«Відважитись на нові переміни» – під цим гаслом 16-20 травня в німецькому м. Маннгайм відбувся конгрес католицьких мирян, метою якого було переосмислення значення християнської віри для подолання численних викликів та проблем сучасності.

Понад 80 тисяч учасників, в рамках різноманітних тематичних заходів, намагалися знайти відповіді як краще реалізувати свою віру у світі сьогодення, як перемінити страх у надію, як мужньо йти вперед міняючи своє оточення на більш справедливе і відкрите для Бога.

Особлива увага була присвячена антропогенно спричиненим наслідкам кліматичних змін та іншим численним проблемам природного довкілля як виклику для християнської віри, а також дослідженню питання автентичного внеску християн для подолання екологічної кризи.

У своєму дослідженні «Звіт живої планети 2012» екологічна група Всесвітній фонд дикої природи розглянула темпи споживання людьми ресурсів планети.

У звіті говориться, що кожна людина потребує в середьному 2,7 га, щоб забезпечити себе ресурсами і позбутися відходів («екологічний слід»). У глобальному ж масштабі на людину припадає лише 1,8 га для використання природних ресурсів. Сюди відносяться всі переваги середовища – від споживання харчових продуктів до деревини і використання сільськогосподарських угідь.

Екологічний слід є дуже різним у різних регіонах. У країнах, що розвиваються, він становить 1,14 га на душу населення.

Економічні кризи, політичні потрясіння, соціальні негаразди сьогодні є головною темою більшості повідомлень інформаційного простору. В українських реаліях додаються питання моральності та відповідальності як керівників держави, так і кожного з нас за те, що відбувається навколо. Проте реально здолати усі негативні явища суспільного та економічного життя людини, на мою думку, можна лише застосовуючи нове бачення, ґрунтоване на принципах християнської екологічної ідеології.

Звідки беруться наші проблеми?

Очевидно, Україна значною мірою переживає ті ж проблеми, що і решта світу. Вони проявляються у кількох основних площинах і мають багато подібного.

По-перше, нестабільність та непевність у майбутньому базується на недовірі до політичних та економічних еліт. Пересічна людина вже не довіряє ані політикам, ані експертам, бо їхні прогнози часто виявлялися хибними, а обіцянки – неправдивими. Складається враження, що жоден з них не може чітко спрогнозувати, що буде за кілька місяців з економікою, бюджетом, виплатами тощо. Навіть у економічно розвинутих Європі та США непевність та недовіра до політичних еліт провокує акції масових протестів.

Архиєпископ Сергіо Альфредо Гуальберті, коадьютор архиєпархії Санта Круц, в Болівії, у розмові з католицькою благодійною організацією «Церква в потребі» розкритикував широкомасштабне культивування коки, а також знищення тропічних лісів в Болівії, подальші території яких в південноамериканській країні повинні вирубуватися за рішенням уряду. До того ж, особливе занепокоєння Церкви викликає запланована через заповідник автострада, яка повинна з’єднувати схід Болівії із заходом Бразилії – дорога вестиме прямо через національний парк „Isiboro Secure“.

Противники проекту бояться збільшення нелегального вирубування лісу, а також іншого руйнування навколишнього середовища, через нове заселення вздовж запланованої траси. «При цьому руйнуються не тільки важливі природні ресурси, а також  сприяється поширенню коки», – стверджує  архиєпископ Гуальберті.

Останнім часом у всьому світі чітко простежується тенденція здорового способу життя і підвищений інтерес до екології. Повним ходом йде боротьба за екологічність у виробництві, упаковці та навіть у моді. У продуктових магазинах намагаються пакувати покупки в паперові, а не поліетиленові пакети, а в модних магазинах, поряд зі шкіряними сумками, продаються еко-сумки, виготовлені з екологічно чистих матеріалів, які можна повністю переробляти при утилізації. Навіть якщо частково відмовитись від використання поліетиленової упаковки, можна зробити свій внесок в збереження навколишнього середовища. Але що стосовно власного житла?

Зазвичай, вирує думка, що будинок – це надійне укриття від екологічних небезпек, забрудненого навколишнього середовища за вікном. Таке твердження є великою помилкою. Несприятливі для здоров'я фактори можна зустріти й у власному домі. На щастя, вирішити екологічні проблеми житлових приміщень не так вже й важко, було б бажання. Небезпечні для здоров'я хімікати, забруднення та інші реагенти зустрічаються скрізь. Навіть просто сидячи на дивані і дивлячись телевізор людина наражається на небезпеку. Вся справа в тому, що частинки тканини, яка покриває цей диван, можуть відриватись і потрапляти в дихальні шляхи людини, що, звичайно, добре на неї не впливає.

Приймаючи на аудієнції п’ятьох нових послів при Святому Престолі з Ефіопії, Малайзії, Ірландії, Фіджі та Вірменії, з нагоди вручення вірчих грамот, Вселенський Архиєрей Венедикт ХVІ звернув особливу увагу на те, що в контексті численних викликів сьогодення необхідною є «нова мобілізація людей доброї волі для вирішення, у справедливості і солідарності, всього, що загрожує людині, суспільству та навколишньому середовищу».

Святіший Отець також зазначив, що теперішня економічна криза спричинилась до того, що багато сімей живуть у нестабільності, крайній нужді та бідності, спричиненими нестачею матеріальних та духовних дібр. Тому, на думку папи, необхідно гармонізувати економічні цілі із соціальними зобов’язаннями, демократичним урядуванням та пошаною до природи. Понтифік вважає, що добре було б посприяти ручній праці та землеробству, повертаючи їм гідність, якої вони заслуговують.

З 16 по 20 травня в Маннгаймі (Німеччина), в 98-й раз відбудуться Дні Католицької Церкви, які вже традиційно стали визначним форумом, що має за мету переосмислення значення християнської віри у світлі викликів та проблем сьогодення.

Особлива увага цього разу буде присвячена проблемам навколишнього середовища, як виклику для християнської віри, а також дослідженню питання автентичного внеску християн для подолання екологічної кризи.

Зокрема в четвер, 17 червня, відбудеться панельна дискусія на тему «Кліматичні проблеми торкаються нас всіх! – Відповідальність за створіння – спільна відповідальність». Серед основних диспутантів: кардинал Турксон, голова Папської ради «Справедливість та мир», Марія Луїза Дьотт, голова федерального союзу підприємців Німеччини і д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології.

Океан за останні півстоліття прийняв на себе до 90% ефекту від глобального потепління, однак обсяг холодних придонних антарктичних вод, які компенсували це тепло, скоротився на 60% за останні 40 років, повідомляє австралійське Науково-індустріальне співтовариство Британської співдружності (CSIRO).

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оголосила 2001-2011 роки "найтеплішим в історії десятиліттям для всіх континентів земної кулі", експерти з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) США зазначили, що 2010 рік став рекордним за кількістю опадів, що випали за історію спостережень з 1901 року. В цілому, на думку експертів, в кінці XX століття зміна клімату на планеті прискорилося.

"Коли ми говоримо про глобальне потепління на планеті – насправді мова поки що йде про розігрів океану ... За останні 50 років він поглинув до 90% додаткового тепла, однак це поступово призводить до виснаження буферних механізмів, які дають можливість адаптації", – сказав співробітник CSIRO Стів Рінтоул (Steve Rintoul), чиї слова наводяться в повідомленні.