Приватні польоти, дорогі великі автомобілі – це і багато іншого, без сумніву, робить багатих людей більш «шкідливими» для навколишнього середовища. Недавнє дослідження, проведене некомерційною організацією Oxfam, показало, що найбагатші люди, які складають 1% від усього населення, виробили в два рази більше парникових газів, ніж бідне населення Землі (близько 50%), пише ПМ.

Автори роботи говорять про те, що оскільки глобальне потепління більше шкодить бідним країнам, людству необхідно приймати не тільки глобальні заходи щодо стримування зміни клімату, а й жорсткі заходи з обмеження надмірного споживання багатими країнами та людьми.

До такого висновку прийшли вчені, які проаналізували зміни клімату за декілька мільйонів років.

Міжнародна програма буріння в океані (IODP), яка продовжує багаторічний комплекс вивчення Землі, в рамках проєкту Cenozoic Global Reference (CENOGRID) змогли побудувати кліматичний графік зміни середніх глобальних температур за останні 66 млн років – за весь кайнозой, поточну еру геологічної історії Землі, пишуть Цікавості.

Отримати необхідну інформацію допомогли раковини форамініфер, на основі вмісту кисню і вуглецю в карбонат, яких вчені змогли відновити дані про температуру і кількості вуглекислого газу в атмосфері Землі за мільйони років. Відомості порівняли з циклами Міланковича (коливання кількості сонячного світла і сонячної радіації протягом великих проміжків часу, які досягають Землю), що дозволило практично вдвічі збільшити період з відомими науці даними про середню температуру, обсягах льоду і вуглецеві цикли на планеті.

І чому це варто зробити

Щодня, озброївшись губками і разовими ганчірками, ми ведемо боротьбу з мікробами і бактеріями. Натираємо все до блиску, щоб жоден ворог не потрапив на нашу територію. Головна зброя — побутова хімія. Для прання, для посуду, для скла, для підлоги, кахлю, меблів тощо. Арсенал величезний. Але інколи стерильність приносить скоріш забиті полички, ніж чистоту в домі, пише Рубрика.

А ще з'являться питання: як змити з поверхонь цю хімічну лабораторію? 

Французька компанія Citroën випустила електричний мініавтомобіль Ami, яким можуть управляти особи у віці від 14 років і без повноцінних водійських прав, пише zik.ua.

Як зазначається, електромобіль має характеристики, які, ймовірно, привернуть увагу технічно підкованих підлітків. Він уже продається разом з ігровими консолями та смартфонами в великих французьких магазинах побутової електроніки.

Автомобіль завдовжки 2,4 м і шириною 1,4 м має максимальну швидкість 45 км/год і пробіг без дозаправки 75 км.

Корпорація Google заявила, що повністю ліквідувала свій вуглецевий слід, інвестуючи в «високоякісну компенсацію викидів вуглецю».

Компанія також зазначила, що стала вуглецево-нейтральною в 2007 році і тепер змогла компенсувати увесь вуглець, який коли-небудь створювала, пише mind, посилаючись на BBC.

За словами гендиректора Google Сундар Пічаї, компанія має на меті перевести до 2030 року всі свої центри обробки даних і офіси на безвуглецеву енергію.

Дослідницький центр П’ю провів великомасштабний опитування людей в 14 країнах, щоб з’ясувати, які загрози людство вважає пріоритетними. Результати здавалися дивними – не дивлячись на пандемію, громадян розвинених країн турбує в першу чергу не інфекційні захворювання. Розповідаємо, які загрози людство вважає пріоритетними, які показники зросли з минулого року і з чим люди вже змирилися.

Які загрози турбують людей?

У рік, коли пандемія COVID-19 домінувала в заголовках новин по всьому світу, не дивно було виявити, що більшість опитаних цього літа людей в 14 країнах вважають поширення інфекційних захворювань серйозною загрозою.

Чим швидше ростуть дерева, тим раніше вони вмирають. До такого висновку прийшла команда дослідників, проаналізувавши дані про річні кільця 110 видів дерев з усього світу. Як наголошується в статті для журналу Nature Communications, відкриття вказує, що біомаса лісів навряд чи виросте у відповідь на зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері. Це означає, що один з найважливіших «кліматичних буферів» виявився менш надійним, ніж вважалося раніше, пише epochtimes.

Наземні екосистеми поглинають близько третини вуглекислого газу, викинутого в атмосферу в результаті діяльності людини. Одними з головних його акумуляторів вважаються дерева. Високі концентрації CO2 дозволяють їм рости швидше, що частково пом'якшує інтенсивність змін клімату. Згідно з прогнозами експертів, в майбутньому дерева продовжать виконувати роль «кліматичного буфера».

Людина, в середньому, за тиждень з'їдає стільки пластику, скільки вистачило б на виробництво кредитної картки.

Вчені вперше знайшли мікропластик в тканинах органів людини. Раніше Всесвітня організація охорони здоров'я заявляла, що як великі, так і найдрібніші частинки пластику, проходять через організм людини, не затримуючись у ньому, тому не завдають шкоди.

Однак нове дослідження викликає у вчених побоювання. Епідеміологічні дослідження для оцінки впливу мікрочастинок пластику на здоров'я людини ще тільки попереду, пише Корреспондент.net.