Вчора, 5-го вересня 2012 року, при монастирі в Бозе (північна Італія), розпочалась ХХ Міжнародна екуменічна конференція з православної духовності, яка триватиме до 8-го вересня.

На конференцію, організовану екуменічною чернечою спільнотою в Бозе, у співпраці з Православними Церквами, прибули учасники з різних куточків світу. Цьогорічна конференція проходить під гаслом «Людина – охоронець створіння».

Про важливість цієї події говорять чисельні звернення лідерів різних Православних Церков та представників Католицької Церкви до учасників, з нагоди початку конференції, серед яких: папа Венедикт XVI; Варфоломей I, Вселенський патріарх; Теодорос II, патріарх Олександрійський; Ігнатій IV, патріарх Антіохійський; Кирил І, патріарх Московський та інші.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі пропонує поступово зменшувати частку вмісту фосфатів у синтетичних миючих засобах до повної заборони їх використання з 2020 року.

Відповідний проект закону «Про державне регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії» розміщено на сайті міністерства.

Згідно документу, масова частка фосфатів у перерахунку на Р2О5 з 1 січня 2013 року має становити не більше 17%, з 1 січня 2015 року – не більше 10%, з 1 січня 2018 року – більше 5 %. 

З 1 січня 2020 року пропонується заборонити виробництво, реалізацію та розміщення на ринку на митній території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії з вмістом фосфатів.

98% всіх миючих засобів, які продаються в Україні, містять фосфати – ті самі, від яких сьогодні назавжди відмовляється Європа.

У Європі процес очищення від фосфатів йде настільки швидко, що сьогодні вже у Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії і Голландії 100% пральних порошків, які продаються у місцевих магазинах, не містять фосфатів, повідомляє ТСН.

Причини відмови від фосфатів всім відомі, адже вони, пом'якшуючи воду та активуючи дію поверхово-активних речовин, які прибирають бруд і жир, одночасно руйнують здоров'я людини та забруднюють екологію. Вони сприяють розвитку алергії, негативно впливають на роботу нирок і печінки, можуть стати причиною багатьох важких захворювань, переконана лікар-алерголог Інна Гогунська.

На 244-му Національному з’їзді Американської Хімічної Організації (ACS) було розглянуто кілька гучних заяв щодо альтернативних видів палива для транспорту. Також за її ініціативи Нобелівський лауреат, вчений та доктор філософії, Маріо Дж. Моліна (Mario J. Molina) виступив перед широким загалом і пояснив, чому він вірить в існування наукових доказів взаємозв’язку між екстремальними погодними умовами та кліматичними змінами.

«Можливо, люди не усвідомлюють, які важливі з наукової точки зору зміни відбулися з екстремальними погодними явищами. Про них зараз багато пишуть,» - сказав Моліна, який у 1995 році отримав Нобелівську премію з хімії за допомогу в порятунку світу від наслідків зменшення озонового шару. «Ці зміни зараз все частіше пов’язують з людською діяльністю, зокрема викидами діоксиду вуглецю – основного парникового газу, а також спалюванням вугілля та інших видів видобувного палива».

«Важливо, що люди не просто слухають про глобальне потепління,» - додав він. - «Люди відчувають його, бачать зміни цін на продовольство і розуміють, яким може стати майбутнє життя, якщо ми як суспільство не будемо вживати заходів».

У Критській православній академії розпочав роботу Центральний комітет Всесвітньої Ради Церков (ЦК ВРЦ). Засідання, які проходитимуть від 28 серпня до 5 вересня, в особливий спосіб будуть присвячені темі справедливості, миру та збереження створіння.

Під час богослужіння з нагоди відкриття роботи ЦК ВРЦ д-р Сімон Коссі, пастор з Беніну, пригадав, що справедливість є дуже широким поняттям і стосується багатьох сфер життя. Зокрема, він звернувся з молитовним проханням до Бога подати відчуття справедливості тим, хто найбільше забруднює планету і які відмовляються відповідати на вимоги справедливості в тих частинах світу, які найбільше страждають від жахливих наслідків цього забруднення. Він констатував, що рано чи пізно зміни клімату повернуться до нас у вигляді згубних наслідків, якщо ми не поміняємо своєї шкідливої для довкілля поведінки. Д-р Сімон Коссі підкреслив, що питання справедливості стосується також доброго управління, яке має бути здійсненим з почуттям відповідальності перед Богом.

Молитися за збереження природного середовища, означає просити у Бога, щоб Він «змінив менталітет сильних світу цього, просвітив їх, щоб вони припинили руйнувати екологічну систему планети заради економічного прибутку і скороминущої вигоди»: про це пише Вселенський Патріарх Варфоломей I у своїй енцикліці з нагоди початку нового літургійного року – 1 вересня. З волі Патріарха Димитрія цей день став також днем молитви і роздумів про охорону створіння.

«Перш за все в нашу епоху, – пише у своєму посланні Патріарх Варфоломей, – ми спостерігаємо надмірну експлуатацію природних ресурсів, що веде до руйнування рівноваги навколишнього середовища». Патріарха  турбує і «зростання атмосферної температури, граничні метеорологічні умови, забруднення екосистем як на суші, так і в морі, а також глобальна загроза, яка іноді веде до повного руйнування життєздатності в деяких регіонах світу».

1 вересня за григоріанським та відповідно 14 вересня – за юліанським календарем всесвітня християнська спільнота відзначає екуменічно-екологічне свято – день Бога Творця.

Це свято було започатковане в 1989 році з ініціативи його Святості Димитрія І, Константинопольського Патріарха, який у спеціальному посланні закликав увесь християнський світ щорічно 1 (14) вересня, на свято початку Церковного року, об’єднатися у спільній молитві до Бога за збереження створеного ним світу, якому сьогодні загрожує велика небезпека внаслідок безвідповідального ставлення людини.

Кілька років тому до екологічної ініціативи Вселенського патріархату, згідно із рішеннями Синоду єпископів, приєдналась Українська Греко-Католицька Церква, постановивши молитовно відзначати 14 вересня як День Бога Творця, а також в особливий спосіб звертати в цей день увагу вірних на питання християнської відповідальності за природне довкілля.

До такого висновку прийшла міжнародна група вчених-океанологів, яка проаналізувала глобальні світові екологічні тенденції і порівняла їх з подіями, що стали причиною попередніх масових вимирань видів.

За останні 500 мільйонів років масове вимирання видів морських тварин і рослин, які населяють Землю відбувалося п'ять разів. І в трьох випадках з п'яти причиною вимирання ставало глобальне потепління і окислення океанів – ті ж самі процеси, які відбуваються зараз. Крім глобального потепління, види вимирають внаслідок зниження вмісту кисню в морській воді, забруднення її отруйними речовинами, антропогенної зміни середовища проживання, а також неконтрольованого рибальського промислу.