Екологічна комісія Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ

"Служіння для збереження створіння – невід’ємна складова живої парафії та нашого життя у Христі" – про це наголосив п. Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології, у доповіді на Першій сесії Собору Івано-Франківської архієпархії «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», яка відбулась 5 квітня 2014 р. у м. Галичі.

Доповідач загострив увагу присутніх душпастирів та мирян – делегатів Собору на чиннику того, що Церква, піклуючись про збереження створіння – передусім піклується про спасіння людини (пор. Любов у правді, 51). Голова Бюро УГКЦ з питань екології також підкреслив, що сучасна екологічна криза, жертвою якої стають мільйони, а то й мільярди людей, є одним із «знаків часу», на які Церква зобов’язана без зволікання відреагувати в рамках своєї місії спасіння людини. «Оскільки екологічна криза є закорінена в кризі екології людини, тобто в кризі нашого божественного життя, кризі нашої віри, духовності та моральності, в кризі нашого життя у Христі і дійсності гріха, то, відповідно, – вважає доповідач, – екологічне служіння Церкви (для збереження створіння) – це передусім служіння для відновлення внутрішньої екології людини для того, щоб повернути їй втрачену через гріх гідність «Божого образу» та привести до повноти Божественого життя завдяки системній праці на полі проголошення Божого Слова (проповідь, катехизація, євангелізація), літургійно-сакраментального життя, а також церковної дияконії».

Багатотисячна процесія тернополян різних конфесій пройшла 30 березня центральними вулицями міста. Великий дерев’яний хрест несли представники духовенства, місцевої влади, громадських та молодіжних організацій, лікарі, військові, педагоги, волонтери та активісти Майдану.

На стаціях усі присутні розважали над страстями Христовими та над гострими морально-духовними недугами нашого народу. Серед різних недуг особливо була наголошена проблема екології у нашому народі. Дев’ята стація була присвячена питанням чистоти душі та навколишнього середовища та збереження усього створіння.

«Господи, визнаю, що це я перебуваю в упадку! Де взяти силу, коли навколо не помічаєш світла, коли не бачиш неба, а тільки бруд, у який упав. І лише тоді згадую, що Він не залишить того, хто виконує Його заповіді» – йшлося у розважанні в екологічній стації.

Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ! (Як 3, 16)

Заздрість – це один з головних гріхів, який загрожує вічному життю людини та всій створеній Богом дійсності, а також лежить в основі багатьох інших гріхів. Святий Іван Дамаскин визначає заздрість як «незадоволення добром ближнього». Народна мудрість наступним чином образно характеризує цей гріх: «заздрість плаче з приводу того, що хтось радіє, і радіє з приводу того, що хтось плаче».

Як і кожен з інших головних гріхів, заздрість стосується передусім екзистенційної постави людини перед Богом – поневолена гріхом людина зачиняє своє серце від життєдайної любові Бога – від найвищого та найбільшого Добра. Однак, створена на «Божий образ» (Бут 1, 27) і «дуже доброю» (пор. Бут 1, 31) вона відчуває гострий голод за Абсолютним Добром та нестримну спрагу за Божою доброчинною любов’ю. Суть гріха заздрості полягає у тому, що він деформує природний потяг людини до добра.

Нещодавно, з ініціативи о. Романа Романовича, референта Бюро УГКЦ з питань екології Київської архієпархії відбулася зустріч із семінаристами Київської Трьохсвятительської духовної семінарії. В цей день міжнародна спільнота відзначала всесвітню екологічну акцію «Година Землі», тому тема цієї дружньої молитовної зустрічі в основному стосувалась саме цієї міжнародної екоакції.

Перед великою вечірнею, яку усі молились при свічках, священик мав коротку екологічну лекцію, в якій розповів братам-семінаристам про «Годину Землі», про історію її заснування та доцільність участі Церкви в цій акції. Представник Екобюро поставив головний акцент на тому, що Церкві для того, щоб в сучасному світі залишатись собою, слід навчитись адекватно реагувати на всі виклики сьогодення. «Всі ми, як Церква, покликані до того, щоб нести світло Христове в ті сфери, де ще панує незнання і темрява», – сказав о. Роман.

2 квітня 2014 року в актовому залі Івано-Франківської обласної психоневрологічної лікарні № 3 відбулась духовно-екологічна конференція «Від екології душі до екології довкілля», яку провів для медичних працівників даного закладу, д-р о. Володимир Містерман, заступник керівника Бюро УГКЦ з питань екології. Захід був ініційований о. Михайлом Дзулем, який є помічником капелана і проведений за підтримки п. Мирона Мулика, головного лікаря психоневрологічної лікарні та Бюро УГКЦ з питань екології.

На початку зустрічі запрошений священик коротко розповів чисельно присутнім медичним працівникам про екологічне вчення Католицької Церкви та про діяльність Екобюро. Заступник керівника екологічної інституції зосередив увагу медперсоналу на необхідності переоцінки цінностей та перегляду нашого ставлення до Богом створеного світу – природи. «Якщо ми хочемо, щоби хоча наші діти, внуки та прийдешні покоління мали можливість жити в чистішій країні, могли дихати чистим повітрям, пити чисту воду, вживати екологічно чисті продукти та могли насолоджуватись красою природи, кожен нас вже від сьогодні повинен змінити свій звичний, дуже часто споживацький стиль життя на більш дружній до довкілля», – наголосив о. Володимир.

12 квітня 2014 року Божого по всій Україні пройде Всеукраїнська екологічна акція під назвою «Зробимо Україну чистою», яка вже четвертий рік поспіль проводитиметься в Україні.

Бюро УГКЦ з питань екології закликає вірних та всіх людей доброї волі долучитись до цієї акції, яка є чудовою нагодою цілісніше підготуватись до світлого празника Воскресіння Христового. В Екобюро переконані, що християни є тими, хто одні з перших повинні підтримати цю акцію не лише самі, але, по можливості, заохотити також й інших.

Воскресіння Христове – це свято радості цілого Божого створіння – природи, тому важко повірити, що ми готові до цього свята, навіть якщо і відбули передвеликодню сповідь, коли все навкруги свідчитиме про протилежне: засміченні річки й водойми, парки й сквери, двори, під’їзди та інші місця відпочинку. Стан природного нашого довкілля свідчить про стан душ тих, хто в ньому живе, тому, прибираючи його та з трепетом дбаючи про природу, також і наші душі стають чистішими.

Високопресвященніший владика Володимир (Війтишин) звернувся у часі Великого посту із спеціальним пастирським зверненням, в якому закликав відмовитися від використання пластмасової поминальної атрибутики, прикрашання храмів штучними квітами, а також закликав провести передпасхальне прибирання дворів та церковних територій без шкоди для природи та здоров’я людей.

«Моє батьківське серце крається від болю, коли помічаю, що, доручені моїй пастирській опіці вірні – діти мальовничого Прикарпатського краю, батьки та діди яких завжди відзначались особливим трепетним ставленням до природи як Божого створіння, сьогодні ставляться до нього безвідповідально, поповнюючи гріхи проти свого Творця та Спасителя» – йдеться у зверненні. Особливий акцент поставлено на необхідності відмови від прикрашання пластмасовими вінками та квітами гробів померлих напередодні Пасхи.