Сиропусною неділею ми вступили в процес нашого відродження, заради нового життя в сопричасті з Богом. До цього життя ми покликані увійти в тій автентичній органічній цілісності, у якій нас створив Бог. Суть останньої полягає в тому, що, на відміну від всього іншого створіння, в людині досконало поєднується створене і нестворене начало, природне і надприродне, дочасне і вічне, створіння і Бог. Людина була створена за образом і подобою Бога (пор. Бут 1, 27) шостого дня, разом з іншими «...живими створіннями за їхнім родом...» (Бут 1,24-26), щоб панувати над ними. Водночас, будучи Божим образом, людина покликана з кожним подихом життя все більше і більше уподібнюватись до свого Архетипу – Христа і приводити до Нього усе живе. В такому розумінні не лише людина дозріває до Пасхи, але також увесь створений світ «з надією очікує об’явлення синів Божих» (Рим 8, 19). Саме тому Бюро УГКЦ з питань екології під гаслом «Великдень для Божого створіння» та закликом до «екологічного навернення для порятунку створіння» нагадує, що Боже створіння теж, разом з нами, прагне плідно пережити своє відродження у Великому Пості, щоб радіти світлом обіцяного Дня.

Піст має спричинитись до визволення людини від епідемії споживацтва та вплинути на оздоровлення світу природного довкілля, такою є провідна думка Великопосного послання Монсеньйора Джузеппе Фіоріні Морозіні, єпископа діоцезії Локрі-Джераче (Італія). Італійський Архиєрей наголосив на необхідності усвідомлення всієї небезпеки, яка випливає з сучасного споживацького суспільства. Він застеріг, що дуже часто соціальна реклама: «невтомно пропонує речі та продукти, які насправді нікому непотрібні, але представлені нам як такі, без який неможливо обійтись: предмети люксу, забави, секс і т.д.». Всі ці речі пропагуються нам споживацтвом, переконуючи нас в тому, що без них ми почуватимемось нещасними та неповноцінними. Замовчують, однак, що ціна західного гедоністичного життя є дуже високою, а саме: екологічні лиха, природні катаклізми, проблеми природного довкілля, збільшення бідності в країнах і без того бідних, поширення голоду в світі, фізичне насильство, і це далеко не все з довгого переліку проблем, пов’язаних з неприборканим бажанням «мати вже і тепер».

У Львові у конференц-залі Патріаршої курії УГКЦ, що на території Святоюрського комплексу, 1 березня 2012 року відбулося чергове засідання Голів та представників Комісій УГКЦ. Цього разу на зустріч було запрошено п. Володимира Шеремету, Керівника Бюро з питань екології УГКЦ, на якій він представив працю цієї структури.

Зустріч розпочалася традиційно спільною молитвою у Соборі Святого Юра. На початку робочого засідання о. Петро Рак, керівник Відділу Патріарших Комісій УГКЦ, представив п. Володимира Шеремету, який безпосередньо і розповів про роботу Бюро УГКЦ з питань екології. Відтак, з метою подальшої співпраці із Комісіями УГКЦ він визначив основні напрямки діяльності Бюро. Вони полягають у поширенні в українському суспільстві вчення Церкви щодо питань екології та збереження створіння;

Першу неділю посту називають неділею Православ’я. Слово «православ’я походить від грецького – «ортодоксія», що означає істинну віру і правдиве почитання Бога. Христова Церква, спираючись на Об’явлення Боже та його святоотцівське тлумачення, так сповідує віру в Бога Отця в Нікейсько-Царгородському Символі віри: «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого» (Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», № 74). Віра в Бога Творця є несумісною з гріховною поведінкою, якою людина виснажує, спустошує та знищує створений Ним світ.

З перших сторінок Святого Письма дізнаємось про величне екологічне покликання людини – «порати і доглядати» Боже створіння. Це покликання ми можемо реалізувати тільки тоді, коли «пануємо над світом» (пор. Бут 1, 28) на Божий спосіб, у відповідності до гідності «Божого образу» (пор. Бут 1, 26) – з Божою мудрістю, у повноті Божої любові та милосердя, будучи відповідальною головою цілісного організму Божого створіння, беручи до уваги встановлений тут порядок, гармонію та спрямованість до Остаточної Мети. Євангелія Першої неділі Великого посту розповідає про покликання учнів Ісуса Христа – Филипа і Натанаїла.  «Іди за мною» (Ів 1, 43) – закликає Христос. Цей заклик є завжди актуальний для нас християн.

В Австрії стартувала щорічна ініціатива під назвою «Автопіст». Акція закликає австрійців залишити машину в гаражі і використовувати більш екологічні засоби пересування, такі як велосипед або поїзд, а найкраще ходити пішки.

Ідея носить екуменічний характер: «автомобільний піст» залучає як католиків, так і протестантів. Австрійська Церква закликає віруючих змінити стиль життя, і на цей заклик відгукнулися не тільки австрійці: у Німеччині, Люксембурзі, Бельгії десятки тисяч людей вирішили взяти участь в акції. В минулому році «автопосту» дотримувалися понад 30 тис. людей.

Біблійні розважання 1-го тижня великопосної ініціативи Всесвітньої Ради Церков та Екуменічної мережі охорони водних ресурсів на тему «Сім тижнів з турботою про воду»

Біблійні писання Старого Завіту відображають умови життя країни, в якій води було мало і через це вона була цінною та вважалась основним засобом для виживання. Люди залежали від вод з джерел та криниць, чи від дощової води, яка збиралась в цистерни. Для напів-кочівних народів і їх стад, доступ до криниць або цистерн мав особливе значення. Конфлікт між Авраамом і його сином Ісаком з Авімелехом показує, що володіння однією криницею легко може стати предметом конфліктів з власниками великих стад (Бут 21, 22 і далі; 26,15 і далі).

Вода в Біблії, є одним із символів Божої щедрості і Його благословення, бо Бог дає людям все те, що вони потребують у житті.

«Покайтеся, бо Небесне Царство близько» (Мт 4, 17)

Дорогі брати та сестри!

У часі Великого посту Церква запрошує нас здійснити кардинальне навернення: споглядаючи Таїнство Хреста – вмерти для гріха, беззастережно відкритись дії Святого Духа та милосердній любові Небесного Отця. Таке навернення передбачає визволення від власного егоїзму та хворобливого бажання «мати та володіти» і цілковиту орієнтацію нашого життя на Бога.

Опанована гріхом та поневолена споживацькою ментальністю людина не тільки деградує на особистому рівні і згубно впливає на своє соціальне довкілля, але й сіє руйнування та смерть у всьому створеному Богом світі. Сьогодні помічаємо все більше і більше «ознак смерті» в нашому довкіллі, які науковці називають симптомами екологічної кризи: забруднена вода, отруєне повітря, виснажена земля, вирубані ліси, переповнені сміттєзвалища, безповоротно вичерпані природні ресурси… Цей сумний перелік можна було б ще довго продовжувати. Планета не витримує, її лихоманить, починають давати збій її ключові системи, про що зокрема свідчать прогресуючі кліматичні зміни і зростання кількості та руйнівної сили природних катаклізмів з катастрофічними наслідками для сотень мільйонів людей.

«Постити – це насамперед стримуватися від гріха, від злих звичок і пристрастей. Це також відкинення байдужості, злих помислів та егоїзму», - про це наголосив блаженніший Святослав у своєму пастирськокому посланні на Великий піст, роз’яснючи глибинну суть цього благодатного часу.

Глава і Батько УГКЦ акцентувавши на тому, що Великий піст є особливим часом покаяння та покути, назвав його, в дусі духовних вчителів Церкви, духовною весною, часом пробудження і оновлення людини. Блаженніший Святослав проводить паралель між весною – пробудженням всього створіння до нового життя і весною людської душі, яка через покуту та покаяння теж оживає до нового життя у Бозі.