Богослужінням м’ясопусної неділі Церква запрошує нас вже тут і зараз відчути і пережити всю реальність сцени «страшного суду» як генерального звіту про реалізацію загальнолюдського покликання «порати і доглядати» (Бут 2, 15) Боже створіння.

Сьогоднішня недільна Євангелія дозволяє реально відчути наближення кінця історії спасіння та часу справедливого суду Творця, на порозі якого ми знаходимося і про який вже попереджав Христовий Предтеча: «Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву? Чиніть плоди достойні покаяння… Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь» (Лк 3,7). Саме наближення цих майбутніх подій, присутність яких вже сьогодні явно переживаємо, стимулює нас задуматись над нашим сьогоднішнім духовним та морально-етичним станом.

Для того, щоб належно підготуватись до Загального звіту на кінцевому суді та змогти дати відповіді на перелічені у сьогоднішньому Євангелії запитання, нам необхідно відновити у нас самих життя Бога. Побачимо ми, чи не побачимо в потребуючих ближніх та оточуючому них страждаючому світі самого Христа, безпосередньо залежатиме від Його присутності у нас самих.

9 березня 2013 р., у храмі Різдва Христового м. Івано-Франківська, під час Божественної архієрейської літургії, високопресвященніший владика Володимир Війтишин, Архієпископ та Митрополит Івано-Франківської Архієпархії, уділив дияконські свячення шістьом піддияконам,  серед яких також і д-ру Володимиру Містерманові, заступнику керівника Бюро УГКЦ з питань екології.

В своїй проповіді високопресвященніший владика Володимир наголосив на ключових аспектах дияконального завдання Церкви, а також побажав, щоб силою Божої благодаті, ярмо служіння було для нових дияконів милим.

Ще будучи студентом, Мікі Мейер задумався про те, яке використання може знайти міська макулатура. Особливо його обурювали нерозпродані вчорашні газети: для їх створення були вирубані дерева і зруйнована екосистема ще одного зеленого куточка планети, однак надруковані новини вже «застаріли» і на наступний день вже нікому не потрібні. Тому молодий нідерландець затіяв серію експериментів зі стопкою газет – він шукав оптимальний спосіб скріпити їх разом таким чином, щоб отримати матеріал, який нагадував би деревину.

Експерименти Мікі Мейєра зацікавили студію «Vij5» – голландські дизайнери Аріан ван Раадшувен (Arian van Raadshooven) і Аніке Брандерхорст (Anieke Branderhorst) вирішили допомогти дизайнеру-початківцю втілити в життя його сміливу ідею. Для цього, звичайно, потрібен не лише талант, але й деякі виробничі потужності, а також навички маркетингу, що має вирішальне значення в епоху глобалізації. Тому команда почала шукати рішення, як зробити зі «сміття» життєздатний на ринку продукт.

Міністерство екології та природних ресурсів оцінює концентрацію в Україні всіх видів відходів на рівні 35 млрд. тонн, з яких приблизно 2,6 млрд. тонн – високотоксичні відходи.

Заданими міністерства, щорічно в Україні загальний обсяг побутових відходів збільшується приблизно на 50 млн метрів кубічних, а промислових – на 175 млн метрів кубічних. На даний момент Міністерство вивчає можливість будівництва в Україні восьми заводів з переробки шин, а від 2013 року – шляхи утилізації небезпечних відходів в Україні замість їх вивезення на переробку за кордон, що, на думку Міністерства, дасть змогу заощаджувати чимало коштів.

Станом на 1 березня у акції «Зробимо Україну чистою» зареєструвалися 100 координаторів міст. До початку акції, 20 квітня, її організатори планують долучити 200 міст та 100 000 учасників.

Ініціатива «Зробимо Україну чистою!» об’єднує людей, які хочуть звільнити парки та вулиці від сміття. Це частина всесвітнього руху «Let’s do it world!», який виник 2008 року в Естонії, і в якому зараз беруть участь більше 7 мільйонів чоловік у 96 країнах світу.

«Кожен, хто хоч раз добровільно прибирав парк, – кажуть організатори ЗУЧ, – вже ніколи не кине навіть недопалок повз урну. Більшість друзів такої людини теж перестануть смітити в її присутності. Так поступово – від людини до людини – країна стає чистішою».

Перед жителями Ліми, яка знаходиться поруч з пустелею, гостро стоїть проблема дефіциту води. Дощі в столиці Перу йдуть нечасто, хоча вологість повітря, як правило, досить висока. Настільки, що іноді може підніматись до 98%. Повітря рясніє водою, якби ж її можна було використати... Саме це вирішили зробити наукові співробітники місцевого технологічного університету (UTEC), створивши білборд, який перетворює вологу з повітря на питну воду.

Водозбірний рекламний щит збирає атмосферну вологу, конденсує, очищує і підводить до баку, який знаходиться біля його основи. Звідти повністю придатну для пиття воду можуть брати місцеві жителі, для яких це чудова альтернатива воді із забруднених колодязів. Продуктивність установки становить 96 літрів на добу. За три місяці білборд встиг сконденсувати з повітря 9450 літрів води.

Керівник Бюро УГКЦ з питань екології д-р Володимир Шеремета взяв участь у засіданні Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ, яке відбулось 5 березня 2013 року в приміщенні філософсько-богословського факультету УКУ в м. Львові.

Свою доповідь для Голів єпархіальних/екзархальних катехитичних комісій на тему «Формування відповідальності за природу – невід’ємна частина катехизації», проф. Шеремета поділив на три частини. В першій частині доповідач акцентував увагу на тому, що катехизаційний процес, який має за мету формувати автентичну віру і провадити до повноти сопричастя з Богом, суттєво визначається характером цілісності віри і життя у Христі. Жива віра в нашого Творця і Спасителя спонукає до відповідального ставлення до створеного світу.

«Віра і екологія» – цьогорічне гасло, під яким міжтериторіальна єпископська конференція Сенегалу, Мавританії, Кабо-Верде і Гвінеї-Бісау вирішила провести Великий піст 2013 року. У спільному посланні, під назвою «Деякі екологічні виклики в світлі християнської віри», єпископи, через цей заклик, запрошують вірних цікавитись проблемами екології і природного довкілля не лише тому, що це пов’язане з питаннями виживання людства, але насамперед тому, що ці питання випробовують і стимулюють християнську віру, штовхаючи її через усвідомлення зв’язку з створінням та Творцем до конкретної дії. Єпископська конференція наголошує на тому, що ще більшої важливості цьому взаємозв’язку «віри та екології» надає Рік віри, проголошений Папою-емеритом Венедиктом XVI.