Гідроелектростанції в Карпатах нашкодять природі
Голова НЕЦУ (Національного екологічного центру України) Ярослав Мовчан розповів, яку потенційну небезпеку несуть, на перший погляд, екологічно безпечні технології – проект спорудження на гірських Карпатах сотень малих електростанцій потужністю близько мегавата. Нижче наведено його коментар телеканалу NTD, медіа-партнеру Великої Епохи:
«Проблема начебто не варта особливої розмови, скандалу, хоча українська екологічна громадськість бореться з цим вже рік, було спеціальне слухання в парламенті України, на якому попередньо було накладено мораторій на таку діяльність. У чому, власне, проблема?
Справа в тому, що для того, щоб побудувати таку гідроелектростанцію, перекриваються річки, будуються дамби, греблі, а це не є добре, бо це гірські невеликі річки. Після спорудження гребель зовсім змінюється режим цих річок. Всі ті риби, які проходили зверху вниз по річці, зникають.Водяні війни – дев'ять регіонів, в яких незабаром можливий початок конфліктів
На планеті є обмежена, незмінна кількість речовини H2O. Її споживання загрозливо зростає у зв'язку демографічним вибухом (з 1,65 млрд. до 9 млрд. людей за період 1900-2025), а також використанням незліченних кубічних кілометрів дорогоцінної води в гірничодобувній промисловості, сільському господарстві та індустрії відпочинку. Для виробництва тільки однієї тонни пшениці потрібно тисяча тонн води; на полив майданчиків для гри в гольф щодня витрачається до 9,45 мільярда літрів води, і майже 3 тисячі літрів потрібно для отримання півкіло рису або однієї бавовняної сорочки.
Глобальне потепління також виснажує запаси прісної води: зникають льодовики, пересихають озера, річки і водоносні горизонти. Озеро Чад втратило 95% обсягу за 50 років. Озеро Мід (джерело води для Лас-Вегасу) може повністю висохнути вже через десять років. Жовта річка (річка Хуанхе – прим. ред.) в Китаї часто не доносить своїх вод до океану.Блаженніший Святослав: «Споживацьке думання – перешкода на шляху зустрічі з Богом Отцем»
У своїй проповіді, на Неділю про блудного сина, глава і батько УГКЦ, блаженніший Святослав (Шевчук), розповідаючи і пояснюючи цю, відому усім, притчу, особливу свою увагу зосередив на постаті батька. Зробив це очільник УГКЦ для того, щоб пояснити, які міжособистісні стосунки можуть бути між Богом Отцем та нами – його дітьми.
На прикладі цієї притчі блаженніший Святослав проводить паралель між споживацькими стосунками синів до їхнього доброго батька та між сучасністю, в якій переважає корисливий спосіб життя. Словами: «Те всевидюче Боже око, яке дивиться сьогодні на нас, мабуть, бачить те саме» – владика Святослав показує, що ця притча залишається дуже актуальною і в сучасних реаліях. «Ми так звикли використовувати один одного: діти – батьків, батьки – дітей, влада – своїх громадян, що часом по-іншому не вміємо ставитися один до одного», – підкреслив глава УГКЦ.Долю слонів, білих ведмедів і черепах вирішують у Бангкоку
Участь у конференції беруть делегації 178 країн, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Делегатам необхідно обговорити понад 70 поправок у відповідну міжнародну конвенцію, яка була прийнята рівно 40 років тому.
Серед найбільш гострих питань - незаконна міжнародна торгівля слоновою кісткою, а також дискусія про необхідність заборони полювання на білих ведмедів.
20 років природоохоронної діяльності ARGE SVA: підсумки та перспективи
В п’ятницю, 1 березня, у Відні відбулось генеральне засідання Міжнародного соціально-екологічного об’єднання «Відповідальність за створіння» (ARGE SVA), довголітнього партнера Бюро УГКЦ з питань екології.
Засідання було присвячене проведенню підсумків 20-річчя діяльності ARGE SVA у сфері збереження створеного Богом світу, a також пошуку нових шляхів формування почуття відповідальності за природу, на засадах християнської віри та етики, в контексті постійного загострення екологічної кризи. Рівно ж, беручи до уваги сучасне екологічне вчення Вчительського Уряду Церкви про те, що «Церква є відповідальною за створіння і зобов’язана дану відповідальність засвідчити перед громадськістю» (Сaritas in vеritate, 51), учасники засідання шукали відповідь на питання, яким чином Церква на інституційному рівні може і має засвідчити свою відповідальність за створіння на практиці.Останні слова «Зеленого папи»
Святішого Отця Венедикта XVI можна справді, по праву, назвати «Зеленим Папою», адже, прибувши декілька хвилин тому назад в літню папську резиденцію Кастель Гандольфо, першими словами, з останньої його коротенької промови як Понтифіка, зверненими до чисельно зібраних вірних були наступні: «Я є дуже радий бути тут між вами, в контакті зі створінням».
Наступник Петра, подорожуючи на вертольоті з Ватикану до літньої резиденції, з висоти «пташиного польоту» мав можливість спостерігати за чудовою природою, яка проводжала його в Ватиканських садах, супроводжувала на околицях Рима та любо зустріла в літній резиденції. Апостольське служіння Венедикта XVI було яскраво позначеним його особливою чутливістю та любов’ю до Богом створеного світу-природи, тому що він завжди вважав дбайливе та відповідальне ставлення до природного довкілля, як невід’ємну складову християнської віри.
Сланцевий газ. Що випливе зі свердловин?
Токсична, часом радіоактивна вода та страшенний шум – це, на думку представників самоврядування, найбільші загрози, які супроводжують добування сланцевого газу. Черговим мінусом є пошкодження доріг важким транспортом. Такі проблеми можна побачить у США, де сланцевий газ видобувається у промислових масштабах. Досі там пробурено бл.40 тис. свердловин. Представники самоврядування з Польщі мали можливість на власні очі придивитися до цієї діяльності. Вони розмовляли з представниками влади, фірм-видобувачів та противниками цього виду промисловості. У візиті брав участь також Кшиштоф Гетман, маршалок воєводства.
Щоб зі свердловини пішов газ, під землю закачується суміш води, піску та хімікатів. Сумарно кільканадцять тисяч літрів на один отвір. За даними фірм-видобувачів хімікати становлять щонайбільше 2 відсотки від усієї суміші.
Там майже половина таблиці Менделєєва, що при такій кількості води створює поважну проблему, – оцінює Гетман. – Мова не йде про отруєння ґрунтових вод, бо таких випадків практично не було.
«Розумні міста» будуватимуть з думкою про кожного
5-го березня 2013 року на юридичному факультеті Вільного Університету ім. Пресвятої Богородиці (Рим – Італія) буде проведено майстер-курс «Стратегія та інструменти для «Розумних міст» (Smart City). Smart City – це місто, в якому все побудоване за принципами «сталого розвитку», а це означає, що це місто, яке своїм жителям може запропонувати відповідно вищий рівень якості життя в міських умовах, по відношенню до інших.
Метою курсу є підготовка фахівців, завданням яких буде стати промоутерами розвитку, спрямованого на реалізацію моделі «розумних міст» в різних регіональних контекстах, заснованої на трьох стратегічних точках: охороні здоров'я, державному управлінні та природному довкіллі. Міждисциплінарний підхід в часі цього вишколу забезпечить належну підготовку майбутніх спеціалістів.