Як ми повідомляли раніше, анексія Криму ставить під загрозу знищення третини українських заповідників, що розміщуються саме на території півострова. Адміністрації всіх заповідників підпорядковані державними установами України: Міністерство природи України (Казантипський та Опукський природні заповідники (далі – ПЗ), національний природний парк "Чарівна Гавань"), Державному агенству лісових ресурсів (Кримський ПЗ та Ялтинський гірсько-лісовий ПЗ), Національній академії наук України (Карадазький ПЗ) та Академії аграрних наук (ПЗ "Мис Мартьян"). Власного органу, який би опікувався заповідними територіями в Криму немає[1]. Питання подальшої долі кримських заповідників лишається одним з найбільш актуальних проблем в галузі охорони природи в Україні.

За повідомленням інформагенства «КримІнформ», 27 березня у Симферополі відбулась прес-конференція голови Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Геннадія Нараєва[2]. За його словами, питання управління кримськими заповідниками піднімалося на зустрічі з делегацією Міністерства екології та природних ресурсів Російської Федерації. "Ми хочемо зберегти кримські заповідники у своїй юрисдикції", – зазначив Нараєв у своєму виступі. Глава Роскомприроди уточнив, що влада розглядає об'єднання всіх 6 природних заповідників Криму в єдиний зі статусом "біосферного", що дозволить усунути розрізнене підпорядкування заповідників.

Не забудьте запастись гумовими чоботами. Протягом наступних 40 років сильні повені в Європі стануть удвічі частішими, а щорічні збитки збільшаться вп'ятеро.

Кліматичні зміни цілком можуть обернутись збільшенням сили та частоти повеней. Найсолідніші на сьогодні докази цього досі спірного прогнозу дав аналіз витрати води в річках Європи, який, на відміну від попередніх робіт на цю тему, вперше охопив відразу декілька річкових басейнів замість розрахунку ризиків для кожного басейну окремо.

Вчені з Амстердамського вільного університету, Бренден Йонгман та його колеги, вивчали зібрані з 1990 року дані щодо пікових витрат води в європейських річках. В результаті були знайдені чіткі закономірності. Наприклад, пікові показники дунайської витрати часто збігаються з піками Ельби, як це було, зокрема, літом минулого року під час руйнівних повеней в Центральній Європі. Кореляції пояснюються тим, що на різні річкові басейни можуть одночасно впливати одні й ті ж періодичні погодні умови – скажімо, циклони, які йдуть на північ від Середземного моря.

25 березня 2014 р. Б. на засіданні голів комісій  Львівської архієпархії о. Микола  Пришляк,  референт Бюро УГКЦ з питань екології даної архієпархії,  представив Великопосну ініціативу «Екологічне навернення для порятунку створіння». Ця ініціатива має за мету допомогти глибше і повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога, завдяки поглибленню свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та шляхів її здійснення у повсякденному житті кожної людини.

Присутні застановилися над сучасними екологічними проблемами, як викликом для Церкви та її душпастирської діяльності для спасіння людини. Коли людина чинить будь-який гріх, у тому числі й екологічний, то це загрожує її Вічному життю.  В цьому сенсі, піклуючись про чистоту і збереження довкілля, Церква турбується передусім про Вічне благо людини.

Особливий акцент екологічної презентації був покладений на необхідність церковної екологічної освіти для молоді та дітей, яка має стати невід’ємною частиною душпастирської діяльності Церкви.

21 березня 2014 року в Бродівській ЗОШ І-ІІІ ст. №4 відбулася презентація Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку провів голова екологічної комісії Сокальсько-Жовківської єпархії о. Тарас Дзьоба. До учнів 8-11 класів у цікавій формі було донесено інформацію про екологічні загрози для світу, для майбутнього.

На основі переглянутого відео-матеріалу учні роздумували над тим, як може християнин, віруюча людина, стати на шлях покаяння і навернення до Бога, усвідомити свою відповідальність за створений Богом світ та долучитись до збереження довкілля.

Перед кожним учасником презентації було поставлено питання: «Що я можу зробити для довкілля?»

24 березня 2014 року на парафії прп. Параскеви, с. Кавське, Добрянського деканату, Стрийської єпархії УГКЦ, в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» було проведено акцію «Екопарафія». У ній взяло участь майже 20 учнів парафіяльної катехитичної школи ім. о. Єремії Ломницького, які належать до середньої та старшої групи. Даний захід організував о. Олег Кобель, парох місцевої громади та референт Бюро УГКЦ з питань екології вищезгаданої єпархії УГКЦ.

Метою акції було бажання привернути увагу дітей та молоді до проблеми забруднення водойм та джерел. Побутове сміття, скляні та пластикові пляшки, поліетиленові мішки та інше сміття буквально наводнили береги невеличкої річки, яка протікає у самому центрі села. Особиста присутність священика мала неабияке значення, тому що молодь відчула і переконалась, що слова та повчання їхнього душпастиря – це перш за все його звичний стиль життя, який стимулює до наслідування.

«Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас,

щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей,

жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці».

(Тит 2, 11-12)

Непоміркованість – це один з головних гріхів, які загрожують вічному життю людини, згубно впливають на суспільну та природну дійсність і лежать в корені інших гріхів. Вже сам термін вказує, що мова йде порушення правильної міри, що перевертає з ніг на голову всю дійсність, створену Богом доброю, і перетворює добро на зло.

Здебільшого непоміркованість ототожнюється з обжерством і пияцтвом (надмірністю у їді та питті), згубні наслідки яких, як правило, видно неозброєним оком. Однак це лиш деякі із симптомів цього важкого гріховного захворювання, що призводить до багатьох інших гріхів та згубних наслідків як для самого грішника, так і його соціального та природного довкілля.

В часі Великого Посту, Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ організувала реколекції для катехитів. Під час цих духовних вправ, з особливою наукою перед катехитами виступив о. Тарас Дзьоба, референт з питань екології вище згаданої єпархії. Особливість виступу о. Тарас полягала в тому, що він у доступній формі намагався донести до присутніх катехитів вчення Церкви про відповідальність за створіння Боже та про його важливість у катехизації всіх верств населення і, особливо, підростаючого покоління.

Представник Екобюро поставив особливий акцент на тому, що праця з дітьми та молоддю не матиме очікуваних результатів і буде неповною, коли в ній не вистачатиме екологічної складової. «Хочемо цього чи ні, але праця катехита не матиме очікуваних успіхів, якщо ми не навчимо прийдешнє покоління любити природу і дивитись на оточуючий нас світ так, щоб бачити, що все це є «ділом рук» самого Творця», – сказав о. Тарас.