Психологія людей є найбільшою перешкодою для впровадження технологій пом’якшення дій на клімат Землі. Людство не готове до змін.

Проблеми змін клімату відомі вже кілька десятиріч, але щороку фіксуються нові рекорди у викиді парникових газів, створюючи додаткові чинники потепління. Тануть льодовики, потрохи відступає вічна мерзлота викидаючи додаткові кількості метану і двоокису вуглецю. Пожежі в тайзі все частіші, що впливає на розтоплення арктичних льодів. Збільшується смертність дерев, що приводить до їхнього розкладання і збільшення СО2. Натомість підвищення температури океану зменшує кількість планктону, який здатний споживати СО2.

Світ може дійти до межі, коли повна заборона на спалювання вугілля, газу та нафти вже нічого не змінить, процес змін клімату може стати незворотним.

У багатьох країнах не тільки переробляють пластикові пакети, а й намагаються зменшити їх використання. У Європейському союзі 16 квітня 2014 була прийнята директива по зменшенню кількості пластикових пакетів на 50% до 2017 і на 80% до 2019. У багатьох містах для зниження споживання пакетів вводять додаткові податки, а, приміром, в Лос-Анджелесі і Сан-Франциско введена заборона на їх продаж.

І ось 6 шість причин, чому варто хоча б на один день відмовитися від покупки чергових поліетиленових пакетів.

1. Середньостатистична тривалість життя "одноразового" пакета – 20 хвилин, а розкладання – 400 років. Ймовірно, він може розкладатися і довше, адже пластик був створений не так давно і людство може тільки здогадуватися про термін життя цього винаходу.

Індустріальна економіка завдає екологічних втрат довкіллю. Вже відчутні негативні наслідки – змінився природний зовнішній вигляд планети, довкілля стало масово забруднюватись. Виникла загроза для розвитку та існуванню людства.

На що впливає цивілізація? При видобуванні вугілля нищаться ґрунти; забруднюються водойми шахтними, дренажними і шламовими водами. Біля шахт появляються і збільшуються золовідвали і відвали пустої породи, котрі змінюють природний рельєф. Потім вугілля спалюється на великих ТЕС, для котрих відводять кілька квадратних кілометрів землі. Для роботи ГЕС створюють водосховища, котрі затоплюють великі території; це змінює мікроклімат і рельєф. Атомна енергетика витрачає значні об’єми води і виробляє відходи, проблема ліквідації яких в жодній країні світу ще не вирішена належним чином. Є загроза аварій АЕС.

В понеділок, 17 листопада, розпочався освітній семінар для єпархіальних та екзархальних референтів Бюро УГКЦ з питань екології. Особливістю даного заходу є те, що він відбувається у Німеччині, де українські церковні екологи переймають довголітній досвід місцевої Церкви, яка вже близько півстоліття на інституційному рівні піклується про захист та збереження навколишнього середовища.

У перший день семінару його учасники ознайомились з основними принципами екологічного сертифікування ЕМАS, а також прикладами його застосування в будинку освітньої академії у Petersberg bei Dachau, де вони замешкали. Після обіду увазі учасників семінару була запропонована тема екологічного будівництва, унаочнена оглядом парафіяльного центру церкви св. Петра в Дахау, особливість якого полягає в нульовому рівні викидів вуглекислого газу (пасивний будинок).

Група конструкторів на чолі із В’ячеславом Полтавцем у Луцьку розробила автобус із електродвигунами, що може проїхати 250-300 кілометрів та має базову швидкість 80 кілометрів за годину.

Презентували автобус журналістам у суботу, 15 листопада,  .

Директор ТОВ ВТП «Санрайз» ЛТД Юрій Девіцький розповідає, що подібні електроавтомобілі масово використовують в Європі, а нещодавно – і в Києві: «Приклади таких автомобілів вже є в Києві. Це китайські автомобілі легкові, які використовують як таксі. В Європі вже давно є такі автомобілі, в деяких країнах є стоянки спеціальні з електропідзарядкою».

Однак, за його слів, розроблений на базі «Богдан А091» електробус – це лише тестова версія. Перш ніж перевозити пасажирів, його вдосконалять.

16 листопада 2014 року Божого, для центральної греко-католицької парафії Австрії св. влмч. Варвари, став незвичайним днем, тому що місцева громада, на чолі з парохом о Тарасом Шагалою, мали велику радість спільно молитися з гостями з України. В цей день до храму завітали гості з України – очільник Бюро УГКЦ з питань екології, д-р Володимир Шеремета, разом з єпархіальними та екзархальними референтами з питань екології, які перебувають у навчальній подорожі, що має за мету обмін досвідом служіння Церкви для збереження створіння.
В цей святковий день громада спільно з шановними гостями об’єднались у молитві до Бога. Божественну Літургію очолив парох о. Тарас у співслужінні з працівниками екологічної інституції.

Місцевий парох зазначив, що Церква св. Варвари вже давно не бачила такої кількості священиків, які разом у ній служили та відзначив важливість екологічного служіння у Церкві, яке здійснюють присутні душпастирі з усієї України. Він також зазначив, що, на превеликий жаль, є ще багато і серед віруючих тих, хто не має належного розуміння важливості екологічної місії Церкви і тому часто самі прогрішаються проти Богом створеного світу – природи.

Референт з питань екології Львівської архієпархії провів чергову зустріч із парафіянами с. Малечковичі, Сокільнецького деканату, в контексті екологічних місій, 11 листопада 2014 р. Б.

О. Микола Пришляк разом із протопресвітером Василем Мудьом відслужили Божественну Літургію, опісля якої екореферент виголосив проповідь, вказуючи на важливість екологічної відповідальності кожної людини за створений Богом світ. «Адже, – як наголосив о. Микола, – сучасні екологічні проблеми вимагають нового відношення людини до Божого створіння, відходячи від інструментального сприйняття природи і переходячи до благоговійного подивування і вдячності Божому дару створіння».

Наука, філософія та релігія повинні вносити власний важливий внесок у захист екологічних та моральних цінностей, хоча жодної з них окремо, для вирішення поставленого завдання, по видимому недостатньо …”

Постановка проблеми. Відомо, що в останні десятиліття сталася значна зміна якості довкілля в результаті антропогенної дії, обумовленої науково-технічним прогресом. Гострота проблеми забруднення довкілля різна для країн світу, що пов’язане в першу чергу з відмінностями в суспільно-політичній системі держав і тим, як давно вони стали на шлях науково-технічного прогресу [9, с. 64].

Обожнювання науки, яке мало місце в історії людства, по суті завело людство в глухий кут, бо порушило гармонію відносин людини і природи яка була у минулому. За нинішніх умов наука продовжує втрачати свій соціальний статус, а екологія набуває якості її світоглядної заміни. Це пояснюється тим, що вона, як відносно самостійна сфера науки, частково долає “об’єктивованість” науки, тим самим знімаючи притаманне їй протиставлення суб’єкта й об’єкта, людини і природи. Світоглядний аспект постає надзвичайно важливою рисою екології. А оскільки будь-яка релігія має пряме відношення до світогляду, то екологія потрапляє в зону її інтересів. Це є причиною того, що церква теж прагне дати власну відповідь на “екологічний” виклик людства [5, с.90-91].