Не забудьте запастись гумовими чоботами. Протягом наступних 40 років сильні повені в Європі стануть удвічі частішими, а щорічні збитки збільшаться вп'ятеро.

Кліматичні зміни цілком можуть обернутись збільшенням сили та частоти повеней. Найсолідніші на сьогодні докази цього досі спірного прогнозу дав аналіз витрати води в річках Європи, який, на відміну від попередніх робіт на цю тему, вперше охопив відразу декілька річкових басейнів замість розрахунку ризиків для кожного басейну окремо.

Вчені з Амстердамського вільного університету, Бренден Йонгман та його колеги, вивчали зібрані з 1990 року дані щодо пікових витрат води в європейських річках. В результаті були знайдені чіткі закономірності. Наприклад, пікові показники дунайської витрати часто збігаються з піками Ельби, як це було, зокрема, літом минулого року під час руйнівних повеней в Центральній Європі. Кореляції пояснюються тим, що на різні річкові басейни можуть одночасно впливати одні й ті ж періодичні погодні умови – скажімо, циклони, які йдуть на північ від Середземного моря.

Виявивши кореляцій між басейнами, вчені ввели їх в кліматичні моделі для прогнозування температури і опадів до 2050 року. Всі вони пророкують збільшення дощів, тому не дивно, що до 2050 року екстремальні повені траплятимуться кожні десять років замість нинішніх шістнадцяти.

Досі докази того, що зміна клімату призведе до посилення повеней, були вкрай слабкими. У минулорічній доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату висловлювалась «низька впевненість» щодо того, збільшилась чи зменшилась кількість повеней протягом останнього століття. Однак збільшення опадів передбачається. Нове дослідження одним з перших пов'язало дощі і повені на підставі емпіричних даних про розлив річок.

Моделі Йонгмана також передбачають, що до 2050 року середньорічні збитки від повеней в Європі збільшаться до € 23 млрд., в той час як з 2000 по 2012 рік цей показник складав € 4,9 млрд. Дві третини додаткових збитків пояснюються ростом економіки та збільшенням населення: в зонах потенційного затоплення житиме більше людей. Решта збитків припадає на зміну клімату.

На думку Йонгмана, вирішувати проблему потрібно комплексно, спільно, на рівні всієї Європи, аби уникнути ситуації, коли кожна країна відповідає за свій шматочок річкового басейну.

Джерело: Екологія життя