"Всесвіт - це плід діяльності розумного і люблячого Бога", - з такими словами звернувся ректор Папського Латеранського університету єпископ Енріко Даль Коволо до учасників конференції під назвою «Європейський тиждень астрономії та космічних наук", який проходить на базі навчального закладу 2-6 липня. Звертаючись до вчених, які прибули з різних країн Європи поділитися досвідом своїх досліджень і представити плани на майбутнє, єпископ Даль Коволо підкреслив, що "завдання астронома полягає в тому, щоб використовуючи технологічні пристрої та винахідливість людського розуму, дійти до наукового розуміння Всесвіту, вивчаючи і відкриваючи його таємниці".

У ході конференції представники Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ) зустрілися з Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном, щоб висловити своє розчарування у зв'язку з підсумковим документом Ріо +20.

ВРЦ висловила критику стосовно міжнародної політики та прийняття державних зобов’язань для сталого розвитку за період 1992-2012 рр.,  а також щодо нечіткості прийнятих постанов відносно даного питання у підсумковому документі конференції Ріо +20.

В особливий спосіб ВРЦ незадоволена неналежним визнанням ролі релігійно-духовних та етично-моральних цінностей для забезпечення сталого розвитку і майбутнього планети.

Кардинал Рейнхард Маркс, голова Комісії єпископатів країн Європейського Союзу, направив спеціальне послання учасникам Конференції ООН з питань сталого розвитку Ріо +20.

Своє звернення ієрарх назвав «Спільна відповідальність за завтрашній світ». «З християнської точки зору, визнання людської гідності є основою сталого розвитку», - зазначив ієрарх і додав, що в цьому сенсі стійкість, як принцип всебічного людського розвитку, має на меті знайти рівновагу між соціальними, економічними та екологічними потребами.

Кардинал Маркс нагадав, що стійкість повинна супроводжуватися солідарністю, особливо у відношенні з бідними. «Сталий розвиток повинен включати в себе зміни не тільки у виробництві, але також і в споживанні», - зазначив європейський ієрарх. Він нагадав, що економічне зростання не має бути єдиною метою розвитку людини.

Святий Престол на Ріо +20: Етичні та духовні цінності – запорука сталого розвитку та благополуччя всього створіння.

Святий Престол взяв активну участь у роботі конференції ООН зі сталого розвитку Ріо +20, яка проходила 20-22 червня у бразилійському місті Ріо-де-Жанейро.

Глава делегації Святого Престолу, Його Високопреосвященство, кардинал Оділо Педро Шерер, у своєму виступі до учасників Конференції, висловив ключові пункти позиції Ватикану щодо значення та змістовного наповнення сталого розвитку і «зеленої економіки» в контексті ключових викликів сьогодення.

Кардинал Шерер зокрема наголосив, що «Святий Престол підкреслює важливість переходу від суто технологічної моделі розвитку до моделі інтегрального людського розвитку, що приймає в якості відправної точки гідність і цінність кожної людини». Згідно із ним, кожна людина покликана до автентичної участі у здійсненні сталого розвитку завдяки реалізації особистої відповідальності і правдивої солідарності «один стосовно одного і всього створіння».

Виступ глави делегації Святого Престолу

Його Високопреосвященства кардинала Оділо Педро Шерера

Спеціального посла Його Святості папи Венедикта XVI на

Конференціі Організації Об'єднаних Націй зі сталого розвитку

Ріо-де-Жанейро, 22 червня 2012

 

Пані президент,

Ваші Високоповажності,

Пані та панове!

Моя делегація висловлює глибоку вдячність уряду Бразилії за організацію цієї важливої конференції зі сталого розвитку. Висловлюємо подяку народу Бразилії за його теплу гостинність. Ми були раді взяти участь в цьому важливому зібранні представників міжнародного співтовариства, у цій знаменній події в історії людства.

Релігійні лідери повинні робити більше, ніж занурювати свої голови в священні книги, а саме — допомагати піклуватися про планету, — розповів Далай-лама.

Під час релігійних відправ та духовних роздумів у Вестмінстерському Абатстві духовний лідер Тибету закликав віруючих до «служіння людству» і того, щоб «взяти на себе відповідальність за навколишнє середовище».

Звертаючись до лідерів дев'яти різних релігій, він зокрема сказав: будь-яке віросповідання повинне мати практичне застосування, або вірування зведеться лише до «слів». Далай-Лама зазначив, що релігія — це щось більше, ніж лише священні книги і будівлі.

«Я думаю, що мільйони людей мають на духовному рівні справжнє відчуття чогось глибшого, тому ми повинні працювати разом, щоб служити людству», — сказав він.

«Ми на даний час несемо відповідальність за нашу планету. Я впевнений, що релігія, як і раніше, відіграє важливу роль в покращенні людства», — додає він.

Після промислової революції Захід дедалі більше використовує природні ресурси, аби покращувати добробут і підвищувати рівень споживання. У результаті лише за останні два десятиліття чисельність міського населення збільшилася на 45 відсотків, викиди вуглекислого газу – на 40 відсотків, а біорозмаїття зменшилося на 30 відсотків, свідчать дослідження ООН.

Багато з цих природних ресурсів зосереджено в Азії, Африці й Латинській Америці, які не виграють від їхньої розробки. Як подолати бідність і підтримати більш сталий розвиток – ці питання були в центрі уваги першого саміту Землі 1992 року в бразильському місті Ріо-де-Жанейро. За останні 20 років ситуація ще погіршилася, вважають фахівці:

Константинопольський патріарх Варфоломей І звернувся із спеціальним екологічним посланням до  Самміту Землі ООН «Ріо + 20», який буде проходити 20-22 червня у бразилійському місті Ріо де Жанейро.

У зверненні до політичних лідерів держав та всіх небайдужих щодо майбутнього планети Земля, патріарх наголошує на вагомості екологічної проблеми для всього людства, а також на необхідності взяти курс на «зелену економіку», яка б не тільки сприяла збереженню та відновленню природного довкілля, але й допомагала вирішенню проблем бідності, забезпечення продовольством та інших болючих соціальних питань.

Згідно з екуменічним патріархом, для того, щоб осягнути високі екологічні та соціальні цілі, які ставить Самміт Землі, необхідно відмовитись від поверхневого підходу і «дослідити корінь причини екологічного лиха», застановившись над причинами, «які лежать у людському серці та розумі».

Ключовою причиною екологічної кризи патріарх Варфоломей І  вбачає кризу внутрішнього світу людини. Відповідно, для вирішення проблем довкілля необхідно культивувати «екологію серця та розуму», суттєвими елементами якої є усвідомлення святості довкілля як дому Божого, а також плекання чеснот поміркованого та справедливого ставлення до природи.