Сиропусна неділя вводить нас у Великий піст – благодатний час покаяння і навернення до Бога. Метою передвеликоднього посту є наше очищення від гріхів, щоб належним чином взяти участь у Пасхальній події.

Призначенням посту є повернення людини, яка через гріхи віддаляється від Бога, назад до свого Творця та Спасителя. Гріх не тільки спричиняє дисгармонію в душі людини і є смертельно небезпечним для її життя, але й ж загрожує нашим ближнім. Більше того, наша гріховна поведінка становить велику небезпеку для всього створеного Богом світу. Втрачаючи зв'язок з Богом, своїм Творцем та Спасителем, людина перетворюється з мудрого, люблячого та відповідального управителя довірених скарбів оточуючої природи, в жорстокого поневолювача, експлуататора та руйнівника.

В цьому контексті Великий піст є прекрасною нагодою для того, щоб, через повернення до повноти життя у Бозі і з Його підтримкою, почати процес порятунку волаючого про допомогу створіння, яке «стогне і страждає в тяжких муках» (Рим 8, 22).

Чого стосується моя віра? Таке примітивно-провокативне питання. Звісно, що всього. Або, принаймні, має цього «всього» стосуватися. Спершу, як кажуть історики, християнство не сприймалося як віра – воно було філософією. Способом жити. Певною мірою, переінакшуючи слова Апостола, можна сказати: християнство як спосіб жити – те ж саме сьогодні, вчора і повіки. 

А стосуватися цей спосіб життя може – і повинен – будь-якої дрібниці цього життя. (Тільки не натужно: «Я слідкуватиму за кожною дрібницею» – бо такий підхід закінчиться у кращому разі розчаруванням, а в гіршому – немалим неврозом.) Щодо дрібниць, то моя сьогоднішня пошта принесла таку нібито нехристиянську новинку, як місця утилізації відпрацьованих батарейок.

Вступаючи в період Великого посту, ми стаємо співучасниками відродження Божого створіння – нас самих та навколишнього середовища. Очолює та звершує цей процес невидимий Голова Божого створіння – Ісус Христос. Він, будучи Взірцем уособлення Божого Плану спасіння світу, робить кожного з нас спроможним до участі в порятунку Божого створіння.

В часі м’ясопусної неділі, споживаючи м'ясо, ми в такий спосіб визнали наш сьогоднішній статус як руйнівника і насильника Божого створіння. Замість того, щоб створіння бачило в нас його захисників та господарів (Бут 1, 28), воно має перед нами «страх і ляк» (Бут 9, 2). Ця утаєна правда повністю стається явною тоді, коли приходить Суддя. Саме тому дійсність м’ясопусної неділі розгортається у світлі та реальності Страшного Суду. Особливість м’ясопусної неділі полягає в тому, що не ми своїми мудруваннями об’являємо правду про себе як насильників, але це відкривається нам у літургійному пережитті Божого суду, якого ніхто не може уникнути.

На конгресі Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ), який відбудеться в березні 2012 р., в Манілі (Філіппіни), буде розглянуто проект нової декларації «Про місію та євангелізацію». На сьогодні у своїй місійній діяльності ВРЦ керується декларацією прийнятою 1982 р.

Нова декларація буде розпочинатися з констатації того, що місія Церкви не може базуватися на звуженій антропоцентричній концепції, так як її вихідним пунктом є все Створіння Боже.

Проект документу містить також положення про те, що до місії Церкви належать екологічні питання, оскільки місія Церкви здійснюється у світі Божого створіння, яке довірене нам на відповідальне управління.

Паперові товари відіграють велику роль в більшості аспектів нашого життя, від книг та журналів, до картонних коробок та рахунків, які присилаються нам поштою. При цьому папір - один з небагатьох матеріалів, який найбільш легко і часто використовується повторно.

Частка паперу в загальній кількості відходів залишається постійною

Незважаючи на збільшення кількості нових матеріалів, частка паперу в загальному обсязі муніципальних відходів з 1960 по 2007 роки коливалась в районі 33%. Фактичний обсяг збільшується, але відсоток залишається постійним.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у Європейському регіоні  кожна п'ята смерть зумовлена хворобами, пов'язаними зі станом навколишнього середовища.

Однак рівні впливу навколишнього середовища на здоров'я значною мірою різняться в країнах регіону. Усередині країн бідні верстви населення можуть піддаватися несприятливому впливу навколишнього середовища в п'ять разів більше, ніж більш забезпечені люди.

Доповідь про нерівності щодо екологічних умов і здоров'я в Європі - новітня публікація Європейського центру з питань довкілля та охорони здоров'я європейського бюро ВООЗ. Сьогодні - через десять років після початку його діяльності в 2001 році - повноцінний офіс цього центру відкривається в Бонні, Німеччина.

В ході офіційної зустрічі між представниками Святого Престолу та Британського уряду, яка відбулась 15 лютого 2012 року було видано «Спільне комюніке Святого Престолу і уряду її Величності Королеви Єлизавети II». В цьому важливому документі було розглянуто 11 пунктів, які в основному спрямовані на те, щоб поставити людину з її гідністю, повагою та цінністю життя в центрі всіх фундаментальних процесів глобального розвитку світу. Серед всіх розглянутих та затверджених пунктів в першу п’ятірку попали два, які стосуються сталого розвитку та взаємозв’язку між бідністю та кліматичними змінами.

Міжнародний день захисту морських ссавців вважається днем захисту не лише китів, але й усіх морських ссавців та інших живих істот морів та океанів. Святкується з 1986р., коли, після 200-річного винищення китів, Міжнародна китова комісія ввела заборону на китовий промисел і на торгівлю китовим м'ясом.

Щорічно в цей день різноманітні природоохоронні групи проводять акції із захисту китів та інших морських ссавців. В Україні це свято можна назвати днем захисту дельфінів, адже вони є єдиними представниками морських ссавців, які мешкають у наших солоних водах.