5 квітня, у реколекційно-відпочинковому центрі Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, відбувся круглий стіл на тему «Від екології душі до екології довкілля», який організували Бюро УГКЦ з питань екології та Львівська Архиєпархія УГКЦ.

Метою заходу було презентувати сучасне соціально-екологічне вчення Церкви, її практичні екологічні ініціативи, а також налагодити контакт та співпрацю з державними природоохоронними установами, владою, освітніми закладами та громадськими організаціями на ниві збереження Божого створіння – природи.

Круглий стіл розпочався спільною молитвою і благословенням преосвященного владики Венедикта, єпископа-помічника Львівської Архипархії УГКЦ, а також його вступним словом, в якому він наголосив на тому, що передумовою «екології довкілля» є «екологія душі».

Так само, як кожна порядна українська родина перед Великоднем намагається дати лад своїй домівці, чимало уваги віддається й прибиранню та оздобленню кладовищ, адже в цю пору завше традиційно згадуємо про тих, кого з нами уже нема. Майже на рівні зі звичними паскою та писанками, все більше зі Великоднем асоціюються також штучні квіти, букети й вінки. В принципі, людей можна зрозуміти, адже пластмасові квіти начебто служать довше, не потребують догляду, дешеві, яскраві, а отже ? навіть здалеку видно буде, що та чи інша могила прибрана-«прикрашена». Але все це так лише на перший погляд. Масова прихильність українців до цих, доволі сумнівної краси, атрибутів та їхня безумовна шкода для довкілля спонукають розібратися ? чому саме такій оздобі люди надають перевагу та чи є цьому гідна альтернатива.

В останню неділю Великого посту, яка називається Квітною, Цвітною або по-народному Вербною чи Шутковою, свята Церква згадує подію в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим. В нас в Україні, через брак пальмового та оливкового віття, маємо гарний звичай посвячувати віття лози та верби, адже саме вони навесні найшвидше розквітають. Це віття, яке всі ми приносимо в Квітну неділю на благословення та освячення є символом перемоги, - символом Царя, якого вітає все створіння, втішаючись приходом свого Владики.

Радість та виклики «Осанна» в наших серцях не випадкові, адже саме в цю неділю сам Господь показує нам, що всі ми стоїмо на порозі звершення даної пророкам обіцянки про Царя, Месію та Визволителя.

Завершився благодатний час Великого Посту - час відродження усього Божественного створіння. Старому життю без Бога настав кінець, натомість прийшов Ісус Христос, щоб започаткувати нову еру для порятунку та обожествлення довкілля. Іван Хреститель, усвідомивши цю новизну, закликає до навернення: «Покайтесь, бо наблизилося Царство небесне» (Мт 3,2). Кожен із нас, увірувавши у благовість Христа, став активним учасником великопосного відродження Церкви.

Не лише людина зраділа приходу Спасителя – уся природа, яка потерпає та гине від прокляття (пор. Бут 3,17), «...нетерпляче очікує виявлення синів Божих» (Рим 8,19). Чим більше ми стаємо подібними до Архетипу Христа, тим ріднішим для нас стає навколишній світ. Існує багато ініціатив та проектів для порятунку гинучого довкілля, але вони залишаться неефективними, якщо їх не довершить Христос власною посвятою.

2 квітня 2012 року на парохії Різдва Івана Хрестителя с. Загвіздя, Івано-Франківської архиєпархії, відбулась важлива для всіх мешканців подія: дирекція школи, педагогічний колектив, школярі та вірні чисельно зібрались у прекрасному парохіяльному Домі Божому на спільну Хресну дорогу.

На запрошення отця-пароха Івана Шевчука, віце-канцлера архиєпархії та за підтримки Бюро УГКЦ з питань екології, розділити молитовну радість і взяти участь у хресній дорозі, до місцевої парохіальної громади прибули шестеро братів-семінаристів з братства священномученика Йосафата Івано-Франківської духовної семінарії.

У четвер, 5 квітня, відбудеться круглий стіл на тему «Від екології душі до екології довкілля», який організовує Бюро УГКЦ з питань екології та Львівська Архиєпархія УГКЦ.

Основними завданнями заходу є презентація екологічних ініціатив Церкви, а також встановлення контакту Церкви з державними природоохоронними установами, владою, освітніми закладами та громадськими організаціями, з метою узгодження стратегії і тактики природоохоронної діяльності.

Засідання круглого столу розпочнеться о 15.00 у реколекційно-відпочинковому центрі Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, за адресою: м. Львів-Брюховичі, вул. Широка, 4.

На завершення заходу відбудеться підсумкова прес-конференція.

1 квітня, з благословення архиєпископа і митрополита Івано-Франківського преосвященного Кир Володимира (Війтишина), та за сприяння обласної і міської влади, по вулицях міста Івано-Франківська відбулася хресна дорога, сьома стація якої була присвячена роздумам про хресні страждання Ісуса в контексті сучасних проблем природного довкілля.

Учасники хресного ходу мали нагоду застановитися над питанням особистої християнської відповідальності за створений у Христі світ, а також над фактом того, що вчинки, які приносять шкоду природі, є гріховними. Екологічний гріх сіє навкруги (по всьому світі) смерть та руйнування. Його жертвою стає виснажена та перетворена в пустку земля, забруднене повітря, отруєна вода, вирубані ліси, безповоротно винищені цілі види створених Богом живих істот… а в кінці кінців і сама людина. Відповідно, наслідком глибокого покаяння та цілісного навернення до Бога, має стати також відповідальне ставлення до всього Божого створіння у нашому повсякденному житті.

31 березня, на парафії Вознесіння Господнього Української Греко-Католицької Церкви, що розташована на окраїні Івано-Франківська, був закладений сад. Захід був здійснений в рамках ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку проводить Бюро УГКЦ з питань екології в часі Великого посту. Її метою є засвідчити не тільки словом, але й ділом покликання людини «порати і доглядати» (Бут 2, 15) Боже створіння.

Посадка саду розпочалася із молитви у каплиці, яку очолив отець-парох Іван Сас, заступник голови молодіжної комісії Івано-Франківської єпархії. Опісля, до присутніх звернувся д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології, наголосивши на важливості заходу, який є свідченням нашої християнської відповідальності за створений Богом світ, а також місії бути Божими садівниками на землі, а не безпощадними тиранами та експлуататорами природи.