Світова економічна криза змушує забудовників та архітекторів шукати нові рішення і перетворювати старі промислові забудови на «зелені» офіси замість зведення нових будівель, розповідає експерт по «зеленому» будівництву і глава британської консалтингової компанії SCG London Клайв Вуджер (Clive Woodger).

«Цікаво, що криза спонукала багатьох забудовників думати більш гнучко. Раніше зносили стару будівлю і на її місці будували нову. Сьогодні вони застосовують творчий підхід, зберігають стару споруду і перетворюють її на цікаву і сучасну будівлю. В першу чергу таким чином можна перебудувати старі заводи і фабрики, які стають модними офісами. Це важливий принцип сталого розвитку – використовувати те, що вже є», – розповідає архітектор.

Нещодавно в Римі відкрилася Міжнародна конференція «Ліси в забезпеченні продовольчої безпеки і харчування». Головна її тема — необхідність вирішувати продовольчу проблему в світі за допомогою дарів лісу — лісових ягід, горіхів, меду, грибів, їстівного листя, диких тварин і комах.

Не тільки тварини, а й комахи є основним джерелом білка для людей, які живуть у лісових зонах. Листя і насіння рослин, гриби, мед, фрукти збагачують організм мінералами і вітамінами. Ці дари лісу необхідно включати в стратегії щодо зміцнення продовольчої безпеки, зазначив Граціану да Сілва, Генеральний директор ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).

15 травня 2013 року в конференційному залі Івано-Франківської теологічної академії відбулась демонстрація фільму «Ера дурнів», який висвітлює актуальні катастрофічні наслідки кліматичних змін, а також потенційні екологічні загрози для життя людства.

«Основне послання стрічки полягає в тому, що сьогодні, здебільшого, люди живуть так, ніби позбавлені здорового глузду і системно знищують своїм способом життя та споживання самі передумови свого існування – свій дім, свою планету», – зазначив перед переглядом д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро з питань екології УГКЦ. «Щоб не справдились жахаючі прогнози науковців щодо майбутнього Землі і всього людства, необхідним є своєрідне екологічне навернення кожної людини, і особлива роль в цьому процесі належить майбутнім душпастирям», – додав він.

Впродовж декількох років, вже ніби традиційно, кожної весни ходять ті самі чутки про те, що Святий Престол візьме участь у венеціанській виставці «Biennale di Venezia».

Нарешті, в цьому році цей проект буде успішним, адже Святий Престол візьме участь у виставці та буде представлений своїм власним павільйоном. Три сучасні художники представляють Ватикан у своєму історичному дебюті на міжнародній виставці сучасного мистецтва. Тема ватиканського павільйону – перші 11 глав книги Буття. Виставка проходитиме в період з 1-го червня по 24-те жовтня 2013 року.

Вода з-під крана в Україні небезпечна для здоров'я і годиться лише для миття посуду. Провиною тому є відсталі очисні технології та середньовічний бруд у водопроводі, ступінь небезпеки яких вітчизняні фахівці навіть не можуть виміряти, пише "Корреспондент".

Якщо в Євросоюзі перед подачею населенню воду аналізують на вміст шкідливих речовин по 70 показникам, а в США – по 102, то в Україні – лише по 30. Велике число норм – не примха хіміків. За 95 компонентами контролювати воду рекомендує Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Але навіть якби вітчизняні водоканали і прислухалися до ВООЗ, то більшість лабораторій в країні не в змозі провести аналіз навіть по 70 європейським пунктам.

Сьогодні світ відзначає Міжнародний день клімату. Заснування цього свята стало відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь.

Збереження клімату – одна з глобальних проблем, які сьогодні стоять перед людством. Глобальне потепління, підвищений вміст озону в атмосферному шарі, природні катаклізми, зміна погодних умов на планеті – все це веде до погіршення клімату Землі і, як наслідок, чинить негативний вплив на продовольчу, життєву і майнову безпеку людей, плачевно позначається на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.

Сучасні науки не можуть відповісти на питання, як швидко настане катастрофічна зміна клімату в разі подальшого підвищення температури на Землі. Однак, на думку екологів та метеорологів, відстрочити ці зміни людству цілком під силу.

Нещодавно вийшов у світ новий журнал — «Скинія». Його головна мета — допомогти людині пізнавати Бога через Святе Письмо. Саме тому значну частину журналу займають щоденні роздуми над Словом Божим — біблійними читаннями за літургійним календарем УГКЦ. Ці роздуми є плодом особистої молитви їх авторів — священиків, монахинь, мирян, які так само прагнуть жити у ритмі життя УГКЦ, намагаються знайти відповіді на актуальні питання сьогодення.

Окрім того, в «Скинії» є низка цікавих статей і розмов на окремо вибрану тему. Цей «пілотний» номер висвітлює тематику зв'язків між особистою вірою і буденним життям, тому його тема – «Віра / життя: є контакт».

Один із авторів журналу, Анатолій Бабинський, в статті «Віра у фрагментованому світі», пише, що сучасна людина має «кліпову» свідомість, через те, що «життя проходить в неї перед очима немов музичний кліп, як набір емоційних картинок чи просто калейдоскоп». Він каже, що «дуже мало людей йдуть на «глибину віри», пізнають її зміст, входять у світ молитви. Все це потребує неабияких зусиль, вміння зосереджуватись, втихомирювати свою калейдоскопічну свідомість, тобто входити в маленьку кімнату свого серця. Треба мати бажання і відвагу, але мандрівка віри, на яку першим вступив колись Авраам, є варта того. Вона обіцяє куди більше, ніж «19% річних», які рекламують чисельні банки. А самому ж «Банку нетлінних цінностей» вже кілька тисяч років».

Згідно з висновками нового дослідження, якщо температури зростуть на більше, ніж 2°C, то видова біорізноманітність у світі постане перед загрозою.

Вчені однак стверджують, що шкоду видам і середовищу можна зменшити, якщо вжити негайних дій для скорочення викидів в атмосферу газів, які викликають парниковий ефект.

Результати дослідження опубліковано в спеціальному виданні Nature Climate Change.

Міжнародна група вчених розглядала наслідки глобального зростання температур на майже 50 тисяч поширених видів тварин і рослин.