Російська війна загострила енергетичну кризу в країні. Як місцева, так і центральна влада, вже попереджають про ймовірність збоїв в електропостачанні й активно готуються до зими. Однак, тактика ворога націлена на те, аби створити паніку серед цивільного населення країни, і вже зараз він прицільно атакує в тому числі енергетичні об’єкти, що може призводити до тимчасових збоїв в електропостачанні. В цьому матеріалі ми зібрали прості інструкції про те, що робити, аби не панікувати й бути готовими до будь-якого розвитку подій.

Як підготуватися

Якщо у вашому населеному пункті наразі немає перебоїв з електропостачанням, то це чудова можливість подбати про те, аби мати все необхідне на випадок непередбачуваних ситуацій.

«Аварійна валізка»

Речі, які завжди мають бути у вашому домі – ліхтарик, нічники на батарейках, заряджені акумулятори та павербанки, портативне радіо, що працює без електрики, антифриз. Також варто подбати про запас питної води, необхідних вам ліків та продуктів, які можуть довго зберігатися без холодильника. У випадку, якщо температура повітря в приміщенні впаде нижче 19 градусів, необхідно подбати про теплі речі та ковдри.

стосовно необхідності посилення заходів з контролю штучних палів в умовах війни та притягнення порушників до адміністративної відповідальності

Звертаємося до Вас, як представництво найбільшої природоохоронної організації світу, з проханням докласти зусиль із попередження штучних палів в умовах війни, що є грубим порушенням правил пожежної безпеки та може розцінюватися як диверсія проти громадян України. Зауважимо, що саме із спалювання стерні на полях та сухої рослинності починається більшість лісових пожеж та пожеж на торфовищах. Відповідно до статті 27 Закону України «Про рослинний світ, статті 39 Закону України «Про тваринний світ», статей 89, 90 і 110 Водного кодексу України, статей 61, 62 та 96 Земельного кодексу України випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється відповідно до порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з порядком випалювання сухої рослинності та її залишків, затвердженого Наказом Міндовкілля № 541 від 12.08.2021 випалювання залишків сухої рослинності допускається лише у таких випадках: для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети); у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з місцевими органами самоврядування.

Прикро, що водночас на загальнодоступних платформах з моніторингу пожеж (https://firms.modaps.eosdis.nasa.gov/map/#t:adv;d:7days;@27.2,48.5,8z) можна спостерігати виникнення пожеж у регіонах, які знаходяться в мирних умовах. Це є свідченням активізації неконтрольованих навмисних штучних палів сухої трави, стерні, лісосмуг та інших територій вкритих природною або штучно насадженою рослинністю і підкріплюється висвітленням подібних випадків у офіційних ЗМІ. В результаті цих дій відбувається ряд загальновідомих екологічних порушень (викиди продуктів згоряння в атмосферу, значне зниження родючості ґрунту через вигорання органіки, ерозія ґрунтів, знищення популяцій видів флори та фауни тощо), а також гасіння пожеж потребують залучення відповідних фахівців, протипожежної техніки, паливо-мастильних матеріалів, обсяг і доступ до яких в умовах війни є обмеженими.

Особливо важливим є проведення попереджувальних заходів у регіонах, де відбуваються активні військові дії і ліси забруднюються боєприпасами, і реагування та гасіння лісових пожеж стає неможливим, оскільки це прямо загрожує життю працівників відповідних служб та матеріально-технічній базі. У таких умовах виникає небезпека перекидання пожеж із лісових масивів на населені пункти, що підвищує ризики для життя населення, частина з якого вже перебуває в умовах гуманітарної кризи.

Окрім того, порушення Пожежного законодавства України із застосуванням навмисних палів у західних та центральних регіонах України спричиняють негативний вплив на психологічний та моральний стан внутрішньо переміщених осіб, що нещодавно покинули зони бойових дій.

Зважаючи на прогнозовані метеорологічні умови - підвищення температур, нестача опадів - і відповідне зростання пожежної небезпеки за умов погоди, необхідно вжити невідкладних заходів щодо попередження палів, формування механізмів виявлення і локалізації пожеж та інформування населення й відповідного покарання за вчинення правопорушень.

У зв´язку з вищенаведеним просимо Вас звернутись до голів районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та уповноважених структурних підрозділів ОДА із дорученням провести активні профілактичні заходи проти штучних палів та інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення та керівників агропідприємств з цієї проблеми. Особливо просимо посилити заходи з контролю та притягнення порушників до адміністративної відповідальності.

Станом на 31 березня 2022 року в Україні було зафіксовано 1698 осередків пожеж за даними SaveEcoBot та FIRMS. На мапі чітко видно, що пожежі відбуваються не лише у зоні бойових дій. Значна кількість пожеж у західних областях України свідчить про активізацію неконтрольованих навмисних підпалів сухої рослинності.

WWF-Україна

Українці витрачають на опалення квадратного метра площі в 2-3 рази більше енергії, ніж жителі кліматично подібних до нас Чехії чи Німеччини. Якщо грубо порахувати втрати централізованого опалення, виявиться, що близько 15% тепла «зникає» в котельнях, 20-25% – у тепломережах, і 50-60% – у багатоповерхівках, через неутеплені стіни, старі вікна та двері.

Так створюється «порочне коло»: Україна імпортує газ, вартість якого зростає – цей газ неефективно витрачається – щоб зробити комунальні послуги доступними для українців, уряд запроваджує субсидії, але через низьку енергоефективність будівель більша частина виробленої теплової енергії все одно йде на «обігрів повітря» – і ми знову змушені імпортувати газ. Грошові витрати супроводжується екологічним проблемами через значні викиди СО2.

У найбільшій церкві Прикарпаття – храмі Святих Володимира і Ольги, що на вулиці Вовчинецькій в Івано-Франківську, облаштують інноваційну систему обігріву. Для того, щоб вірянам було комфортно під час богослужіння, використають каналізаційний колектор та спеціальний тепловий насос. Це спільний пілотний проєкт Української Греко-Католицької Церкви та науковців університету нафти і газу (ІФНТУНГ).

Новітня технологія

Церква Святих Володимира і Ольги на вулиці Вовчинецькій в Івано-Франківську вважається одним із найбільших храмів УГКЦ в Західній Україні. На її спорудження пішло більше десяти років, і влітку 2021-го відбулося урочисте освячення. Площа будівлі 1100 кв.м.

1 Ялинка

• Якщо ви вирішили придбати штучну ялинку, потрібно звернути увагу на наявність сертифікату про те, що вона екологічно безпечна, не містить речовин шкідливих для вашого здоров’я, може бути утилізована, її склад та вогнетривкість.
• Живі ялинки. Не купуйте ялинки в маленьких горщиках. Діаметр горщика має відповідати ширині крони. Чим менший горщик, тим більшою є небезпека, що ялинка може загинути. При пересадженні до горщиків дерева піддаються стресовому стану. Коріння ялини та сосни до 15 років має стрижневу систему і не може вміститися до маленького кімнатного горщика, коріння обрубують.

Банк підрахував як треба жити аби вкластися у викиди на одну людину 2,9 тонн СО2 на рік (норма, встановлена Паризькою угодою)

Гігієна та харчування: – душ 3 рази на тиждень, по 8 хвилин; – Машинне прання 2 рази на тиждень, по 1 годині; – курятина 2 рази на тиждень по 100 г (10,4 кг на рік); – Сир 1 раз на тиждень 25 грамів (1,3 кг на рік); – Кави – 0. Спорт та розваги: – Заняття на біговій доріжці в спортзалі – 3 рази на тиждень по 30 хвилин; – Перегляд ТБ або інтернет-користування – 2 години на день; – відео ігри – 0. Купівля одягу: – 2 пари штанів і 3 сорочки на рік Подорожі: – 1 авіапереліт економ-класом на рік; – 5000 км електричним транспортом на рік

Для більшості людей слово «екологія» – це щось незрозуміле, далеке, те, про що багато говорять, і що ніяк не стосується особисто. Проте, це далеко не так. Забруднення води і повітря, вирубка лісів, глобальне потепління, знищення природних ресурсів – все це результат людської діяльності. Забруднення довкілля вже сьогодні, за принципом бумеранга, повертається проти нас, шкодить нашому здоров’ю, а часто і життю. Забруднюємо воду – потім її п’ємо, забруднюємо землю – потім споживаємо забруднені продукти. Скажете: «А я при чому тут? Я не маю заводів, електростанцій, не викидаю відходи в річку і таке інше». Все так, але, якщо ми продовжуватимемо лише пасивно спостерігати, то подальше погіршення стану довкілля неминуче (хоча, куди вже гірше…). Щоденними простими вчинками кожна людина може зекономити багато ресурсів природи або хоча б не забруднювати її. Тож знання екології необхідні кожному, щоб навчитися берегти навколишнє середовище.