21 квітня в с. Маріямполі, Галицького протопресвітеріату, на невеличкій парафії УГКЦ Воздвиження Чесного Хреста, з ініціативи о. Романа Дзюбака перед храмом засаджено Біблійний сад. Єпископ Івано-Франківський Кир Володимир (Війтишин) освятив створений сад, в якому власноручно посадив Біблійні дерева. Описані в Святому Письмі дерева були зібрані з усіх куточків світу.

Владика очолив Чин освячення в співслужінні: митр. прот. Олега Каськіва – протосинкела єпархії, прот. Олександра Левицького – ректора ІФДС, митр. прот. Василя Завірача – протопресвітера Галицького, ієрея Романа Дзюбака – адміністратора даної парафії, представників духовенства РКЦ з м. Івано-Франківська – ксьондза Василя Павелка, та священика УПЦ КП – Віталія Валіхновського. На освяченні та закладенні саду були присутні представники місцевої влади, мешканці села та гості.

26 квітня з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира секретар Предстоятеля Української Православної Церкви архієпископ Переяслав-Хмельницький Олександр у співслужінні єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Никодима звершив Божественну літургію у Свято-Іллінському храмі Чорнобиля – єдиному діючому в зоні відчуження.

У ніч з 25 квітня на 26 квітня, коли Україна згадує 25-ту роковину аварії на ЧАЕС, Святіший Патріарх Кирил та Блаженніший Митрополит Володимир відправили панахиду за загиблими ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС у храмовому комплексі Архістратига Михаїла в столичному районі Дарниця (пр-т Миру, 16).

За богослужінням молилися архієреї Української та Руської Православних Церков, а також священнослужителі міста Києва.

На панахиді були присутні: Прем’єр-міністр України Микола Азаров, голова КМДА Олександр Попов, губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк, члени уряду, народні депутати України, родичі ліквідаторів аварії.

26 квітня у Патріаршому соборі Воcкресіння Христового у Києві Секретар Синоду Єпископів УГКЦ Владика Богдан (Дзюрах) відслужив Божественну Літургію перед образом «Чорнобильська Богоматір». Панахиди у пам’ять чвертьстолітніх роковин чорнобильської катастрофи відправляли у храмах УГКЦ у всій Україні.

Під час скорботних Богослужінь було зачитано Звернення Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава з нагоди двадцять п’ятої річниці чорнобильської катастрофи. Першоієрарх Церкви запросив вірних – духовенство, чернецтво та мирян – об’єднатися 26 квітня у молитві за вічний спочинок жертв Чорнобиля.

«Нехай Творець усього у своїй всемогутності та своєму милосерді навчить нас бути відповідальними за сотворений Ним світ, убереже нас від екологічного гріха – злочину проти Його творіння – та не допустить більше атомного лиха, про яке сьогодні згадуємо», – наголошується у Зверненні.

25 квітня у Києві, біля будинку Державної інспекції техногенної безпеки України, відкрили скульптуру пам’яті пожежних-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній станції. Участь у церемонії взяли ліквідатори, ветерани пожежної охорони, представники органів державної влади.

На відкритті пам’ятника були присутніми Патріарх Філарет, Предстоятель Української Православної Церкви Київського патріархату, Митрополит Мефодій, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви, а також представник Української Православної Церкви. Українську Греко-Католицьку Церкву представляв Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

Дорогі брати і сестри!

26 квітня минає 25 років із часу сумнозвісної аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), яка спричинила найбільшу у світі техногенну катастрофу і вказала на неприпустимі помилки у використанні атомної енергії.

Внаслідок вибуху четвертого реактора ЧАЕС відбувся викид радіоактивних елементів, що призвiв до забруднення близько 150 тис. км² територій нашої країни і сусідніх Білорусі та Росії. Згубного впливу радіації зазнали також широкі простори європейських країн. Особливо постраждали мільйони жителів радіоактивно забруднених територій і сотні тисяч учасників ліквідації наслідків атомного лиха, які розчищали руїни та зводили саркофаг для зруйнованого реактора.

Чорнобильська катастрофа призвела до трагічних наслідків, які виявилися значно складнішими, ніж це можна було собі уявити. Широкомасштабне радіоактивне забруднення довкілля, евакуація, переселення і соціальна дезінтеграція сотень тисяч людей, мільйони постраждалих, погіршення загального стану здоров’я і зростання рівня ракових захворювань, інвалідність і передчасна втрата життя, багатомільярдні економічні втрати – все це тільки частина трагічної спадщини Чорнобиля.

Хоча вже минуло чверть століття, однак нині ще зарано давати повну оцінку всіх соціально-екологічних (широкого спектру медичних, соціально-психологічних, демографічних, економічних та екологічних) наслідків цієї катастрофи. Навіть більше, з певністю можна стверджувати, що на сьогодні ще не народилися всі жертви аварії і вона надалі завдаватиме шкоди, яку дуже важко, чи то й неможливо виправити.

Такі катастрофи, як у минулому Чорнобиль, а сьогодні, з новою трагічною актуальністю – Фукусіма-Даічі вказують на те, що аварії на АЕС із глобальними негативними наслідками для людства та природного довкілля малоймовірними є тільки теоретично, насправді ж вони можуть статися щомиті. Достатньо згадати про одну із найбільших ядерних загроз, особливо для українців, – застарілий саркофаг над зруйнованим чорнобильським реактором.

Тому ще раз закликаємо відповідальних осіб вжити всіх необхідних заходів і докласти зусиль, щоб не повторився новий Чорнобиль, щоб технічні можливості завжди були поєднані з незмінними етичними цінностями, щоб технічний прогрес стояв на служінні людині, а не загрожував її життю, щоб ми спільно будували справді гармонійне суспільство і підготували для майбутніх поколінь мирний світ без страху перед подібними нещастями.

Запрошуємо наших вірних – духовенство, чернецтво та мирян – об’єднатися 26 квітня у молитві за вічний спочинок жертв Чорнобиля. Благаймо Воскреслого Христа, який переможно виходить із запечатаного гробу, про упокій душі тих, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки цієї аварії. Просімо нашого Спасителя за рідних і близьких загиблих та всіх тих, хто потерпає від згубного впливу радіації. Вимолюймо сьогодні у нашого Господа благодать просвітлення для відповідальних за долю окремих суспільств і всього світу, щоб їхні рішення завжди були для добра людей і не несли в собі загрози для життя.

Нехай Творець усього у своїй всемогутності та своєму милосерді навчить нас бути відповідальними за сотворений Ним світ, убереже нас від екологічного гріха – злочину проти Його творіння – та не допустить більше атомного лиха,  про яке сьогодні згадуємо.

+ СВЯТОСЛАВ

Дано у Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
25 квітня 2011 року Божого

В рамках Міжнародної партнерської конференції «25 років після Чорнобиля» ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС було прийняте спеціальне «Звернення до нащадків» текст якого подаємо без скорочень:

Ми, ліквідатори наслідків Чорнобильської катастрофи, “Забуті спасителі Європи”, які ризикуючи своїм життям і здоров’ям, спасли в 1986 році планету Земля.

Взрив на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС розділив наше життя на два періоди: до аварії і після неї. За 25 років внаслідок Чорнобильської катастрофи пішли з життя понад 200 тисяч ліквідаторів, стільки ж стали інвалідами Чорнобиля. Прогресує захворюваність ліквідаторів, їх дітей, людей, які проживають на радіоативно забруднених територіях.

В Мінську з 17 по 20 квітня проходила Міжнародна партнерська конференція «25 років після Чорнобиля». У форумі взяли участь понад 400 представників благодійних організацій, чия діяльність зосереджена на подоланні соціальних і екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи, а також ліквідатори та переселенці із заражених районів. Конференція зібрала представників Білорусі, України, Німеччини, Бельгії, Франції, Великобританії, Ірландії, Італії, Нідерландів, Польщі та інших країн Європи.

Присутніми були представники уряду та парламенту республіки Білорусь та інших європейських держав, а також найвища церковна ієрархія, зокрема, Митрополит Мінський і Слуцький, Патріарший Екзарх всієї Білорусі Філарет, Митрополит Мінсько-Могилевський архієпископ Тадеуш Кондрусевич (Римо-Католицька Церква) та чисельне духовенство.