Виробники транспортних засобів постійно вдосконалюють конструкцію силових установок для досягнення мінімальної витрати палива і максимально можливого зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу. Однак, як показують дослідження, саме транспорт відповідальний за генерацію приблизно 14-17% загального обсягу парникових газів. Так який же вид пересування найбільш екологічний?

Відповідь на це питання постарався знайти дослідник Девід Баністер (David Banister). Для цього він розрахував відносні витрати енергії для різних типів транспорту з урахуванням максимальної пасажирської місткості і дальності ходу. Отримані результати представлені в мегаджоулях, витрачених на пасажиро-кілометр.

З 30 квітня по 4 травня в м. Майнц (Німеччина), під девізом «Майбутнє, якого ми прагнемо – життя замість знищення», відбулась Екуменічна асамблея, у якій взяв участь проф. Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології.

Вже традиційно тема християнської відповідальності за створений Богом світ є одним із ключових пунктів екуменічного діалогу поряд із темами справедливості та миру в сучасному світі. Екуменічна асамблея у Майці, починаючи від першого дня, тема якого була: «„Батьківщина Земля“ – справедливість, мир, збереження створіння і екуменічна духовність», особливу увагу приділила також сучасним екологічним проблемам та ролі християн у їх вирішенні. Поряд з пленарними засіданнями протягом 5 днів відбулася праця у понад 150 робочих секціях та різних тематичних заходах.

З 25 по 27 квітня 2014 р. Б. відбулась молодіжна молитовна еко-патріотична проща, присвячена святкуванню Світлого Празника Воскресіння Христового.

Прочани відвідали найкрасивіші місця Закарпаття, поєднуючи молитву з пізнанням нових куточків нашої країни.

При нагоді прочани відвідали місто Мукачево, а саме замок Паланок з традиційною екскурсією та спільним знимкуванням.

Мабуть, найцікавішим виявилось перебування у Боронявському монастирі Благовіщення Пресвятої Богородиці, ЧСВВ: отець-василіян розповів складну і вражаючу історію монастиря, згодом – читання Святого Письма та розважання, а також духовна наука.

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї набув чинності 44 роки тому, а холодна війна закінчилася чверть століття тому. Проте у світі є ще близько 17 тисяч ядерних боєголовок, а плани модернізації передбачають, що ядерна зброя входитиме до складу військових арсеналів ще в другій половині ХХІ століття. Це все підриває основні положення договору про нерозповсюдження такої зброї, – заявив на форумі ООН у Нью-Йорку представник Святого Престолу в організації. Цей міжнародний документ вже підписали більшість країн світу, але ще не всі.

Архієпископ Френсіс Чуллікат зазначив, що одним з основних зобов'язань договору про нерозповсюдження ядерної зброї було провадження перемовин задля її повної ліквідації. Тим часом вони відбуваються все ще дуже повільно і неефективно. Виникає усе більше загроз розповсюдження такої зброї. Багато експертів вважають, що атомні арсенали зовсім не збільшують захисту, а навпаки. Низка країн недавно організувала дипломатичні зустрічі, щоб обговорити «катастрофічні гуманітарні наслідки» застосування ядерної зброї, - сказав дипломат Ватикану.

Ось і настав поворотний момент у розмовах про глобальні зміни клімату, а ніхто й не помітив. Мешканці острова Картерет (Кілінаїлау), Папуа Нова Гвінея, стали першою громадою, яку зміни клімату женуть з місця проживання. Вони – перші біженці через глобальне потепління, вимушені втікати від вод, що погрожують їхнім оселям та полям. Вже до 2015 року острів, який вони називають своєю домівкою, буде повністю затоплено.

Історія ця розпочалась декілька років тому, коли вперше припустили, що острів’яни можуть стати першими подібними біженцями. Наразі, коли це стало реальністю, ніхто, здається, не звертає уваги. І хоча сценарій не настільки апокаліптичний, як може здатись на перший погляд, та життя на острові стало неможливим, тому що піднявся рівень води, велетенські хвилі змили посіви та отруїли сіллю те, що лишилось. Люди просто змушені піти геть.

Найбільш яскравою загроза III Світової війни була в 1962 році, коли американські розвідувальні літаки дізнались про наявність радянських ядерних ракет на території Куби. Водночас ракети були в безпосередній близькості з володіннями США. Цей факт не можна було розцінити жодним іншим чином, окрім виклику, і Сполучені Штати його прийняли.

Американці встановили військову блокаду навколо Куби. Обидві країни почали мобілізувати свої армії. В повітрі зависла напруга нової, ядерної війни. І хто знає, як повернувся б хід історії, якби не тодішній Папа Іван ХХІІІ.

Сам за походженням італієць (справжнє ім'я – Анджело Джузеппе Ронкаллі), він був знаним як Добрий Папа. Його девіз на Папському гербі був “Послух і мир”, а в своєму щоденнику він писав так: 

“Мені не потрібне використання суворих методів для підтримання гарного ладу. Турботлива доброта, терпіння та поблажливість допомагають просуватися вибраним шляхом значно далі і значно швидше, ніж суворість і різки. В цьому я впевнений без найменших сумнівів та ілюзій.”

Глобальний клімат почав активно змінюватися декілька років назад. В Індії, одній із найбідніших та найвразливіших держав світу, така тенденція викликає чи не найбільшу тривогу.

Нещодавно врожай був знищений безпрецедентним градом у центральній та південній Індії. Тоді більше ста фермерів наклали на себе руки, адже наступного року їх очікували величезні збитки. Важко не побачити чіткий зв’язок між катаклізмами і глобальною зміною клімату, адже той градопад виявився найсильнішим у фіксованих джерелах.

Регіон Махараштра, що найбільше постраждав від негоди, тепер відновлюється від найсильнішої посухи за останні сорок років. Тридцять мільйонів осіб стали жертвами цього катаклізму у 2013 році. Такі глобальні події кидають фермерів у коло позик, із яких вибратися дуже важко.

Константинопольський Патріарх Варфоломій в інтерв’ю італійській агенції SIR висловив впевненість, що сьогодні є багато питань, на які обидві Церкви повинні відповідати одним голосом, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Рomisna.

«Сьогодні, можливо, й більше ніж 50 років тому, існує нагальна потреба у примиренні. Це робить зустріч з нашим братом Папою Франциском у Єрусалимі подією великого значення», – прокоментував Патріарх Варфоломій екуменічну подію в контексті візиту Папи на Святу Землю.

Серед питань, котрі стоять перед православною і католицькою Церквами, він назвав страждання і несправедливість, яких зазнають люди у різних куточках світу, зловживання релігією серед них у політичних цілях, збільшення труднощів, яких досвідчують визнавці Христа, а також екологічна криза. Це все, на думку Варфоломія, вимагає здійснення рішучих кроків у взаємному зближенні і примиренні різних християнських конфесій, а також спільних дій, спрямованих на виклики наших часів. Патріарх переконаний у важливій ролі Папи Франциска у цьому відношенні.