«Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас,

щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей,

жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці».

(Тит 2, 11-12)

Непоміркованість – це один з головних гріхів, які загрожують вічному життю людини, згубно впливають на суспільну та природну дійсність і лежать в корені інших гріхів. Вже сам термін вказує, що мова йде порушення правильної міри, що перевертає з ніг на голову всю дійсність, створену Богом доброю, і перетворює добро на зло.

Здебільшого непоміркованість ототожнюється з обжерством і пияцтвом (надмірністю у їді та питті), згубні наслідки яких, як правило, видно неозброєним оком. Однак це лиш деякі із симптомів цього важкого гріховного захворювання, що призводить до багатьох інших гріхів та згубних наслідків як для самого грішника, так і його соціального та природного довкілля.

В часі Великого Посту, Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ організувала реколекції для катехитів. Під час цих духовних вправ, з особливою наукою перед катехитами виступив о. Тарас Дзьоба, референт з питань екології вище згаданої єпархії. Особливість виступу о. Тарас полягала в тому, що він у доступній формі намагався донести до присутніх катехитів вчення Церкви про відповідальність за створіння Боже та про його важливість у катехизації всіх верств населення і, особливо, підростаючого покоління.

Представник Екобюро поставив особливий акцент на тому, що праця з дітьми та молоддю не матиме очікуваних результатів і буде неповною, коли в ній не вистачатиме екологічної складової. «Хочемо цього чи ні, але праця катехита не матиме очікуваних успіхів, якщо ми не навчимо прийдешнє покоління любити природу і дивитись на оточуючий нас світ так, щоб бачити, що все це є «ділом рук» самого Творця», – сказав о. Тарас.

20 березня в Івано-Франківській теологічній академії відбувся захист магістерської праці на тему: «Відповідальність за створіння у процесі діалогу християнських Церков у Європі». Дослідження було проведено Михайлом Деревенчуком, референтом Бюро УГКЦ з питань екології Бучацької єпархії, під науковим керівництвом професора Володимира Шеремети.

Автор, розкрив питання відповідальності за збереження створеного Богом світу в контексті сучасної екологічної кризи, як автентичного християнського обов’язку  і як ключового аспекту екуменічного діалогу між християнськими Церквами в Європі. Варто позитивно відзначити інтердисциплінарний характер даної роботи, а зокрема те, що морально-богословська категорія “відповідальність за створіння” була проаналізована через призму екуменічного богослов’я, а також рішень трьох Європейських екуменічних асамблей «Базель – Грац – Сібіу», де було констатовано три пріоритетних сфери діяльності задля екуменічного діалогу: «Мир – справедливість – збереження створіння», у їх багатогранному взаємозв’язку.

З кожним роком вирішення проблема знищення побутового сміття стає все більш актуальною. В Україні щорічно утворюється близько 50 мільйонів кубометрів твердих побутових відходів, 97% з яких викидаються, вивозяться на сміттєзвалища і полігони для захоронення.

Часто для вирішення даної проблеми вдаються до спалювання сміття, але ж наскільки це шкідливо?

Рівень шкоди залежить від складу сміття. Спектр токсичних шкідливих для людського організму речовин, які виділяються при цьому надзвичайно широкий.

Світовий досвід свідчить, що безпечних сміттєспалювальних технологій не існує. Ніякі санітарно-захисні зони не зможуть захистити людей від масштабних токсичних викидів. Такий спосіб поводження з відходами завдає шкоди навколишньому середовищу і є економічно витратним. Весь світ прагне зменшувати кількість відходів, які постійно утворюються, якомога повніше переробляти їх і вже на стадії розробки нових товарів знати шляхи їх утилізації. До того ж, ні в одній соціально і економічно розвиненій країні не ведеться спалювання «непідготовлених» відходів.

16 березня 2014 року Божого у м. Василькові, Київської області, відбулась зустріч протестантської громади з о. Романом Романовичем, референтом з питань екології в Київській архієпархії УГКЦ. Дана зустріч відбулась з ініціативи місцевого пастора Церкви «Спасіння», який запросив представника Бюро УГКЦ з питань екології, щоб ознайомитись з вченням Католицької Церкви про відповідальність за створіння і про екологічний гріх зокрема.

Представник УГКЦ коротко та доступно представив присутнім позицію Вселенської Церкви в даному питанні. Базуючись на біблійних текстах, священик підвів до того, що в царині збереження Богом створеного світу – природи всі Церкви і релігійні організації повинні бути однозгідними та прикладати всіх зусиль для того, щоб вберегти спільний для усіх нас Дім – Землю від руйнування. Захисник створіння на теренах Київської архієпархії розповів про те, що Церква, до якої він належить, для ефективного проголошення Доброї Новини здійснює своє служіння в трьох основних вимірах, а саме: проголошення Слова Божого, сакраментально-літургійний вимір та дияконія. Священик також розказав присутнім про Великопосну ініціативу під назвою «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку вже четвертий рік поспіль стартує Екобюро.

Нещодавно світ побачило Великопосне відеозвернення преосвященного владики Михаїла (Колтуна), ординарія Сокальсько-Жовківської єпархії та Голови Комітету з питань екології при Синоді єпископів УГКЦ.

«Природа – і наше в ній життя, і наше в ній спасіння», – такими словами розпочав своє відеозвернення владика Михаїл. Звертаючись до вірних та всіх людей доброї волі, єпископ найперше пригадав усім те, яке місце серед створіння Божого визначене людині самим Творцем. Доручивши нам в Адамі створений світ, Бог виявив цим свою велику довіру до людини, яка повинна мудро і відповідально управляти усім.

Єпископ в особливий спосіб наголосив на тому, що всі ті негативні та руйнівні для всього природного довкілля наслідки, які спостерігаємо в сучасному світі, є результатом того, що людина втратила відчуття відповідальності перед Богом за все створіння. Проаналізувавши історію прабатька Адама, преосвященний владика загострив увагу на тому, що з малого непослуху в світ увійшов гріх, а разом з ним – смерть і руйнування спільного для усіх нас Дому – Землі.

В час відзначення 200-го ювілею Тараса Шевченка на теренах Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ проходили різні урочистості з цієї нагоди. До вшанування пам’яті «Кобзаря» долучилось також і село Виноград, Отинійського деканату, вище згаданої єпархії. До відзначення на місцевому рівні долучився також і о. диякон Володимир Ціховський, який є референтом Бюро УГКЦ з питань екології в даній єпархії.

У своєму виступі диякон звернув увагу на те, що цей поважний ювілей Шевченка співпав з часом Великого посту та з непростими подіями, якими останніх декілька місяців живе не лише український народ, але й цілий світ. «Можливо в цьому історичному періоді Господь у часі покаяння через твори Шевченка хоче щось до нас промовити і бажає дати нам певні чіткі підказки щодо того, як нам слід жити, поводитись та діяти?», – запитав усіх представник Екобюро. Диякон Володимир загострив увагу на тому, що час посту – це час коли людина по-особливому повинна призадуматись над стилем свого життя та подивитись на нього крізь призму Царства небесного, яке ми усі повинні будувати вже «тут і тепер».