Місцева влада поставила перед собою амбітну мету – до 2020 року перетворити Ванкувер у «найзеленіше» місто світу (вірніше, додати фінальні штрихи). В рамках нової філософії сьогодні реалізується проект по створенню дорожнього покриття з асфальту (80%) з додаванням переробленого пластику (20%). Гібридний асфальт при цьому збереже звичний темно-сірий колір і шорстку фактуру.

Інноваційний процес розробила компанія «Green Mantra» з Торонто, а його реалізацією зайнялась фірма «Green Roads». Ця затія має безліч плюсів, починаючи з можливості переробки пластику з користю для екології та економіки. Пластикові пляшки, пакети з-під молока і одноразові стаканчики – це не просто сміття, від якого потрібно позбутись – це цінна сировина для виготовлення тканин, контейнерів, побутових предметів, а тепер ще й будівельний матеріал для вулиць.

Щоб пластик став частиною асфальту, його розплавляють до стану пасти і змішують з іншими компонентами. В результаті вдалось знизити температуру виробництва повністю готового до використання дорожнього покриття з 160 до 120 ?С, – що дозволяє істотно заощадити енергію. При цьому в атмосферу викидається на 300 тонн на рік менше парникових газів і на 30% менше летучих органічних сполук (ЛОС) в порівнянні з традиційними дорожньо-будівельними роботами. Додаткова перевага – можливість укладати новий асфальт навіть у холодну погоду.

Моречос

Екологічно дружнє плавуче місто під назвою «Моречос» (англ. Seascraper) – один з багатьох концептів «зелених» офшорних поселень. Більш ніж семимільярдне населення Землі, масова міграція в міста та збільшення ризику повеней і підвищення рівня моря, змушують все більше і більше архітекторів та новаторів задуматись над тим, щоб підняти якір.

Seascraper – самодостатнє об’єднання будинків, офісів та рекреаційного простору – за словами дизайнерів, був розроблений з метою уповільнення росту міст.

Енергетичну незалежність судна повинні забезпечувати підводні турбіни, які за задумом мають обертатись глибоководними течіями, та фотоелектрична обшивка, яка збиратиме сонячну енергію. Увігнутий корпус повинен збирати дощову воду і пропускати денне світло на більш низькі рівні. Прісна вода буде отримуватись з очищеної дощової води за допомогою вбудованої опріснювальної установки.

Ще не скрізь на нашій планеті існує така звична для нас електрика. Більше мільярда людей все ще змушені застосовувати в якості джерела світла токсичні гасові лампи, що завдають їх здоров'ю непоправної шкоди. Крім того, діти в країнах, що розвиваються зазвичай позбавлені можливості вести здоровий спосіб життя і займатися яким-небудь спортом. Оригінальне рішення відразу декількох проблем запропоновано американською компанією Uncharted Play.

Ними розроблено новий спосіб освітлення, який можна використовувати в будь-якому місці, навіть повністю позбавленому електрики. Це екологічне джерело електрики, що має форму звичайного футбольного м'яча, випускається в США. Матеріалом служить спеціальний водонепроникний етиленвінілацетат. М'яч Sockket не потребує наповнення повітрям, а тому ніколи не здувається. Вага м'яча становить 500 гр. і зовні не відрізняється від традиційного м'яча, але насправді є справжньою електростанцією, що має вихідну потужність 6 Вт.

Компанія Toyota розсекретила триколісний електрокар i-Road, світова прем'єра якого відбудеться на моторшоу в Женеві.

Габаритна довжина новинки становить 2350 міліметрів, ширина – 850 міліметрів, висота – 1700 міліметрів, а розмір колісної бази досягає 1445 міліметрів. За словами представників «Тойоти», завдяки своїм невеликим розмірам приблизно чотири i-Road можуть поміститися на одному стандартному паркувальному місці. У салоні електрокара знаходяться два посадкових місця, розташовані один за одним.

Toyota i-Road оснащена двома двокіловатними електромоторами, вбудованими в передні колеса. Вони харчуються від комплекту літій-іонних батарей, які забезпечують прототипу запас ходу в 50 кілометрів. Зарядка акумуляторів від звичайної побутової електромережі займе три години.

Один з найвпливовіших технічних експертів – американський журнал «Наука і дослідження» (R & D Magazine) – вніс винахід львів'ян поряд з роботами НАСА до списку 100 кращих розробок світу. Наукові співробітники Національного університету «Львівська політехніка» створили гнучку гібридну систему з сонячної батареї, суперконденсатора і електронного блоку. Тобто все звели в єдину автономну систему енергозабезпечення.

«Гібридна система схожа на листковий пиріг: зверху сонячні батареї, а під ними суперконденсатор, – розповів газеті "Факти" один з розробників, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Львівської політехніки Григорій Ільчук. – Вона гнеться, кріпиться до чого завгодно. При цьому система ефективніша і значно дешевше закордонних негнучких аналогів, набагато легше, «бере» і розсіяне світло, вона екологічно більш безпечна. Сфера застосування величезна. Наприклад, освітить і обігріє туристичну палатку, забезпечить енергією побутові прилади. Прикріплена до сумки, зарядить ваш мобільний телефон».

Сумка, в якій можна зарядити мобільний телефон.

Пропонуємо вашій увазі декілька практичних порад з утилізації старих светрів, і це не тільки проекти по шиттю. Майже у всіх цих ідеях можна легко замінити шиття на гарячу склейку. Крім того, можна використовувати валяння – коли щось вовняне «сідає» при використанні гарячої води в пральній машині, чого ви, напевно, зазвичай намагаєтеся уникати, – але саме це зробить в'язане полотно товстішим і зменшить шанси на розпускання в'язки.

Порада-бонус: не використовуйте светри, які хтось зв'язав для вас вручну, інакше ці люди ніколи не стануть більше з вами розмовляти.

Ще будучи студентом, Мікі Мейер задумався про те, яке використання може знайти міська макулатура. Особливо його обурювали нерозпродані вчорашні газети: для їх створення були вирубані дерева і зруйнована екосистема ще одного зеленого куточка планети, однак надруковані новини вже «застаріли» і на наступний день вже нікому не потрібні. Тому молодий нідерландець затіяв серію експериментів зі стопкою газет – він шукав оптимальний спосіб скріпити їх разом таким чином, щоб отримати матеріал, який нагадував би деревину.

Експерименти Мікі Мейєра зацікавили студію «Vij5» – голландські дизайнери Аріан ван Раадшувен (Arian van Raadshooven) і Аніке Брандерхорст (Anieke Branderhorst) вирішили допомогти дизайнеру-початківцю втілити в життя його сміливу ідею. Для цього, звичайно, потрібен не лише талант, але й деякі виробничі потужності, а також навички маркетингу, що має вирішальне значення в епоху глобалізації. Тому команда почала шукати рішення, як зробити зі «сміття» життєздатний на ринку продукт.

Перед жителями Ліми, яка знаходиться поруч з пустелею, гостро стоїть проблема дефіциту води. Дощі в столиці Перу йдуть нечасто, хоча вологість повітря, як правило, досить висока. Настільки, що іноді може підніматись до 98%. Повітря рясніє водою, якби ж її можна було використати... Саме це вирішили зробити наукові співробітники місцевого технологічного університету (UTEC), створивши білборд, який перетворює вологу з повітря на питну воду.

Водозбірний рекламний щит збирає атмосферну вологу, конденсує, очищує і підводить до баку, який знаходиться біля його основи. Звідти повністю придатну для пиття воду можуть брати місцеві жителі, для яких це чудова альтернатива воді із забруднених колодязів. Продуктивність установки становить 96 літрів на добу. За три місяці білборд встиг сконденсувати з повітря 9450 літрів води.