Відомо, що Житомирський картонний комбінат випустив першу промислову партію паперу, який виробили із опалого листя. Технологію виробництва паперу з падолисту створив Валентин Фречка коли ще був школярем. І от наразі ми маємо ще одне відкриття з переробки листя.

На Прикарпатті винайшли спосіб переробки борщівника Сосновського та сильфії пронизанолистої на папір. Про це повідомили в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, пише GreenPost.

Ссавці, птахів та земноводних у всьому світі втратили в середньому 18% від площі свого природного ареалу проживання в результаті людської діяльності і зміни клімату. Автори роботи побоюються, що протягом наступних 80 років ця цифра може збільшитися до 23%.

Здавалося б, 18% – це не так багато, але, на жаль, це середній показник. Деякі тварини і зовсім зникли, втративши свій дім, пише ПМ.

У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, аналізувалися зміни географічного ареалу 16 919 видів з 1700 року по сьогоднішній день. Ці дані також використовувалися для прогнозування майбутніх змін аж до 2100 року в рамках 16 різних кліматичних і соціально-економічних сценаріїв.

Шведський інженер Ганс Форсберг взявся за непросту, але корисну справу. Він розробив розумний пристрій, який дозволяє "заробляти їжу" вуличним птахам. Для цього їм потрібно приносити дрібне сміття та вкидати його у спеціальний отвір.

Чоловік є спеціалістом у сфері штучного інтелекту та робототехніки у компанії AFRY. Над розумною годівничкою він працює вже кілька років, про це Форсберг написав на форумі Hackster, пише 24 канал.

Ідея винаходу з'явилася у нього, коли той випадково побачив спробу сорок викрасти щось на вулиці. Таку пристрасть птахів до крадіжок він вирішив спрямувати у щось корисне. 

В Україні за рік накопичується 53 млн кубометрів побутових відходів, це близько 12 млн тонн. Про це сказав співзасновник ГО "Друге життя" Сергій Волков під час п’ятого Національного круглого столу на тему "Екологія", що проходить у Кривому Розі, пише Укрінформ.

"Згідно з Держстатом у нас орієнтовано 53 млн кубометрів побутових відходів. Це орієнтовно десь 12 млн тонн 90 %, в деяких регіонах і 93 % і 94 % прямує просто на звалища, на полігони, на несанкціоновані звалища. І це є реальна біда, тому що ми потім цим дихаємо, це впливає на екосистему тих територій, де це відбувається. Це потужний вплив на здоров'я на громадян", – сказав Волков.

6 листопада 2020 року, в Міжнародний день попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни і збройних конфліктів, стартувала 9 хвиля безтермінової екологічної акції «Посади древо миру», яка вже п’ятий рік поспіль проводиться з ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології в різних куточках нашої держави, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Цього дня в релігійно-історичному центрі с. Новий Мартинів, Бурштинського протопресвітерату Івано-Франківської архієпархії, в рамках акції було висаджено алею миру. Акція відбулась з дотриманням наявних карантинних вимог. Розпочався захід зі вступного слова керівника Бюро УГКЦ з питань екології проф. д-ра Володимира Шеремети, котрий ознайомив присутніх із метою акції і зробив коротенький екскурс в історію церковної екологічної ініціативи, яка триває вже шостий рік і була підтримана Мінприроди, органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, а також парафіяльними громадами та релігійними організаціями по всій країні.

Вміст вторинної сировини в пластиковій упаковці зріс в 2019 році на 22 відсотки, а використання багаторазових пакувальних матеріалів – на 0,1 відсотка. Про це йдеться в новій доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), присвяченій прогресу, якого вдалося досягти за рік в рамках глобальної ініціативи «Нова економіка пластмас», пишуть Новости ООН.

Вона здійснюється за підтримки Фонду Еллен Макартур. У ній беруть участь десятки великих компаній по всьому світу, включаючи Apple, Burberry, H & M, Hewlett Packard, L'OCCITANE, L'OREAL, Nestle, PepsiCo, Starbucks, Tetra Pak, Coca Cola, Walmart, уряди низки країн – наприклад, Великобританії, Франції, Нової Зеландії і Мексики, а також владу деяких міст – Остіна, Буенос-Айреса, Любляни і Копенгагена.

Нове дослідження показало, що ссавці, птахи та земноводні в усьому світі втратили в середньому 18% свого природного середовища проживання в результаті змін в землекористуванні і проблем з кліматом. Судячи з результатів дослідження, опублікованого в журналі Nature Communications, в гіршому випадку ця втрата може вирости до 23% протягом наступних 80 років.

У дослідженні вчені з Кембриджського університету проаналізували зміни в географічному ареалі 16 919 видів з 1700 року по сьогоднішній день. Ці дані також використовувалися для прогнозування майбутніх змін до 2100 року за 16 різних кліматичних і соціально-економічних сценаріїв, пишуть Цікавості.

Серед всіх антропогенних факторів на європейські озера найбільше впливають азотні та інші добрива, а найсерйознішу загрозу для річок представляють токсини (зокрема, важкі метали).

До таких висновків прийшли європейські вчені, проаналізувавши басейни 14 європейських річок і ще 22 системи водойм в Європі, пише Meteoprog.ua.

Останнім часом азотні добрива все рідше потрапляють у природні водойми завдяки новому законодавству, яке поступово приймається в різних країнах ЄС. Проте, антропогенний вплив змінив екосистеми в 90% досліджених водойм.