До 2020 року в Україні збігає термін експлуатації 12 з 15 діючих атомних реакторів. Втім, уряд наполягає на їх подальшому використанні, нехтуючи проектом, ризиками та правами громадян. Більшість українців, зокрема і тих, що живуть в безпосередній близькості до АЕС, навіть не здогадуються про ці плани.  Ризики та негативні наслідки від роботи АЕС у понадпроектний термін суттєві, і їх прийнятність повинна всебічно оцінюватися і обговорюватися  у суспільстві до прийняття остаточних рішень.

Про ці та інші аспекти продовження роботи АЕС активісти громадських природоохоронних організацій спілкувалися із мешканцями міст навколо Запорізької АЕС в останній тиждень серпня. Найбільший інтерес викликала тема прихованих ризиків, про які не люблять говорити атомники:

Дорогі брати і сестри!

Вже п’ятий рік поспіль відзначаємо в Україні 14 вересня як свято Бога Творця і День молитви та відповідальності за наше природне довкілля і весь створений Богом світ. В цей день разом з братами у вірі по всьому світі молитовно виражаємо свою вдячність Богу за безцінні дари природи, висловлюємо щирий жаль за екологічні зловживання і просимо про порятунок та благополуччя всього створеного світу.

Рік Віри, який відзначається цьогоріч у Вселенській Церкві, спонукає нас в особливий спосіб застановитися в цей день над глибинним сенсом християнської віри в Бога Отця, Сина і Святого Духа, єдиного у Пресвятій Трійці – Творця і Спасителя, а також усвідомити, що правдиве і цілісне життя у Христі передбачає відповідальне ставлення до всього світу, створеного у Ньому.

У своєму слові до вірних, в контексті молитви «Ангел Господній» в неділю, 1 вересня, Папа Франциск засудив різні прояви воєнних конфліктів і висловив глибоке занепокоєння ситуацією, яка склалась у Сирії. Понтифік закликав відмовитись від «культури протистояння та конфлікту» і почати будувати «культуру спілкування та діалогу», яка згідно із ним є єдиною дорогою до миру.

Святіший Отець також пригадав, що 1 вересня в Італії, відповідно до постанов Єпископської Конференції, відзначається День збереження створіння. Тема цьогорічного християнського екологічного свята в Італії є «Сім’я – місце виховання для збереження створіння», що має за мету вказати на ключове значення сім’ї для формування екологічної культури та християнської відповідальності за природне довкілля.

Клімат в районах Гренландії, вже сьогодні вільних від зледеніння, до кінця століття має шанси пом'якшитись настільки, що на найбільшому острові планети можуть з’явитись справжні ліси, вважають автори нового дослідження. Зараз на засніженому острові росте лише чотири «місцевих» види дерев, які зустрічаються на не вкритому кригою на півдні Гренландії.

Йенс-Крістіан Свеннінг з Орхуського університету (Данія) та його колеги вважають, що при нинішніх темпах зміни клімату до 2100 року Гренландію зможуть «колонізувати» дерева та кущі Північної Америки та Європи. Деякі види вже сьогодні приживаються на острові – наприклад, канадська ялина, бальзамічна тополя та сибірська модрина.

Насамперед «озеленення» торкнеться південної частини холодного острова – з часом там можуть з’явитись повноцінні хвойні ліси, як на берегах Аляски і західній частині Канади. Водночас деякі «корінні» види, наприклад, карликова береза, за оцінками вчених, зможуть розширити свій ареал на «зайві» 400 тисяч квадратних кілометрів.

Розпочався Всеукраїнський екологічний конкурс «Відповідальність за створіння». Бюро УГКЦ з питань екології проводить цей конкурс вже третій рік поспіль з нагоди дня Бога Творця (1/14 вересня), який християни в усьому світі відзначають як день молитви та відповідальності за природне довкілля.

Мета конкурсу – плекання та поширення свідомості щодо християнської відповідальності за створений Богом світ – природу.

В контексті Року Віри та відзначення 1025-ліття Хрещення Русі-України конкурс пропонує чудову нагоду глибше застановитися над одвічною Правдою про те, що Бог Творець і Бог Спаситель – єдині та що свідченням правдивої християнської віри та життя у Христі є також і наше відповідальне ставлення до створеного у Ньому світу – природи.

Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до всіх чад Руської православної церкви із закликом включитися в активну допомогу постраждалим від повені на Уралі і Далекому Сході.

«У тяжкі дні Церква завжди разом зі своїм народом, і ми постараємося зробити все для того, щоб допомогти постраждалим. Прошу всіх і кожного з вас виконати християнський обов'язок: проявити милосердя і зробити свій посильний внесок у подолання наслідків стихії. Пам'ятайте: рука, що дає, не збідніє, «хто з радістю дає, того любить Бог», – наводить агентство «Інтерфакс» текст поширеного в середу в Москві звернення глави РПЦ.

«Наближається осінь, а багато людей залишилися без теплого одягу та продуктів харчування, змушені жити в місцях тимчасового розміщення. Очевидно, що до настання холодів відремонтувати будинки або побудувати нові буде неможливо, а це означає, що наслідки стихії будуть ще довго позначатися на долях людей – наших з вами співгромадян, братів і сестер», – цитує слова патріарха ИТАР-ТАСС.

Відповідаючи на заклик Папи Франциска піклуватися про природу і корінне населення регіону Амазонія в Бразилії, єпископат цієї країни почав планувати стратегію своєї діяльності на найближчі роки.

28-31 жовтня, у столиці штату Амазонас, місті Манаусі, відбудеться конференція, присвячена проблемі охорони природного різноманіття регіону. На ній зберуться єпископи, катехити, вірні миряни, представники різних церковних організацій з усієї Амазонії. Вони спільно обговорять план дій на наступний 2014 рік. Форум очолить близький друг Папи, архиєпископ-емерит Сан-Паулу, кардинал Клаудіо Хумес.

Амазонія – це великий пастирський виклик, і Папа Франциск високо оцінив зусилля Католицької Церкви в Бразилії у сфері збереження природного різноманіття регіону та захисту корінного населення. Але одночасно, на завершення свого візиту в Ріо-де-Жанейро 28 липня, Понтифік закликав єпископів не зупинятися. Він нагадав, що регіон потребує кваліфікованих вчителів, вихователів і викладачів теології, щоб закріпити результати, вже досягнуті в галузі освіти місцевого духовенства".

Те, що пластикове сміття в океані завдає шкоди природі, відомо давно. Тепер вчені виявили на частинках сміття силу-силенну мікроорганізмів, у тому числі, схоже, і патогенних.

Про те, якої шкоди довкіллю завдає пластикове сміття, що в гігантській кількості плаває у світовому океані, написані тисячі статей мало не всіма мовами світу. В них йдеться, передусім, про болючу смерть морських птахів, які набивають собі шлунки цією неїстівною пластмасою, приймаючи її за їжу, та ще годують нею пташенят. Це давно відомий фізичний ефект пластикового сміття.

У нинішньому році вчені виявили ще і хімічний ефект: зокрема, виявилося, що сміття накопичує небезпечні для здоров’я органічні забруднювачі, що містяться в морській воді, – поліхлоровані біфеніли, поліциклічні ароматичні вуглеводні та інші токсичні сполуки.