Нещодавно побачив світ екологічний (64-й) випуск телепередачі «Знаки часу», під назвою «Відповідальність за створіння». Передача була підготована БО «Апостол», за підтримки Бюро УГКЦ з питань екології, з метою поширення свідомості про те, що актуальні екологічні проблеми є одним із ключових знаків та викликів для Церкви, що християнська віра спонукає до відповідального ставлення стосовно природи, що бережливе ставлення до створіння є виявом пошани до Творця та християнським свідченням у сучасному світі.

У передачі висвітлено ключові положення вчення Церкви щодо відповідальності за створений Богом світ на основі Катехизму УКГЦ «Христос – наша Пасха» і Моральної катехизи «Життя у Христі».

У більшості розвинених країн Заходу виробництво ядерної енергії іде на спад. Проте потреби економік азійських країн, які швидко зростають, штовхають їхні уряди саме на розвиток атомної енергетики.

Про глобальне прощання з ядерною енергетикою не можна говорити навіть після Фукусіми. У багатьох країнах вона й досі залишається невід'ємною складовою енергетичного балансу. Особливо це стосується Азії: наприкінці 2012 року відбувалося будівництво 68 реакторів у 14 країнах, із них 44 у цьому регіоні. Окрім того в усьому світі побудова ще близька 110 реакторів перебуває на різних стадіях планування, близько половина з них припадає на Китай та Індію. У наступні 10-15 років ці дві країни хочуть збільшити частку ядерної енергетики у виробництві електроенергії на чотири та дев'ять відсотків відповідно.

Велику увагу медіа викликала поява на ровері архиєпископа Ліона кардинала Філіпа Барбарена.

Французький ієрарх їздить по Риму на велосипеді, так само він прибув до Ватикану, щоб взяти участь у засіданнях Колегії кардиналів.

Богослужінням м’ясопусної неділі Церква запрошує нас вже тут і зараз відчути і пережити всю реальність сцени «страшного суду» як генерального звіту про реалізацію загальнолюдського покликання «порати і доглядати» (Бут 2, 15) Боже створіння.

Сьогоднішня недільна Євангелія дозволяє реально відчути наближення кінця історії спасіння та часу справедливого суду Творця, на порозі якого ми знаходимося і про який вже попереджав Христовий Предтеча: «Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву? Чиніть плоди достойні покаяння… Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь» (Лк 3,7). Саме наближення цих майбутніх подій, присутність яких вже сьогодні явно переживаємо, стимулює нас задуматись над нашим сьогоднішнім духовним та морально-етичним станом.

Для того, щоб належно підготуватись до Загального звіту на кінцевому суді та змогти дати відповіді на перелічені у сьогоднішньому Євангелії запитання, нам необхідно відновити у нас самих життя Бога. Побачимо ми, чи не побачимо в потребуючих ближніх та оточуючому них страждаючому світі самого Христа, безпосередньо залежатиме від Його присутності у нас самих.

9 березня 2013 р., у храмі Різдва Христового м. Івано-Франківська, під час Божественної архієрейської літургії, високопресвященніший владика Володимир Війтишин, Архієпископ та Митрополит Івано-Франківської Архієпархії, уділив дияконські свячення шістьом піддияконам,  серед яких також і д-ру Володимиру Містерманові, заступнику керівника Бюро УГКЦ з питань екології.

В своїй проповіді високопресвященніший владика Володимир наголосив на ключових аспектах дияконального завдання Церкви, а також побажав, щоб силою Божої благодаті, ярмо служіння було для нових дияконів милим.

Після закінчення архієрейської літургії диякон Володимир Містерман подякував, від імені всіх новопоставлених дияконів, за виявлену зі сторони Церкви довіру і отриману, через високопреосвященнішого Володимира, благодать Божу на здійснення дияконського служіння. Диякон Володимир підкреслив знаковість того, що їм випало вершити свою дияконську службу в році Віри, метою якого є оживити віру християнських спільнот і особисте життя вірних для належної зустрічі з Христом, а також запевнив, що будуть для цього прикладати всі зусилля.

Ще будучи студентом, Мікі Мейер задумався про те, яке використання може знайти міська макулатура. Особливо його обурювали нерозпродані вчорашні газети: для їх створення були вирубані дерева і зруйнована екосистема ще одного зеленого куточка планети, однак надруковані новини вже «застаріли» і на наступний день вже нікому не потрібні. Тому молодий нідерландець затіяв серію експериментів зі стопкою газет – він шукав оптимальний спосіб скріпити їх разом таким чином, щоб отримати матеріал, який нагадував би деревину.

Експерименти Мікі Мейєра зацікавили студію «Vij5» – голландські дизайнери Аріан ван Раадшувен (Arian van Raadshooven) і Аніке Брандерхорст (Anieke Branderhorst) вирішили допомогти дизайнеру-початківцю втілити в життя його сміливу ідею. Для цього, звичайно, потрібен не лише талант, але й деякі виробничі потужності, а також навички маркетингу, що має вирішальне значення в епоху глобалізації. Тому команда почала шукати рішення, як зробити зі «сміття» життєздатний на ринку продукт.

Міністерство екології та природних ресурсів оцінює концентрацію в Україні всіх видів відходів на рівні 35 млрд. тонн, з яких приблизно 2,6 млрд. тонн – високотоксичні відходи.

Заданими міністерства, щорічно в Україні загальний обсяг побутових відходів збільшується приблизно на 50 млн метрів кубічних, а промислових – на 175 млн метрів кубічних. На даний момент Міністерство вивчає можливість будівництва в Україні восьми заводів з переробки шин, а від 2013 року – шляхи утилізації небезпечних відходів в Україні замість їх вивезення на переробку за кордон, що, на думку Міністерства, дасть змогу заощаджувати чимало коштів.

Станом на 1 березня у акції «Зробимо Україну чистою» зареєструвалися 100 координаторів міст. До початку акції, 20 квітня, її організатори планують долучити 200 міст та 100 000 учасників.

Ініціатива «Зробимо Україну чистою!» об’єднує людей, які хочуть звільнити парки та вулиці від сміття. Це частина всесвітнього руху «Let’s do it world!», який виник 2008 року в Естонії, і в якому зараз беруть участь більше 7 мільйонів чоловік у 96 країнах світу.

«Кожен, хто хоч раз добровільно прибирав парк, – кажуть організатори ЗУЧ, – вже ніколи не кине навіть недопалок повз урну. Більшість друзів такої людини теж перестануть смітити в її присутності. Так поступово – від людини до людини – країна стає чистішою».