологічні гріхи». Для багатьох вони можуть виглядати маленькими провинами. Проте якщо придивитись до наслідків цих «маленьких провин», то стає зрозумілим, що гріхи проти природи – це злочини, які несуть загрозу для всього створеного Богом світу» - підкреслив проповідник. Розважання про згубні наслідки екологічного гріха продовжились екологічною Хресною дорогою.

11 березня 2015 року в актовому залі Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації відбулося засідання круглого столу, з метою обговорення проблеми випалювання сухої трави й рослинних залишків, їх наслідків впливу на довкілля і людину та напрацювання пропозицій із запобігання таким діям.

Окрім представників виконавчої влади, наукових установ та громадських активістів, у круглому столі взяли участь два єпархіальних референти Бюро УГКЦ з питань екології: о. Микола Пришляк і о. Олег Кобель. Відбувся конструктивний обмін думок щодо причин та наслідків спалювання залишків рослинності як на землях сільськогосподарського призначення, так і на землях загального користування. Звучало чимало нарікання на брак обізнаності населення щодо цього питання, зачитувалося статистичні дані збитків від такої протиправної та гріховної діяльності.

Реколекції є слушною нагодою для Церкви якнайближче наблизитися до людини, щоб пробудити її сумління, очистити та оновити серце, щоб зробити місцем живої присутності нашого Творця і Спасителя. У часі Великого посту всі вірні, християни, готуються до зустрічі світлого свята Воскресіння Христового і фізично, і духовно. Люди зосереджують найбільшу увагу на стан своїх душ, відмовляються від поганих звичок, ведуть боротьбу із пристрастями, каються у своїх гріхах, просять у Господа очищення та благословення.

Відгукнувшись на запрошення отців-францисканців, духовні науки на Великий піст провів о. Михайло Неїжмак, референт Бюро УГКЦ з питань екології Донецького екзархату. Реколекції відбулися у с. Гаї-Шевченківські, Тернопільської області, на парафії Успіння Пресвятої Богородиці, якою опікуються отці-францисканці та тривали три дні з 8 по 10 березня 2015 року Божого.

Основна тема реколекцій: «Примирення та покаяння, як передумова полюбити та зустріти Бога» вже у своєму змісті, включила у себе важливі речі, без виконання яких неможливе християнське життя. Щоб покаятися перед Богом у своїх вчинках, і щоб це каяття було щире та справжнє, потрібне примирення у трьох вимірах: примирення із самим собою, примирення з ближнім, примирення з усім створінням. Щоб духовно зростати у вірі, любові та надії потрібне примирення та покаяння – основна думка духовних настанов о. Михайла.

Присвячується всім тим, хто полюбляє палити суху траву.
Можливо, цього з вами і не станеться. Можливо.

Він сидів недалеко від тліючих залишків свого дому, схопившись за голову і дивився мокрими від сліз очима на марні зусилля кількох чоловіків відрами гасити те, що залишилося від Його життя. Якась незрозуміла усмішка виступила на обличчі, коли ревучи сиренами приїхала пожежна. Вона вже тут була, годину тому, води вистачило на 1-2 хвилини. Іронічна посмішка, а це була вона, мала свої причини. Ще зранку Він із серйозним та заклопотаним обличчям підпалював в полі суху траву. Робив так ще від дитинства. Йому навіть подобалося це робити, була в цьому щось від магії. Він чувся щасливим чарівником, який за помахом маленької палички, що звуть сірником, робить маленьке диво з вогнем. А зараз Він дорослий, дуже відповідально ставиться до свого обов’язку махати чарівною паличкою з коробки. Чекає весни та осені, щоб вкотре переконатися в тому, що не втратив набутих навичок принести в світ власні п’ятдесят відтінків сірого.

Представник Святого Престолу при Організації Об'єднаних Націй у Женеві виступив 9 березня 2015 року на засіданні Ради з прав людини присвяченого кліматичним змінам.

Він звернув увагу на зв'язок між правами людини, включаючи право на розвиток, і повагою до довкілля. Архієпископ Сільвано Томмазо підкреслив пункти, виконання яких, на думку Святого Престолу, потрібні для досягнення загальної справедливості. Мова йде про внесок всіх, відповідно до їх реальних можливостей, в економічний і технологічний розвиток, про обмін знаннями, про доступ до основних ресурсів і їх виробництва, про відповідальність за виправлення шкоди, завданої навколишньому середовищу з боку великих корпорацій.

Ватиканський дипломат заявив, що збиток навколишньому середовищу може мати негативні наслідки, як прямі, так і непрямі, для ефективного здійснення прав людини. Тому держави повинні знайти баланс між захистом навколишнього середовища та іншими законними інтересами суспільства. Архієпископ позитивно відзначив введену ООН практику з моніторингу економічних, екологічних та соціальних наслідків, викликаних повсякденною діяльністю великих компаній і корпорацій.

Під час зборів, 10 березня 2015 р., деканам Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ було представлено Великопосну ініціативу «Екологічне навернення для порятунку створіння». Д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології, звернув увагу присутніх на те, що цією ініціативою Церква вже п’ятий рік поспіль намагається якнайкраще використати благодатний час посту і допомогти очиститись від екологічного гріха, який вносить дисгармонію у відносини з Богом і загрожує всьому створеному у Христі світу. «Великопосна екоініціатива – це один з ключових інструментів екологічного служіння Церкви, донесення ключових екологічних правд християнської віри та сприяння більш цілісному наверненню до нашого Творця та Спасителя» – підкреслив д-р Володимир Шеремета.

Нещодавно з ініціативи диякона Михайла Деревенчука, референта Бюро УГКЦ з питань екології Бучацької єпархії, парафіянам одразу двох величних храмів Пресвятої Трійці, у смт. Заводське, та собору Петра і Павла, у м. Чортків, була представлена Великопосна екологічна ініціатива 2015 «Екологічне навернення для порятунку створіння».

Настоятель храму о. Володимир Білінчук у слові до своїх парафіян звернув увагу, що через євангельську розповідь про розслабленого наш Отець Небесний хоче пролити світло своєї правди на всі сфери нашого життя та діяльності. Можливо, в сьогоднішній день, коли ми робимо перші кроки на шляху покаяння і навернення, Бог хоче нас запитати чи, часом, ми своїм безвідповідальним ставлення до природи не стаємо причиною того, що наш ближній втрачає здоров’я, перетворюючись на розслабленого?! Ще досить мало людей взагалі, не кажучи вже про християн, усвідомлюють і визнають, що вони теж винні в тому, що багато наших сучасників хворіють на різні захворювання, інколи невиліковні та зводять молодих людей з цього прекрасного, Богом створеного світу.

Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? (Мр 8, 35-36.)

Як часто чуємо ми про сильних світу цього. Кожен із них прагне бути якомога впливовішим, накопичити найбільше скарбів у земному житті. І найгірше у цьому всьому, що їх ніщо не зупиняє. Прагнучи впливу, багатства, вони готові руйнувати, знищувати, спустошувати.

В книзі Буття ми дізнаємося, що Господь створює світ, доручає людині піклуватися ним. Не говорить «здобувати» світ, а «порати та доглядати» (Бут 2, 15). І як важливо, щоб кожна людина, а особливо ті, котрим дано більше, зрозуміли це та змінили своє ставлення до світу, не здобували, а піклувалися ним.

Та не тільки сильним світу цього, але й кожній людині Господь говорить ці слова: «Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?» (Мр 8, 36). Ми часто можемо почути від багатьох людей: «Що від мене залежить? Я дріб’язкова людина». Але своїми найменшими справами, недружніми до природного довкілля, ми руйнуємо його, таким чином ображаємо Творця світу.