Засновник Amazon, найбагатша людина світу Джефф Безос повідомив, що пожертвував 791 млн доларів 16 організаціям, які займаються збереженням довкілля, пише Економічна правда.

"Протягом останніх кількох місяців я навчався у групи неймовірно розумних людей, які доклали зусиль для боротьби зі зміною клімату та його наслідками для громад у всьому світі. Мене надихає те, що вони роблять, і радий допомогти їм масштабуватися.

Ці пожертви в розмірі 791 мільйон доларів – це лише початок мого зобов'язання у розмірі 10 мільярдів доларів на фінансування вчених, активістів, громадських організацій та інших. Ми всі можемо захистити майбутнє Землі через сміливі дії вже зараз", – заначив Безос.

Фінські вчені показали, що будівництво будинків з дерева дозволить зв’язувати додаткові кількості вуглекислого газу і може знизити викиди майже вдвічі.

Будівельна індустрія – один з найбільших забруднювачів атмосфери. Вона відповідальна приблизно за третину антропогенного вуглекислого газу, майже вдесятеро більше, ніж вся авіація. За даними Алі Амірі (Ali Amiri) і його колег з фінського Університету Аалто, ці обсяги продовжують збільшуватися приблизно на відсоток щороку, пишуть Цікавості.

У четвер розпочнеться ініціатива «Economy of Francesco» – триденна зустріч, ініційована Папою Франциском, з метою згуртувати молодих представників світу економіки й підприємництва з метою осмислення пропозицій для глобальних змін.

Новий спосіб розуміння економіки в дусі святого Франциска з Ассізі та енцикліки «Laudato si’», створення молодіжного руху, щоб у сфері економіки впроваджувати в життя побажання, вміщені в енцикліці «Fratelli tutti». Такі завдання ставить перед собою ініціатива «Economy of Francesco» – зустріч молодих економістів, скликана Папою Франциском, що відбуватиметься від 19 по 21 листопада 2020 року, пише VaticanNews.

Розвиток і підтримка інноваційної співпраці, що спрямована на пом’якшення наслідків змін клімату в межах транскордонного регіону RO-UA, для забезпечення сталого розвитку територій шляхом організації нового освітнього та дослідницького середовища в галузі енергоефективності, що веде до пом'якшення змін клімату до 2021 року – така основна мета проєкту «Партнерство Румунія-Україна для пом'якшення змін клімату» («RO-UA Partnership for Climate Change Mitigation») в рамках Спільної Операційної Програми Румунія-Україна 2014-2020 інформує Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.

Реалізація проєкту розпочалась 1 листопада 2020 року. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу спільно з  Управлінням економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету міської ради міста Івано-Франківська та містом Ботошані (Румунія) виступають партнерами проєкту. Головний бенефіціар - ГО «Бюро розвитку, інновацій та технологій». 

Міжнародне співтовариство може і повинно досягти повної декарбонізації світової економіки вже до 2050 року. Про це заявив Генеральний секретар Антоніу Гутерріш, виступаючи на третьому щорічному економічному форумі Блумберга. Глава ООН запропонував активніше вводити податок на викиди вуглецю, а також відмовитися від видобутку вугілля і скасувати субсидії на викопне паливо. Він зазначив, що сьогодні більшість країн світу оголосили про намір досягти нульових викидів до 2050-го року, пишуть Новости ООН.

«Нещодавно ми почули обнадійливі заяви. Європейський союз, Японія і Республіка Корея, а також ще понад 110 країн зобов'язалися стати вуглецево-нейтральними вже до 2050 року. Китай заявив, що зробить це до 2060 року», – сказав Антоніу Гутерріш.

Комісія Єпископатів Європейського Союзу та Конференція Європейських комісій з питань справедливості та миру опублікували спільну заяву, що стала внеском у публічну консультацію щодо майбутньої політики ЄС в Арктиці. У документі вказується на відповідальність ЄС за забезпечення сталого розвитку та миру в цьому регіоні, пише VaticanNews.

«Арктика повинна бути пріоритетом для Європейського Союзу. Тут проживає понад чотири мільйони людей, у тому числі понад 40 різних корінних етнічних груп та півмільйона громадян ЄС, причому три з арктичних країн є державами-членами ЄС (Данія, Фінляндія та Швеція)», – зазначається у спільній заяві Комісії Єпископатів Європейського Союзу (COMECE) та Конференції Європейських комісій з питань справедливості та миру (Justice & Peace Europe), опублікованій в рамках їхньої участі в публічній консультації щодо майбутньої політики ЄС в Арктиці. Політика ЄС щодо Арктики регулярно оновлюється з часу її першого прийняття у 2008 році. Останнє оновлення відбулося 2016 року. Цьогорічна публічна консультація, що розпочалася у червні та завершилася 10 листопада, ставила собі за мету відповісти на взаємопов'язані екологічні, соціально-економічні, геополітичні виклики, а також проблеми, пов’язані з дотриманням прав людини.

З 5 по 13 листопада з нагоди Дня української писемності у Стрийській єпархії відбулася низка уроків на екологічну тематику за участю кількох сотень школярів різних вікових груп, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

5, 6 і 13 листопада відбулося загалом 6 уроків для дітей молодших класів у Стрийській загальноосвітній школі N10. Учителі цієї школи запросили о. Олега Кобеля, стрийського екореферента з презентацією власних еко-казок та лекцію про пошанування створіння. З такою ж метою 10 листопада його запросили до Журавнівського НВК вчителі рідної для нього школи. Тут відбулося 2 зустрічі в актовому залі для школярів кількох класів, не лише молодших, а й старших. 

Норвезькі вчені побудували прогнозну кліматичну модель, в якій розглянули різні сценарії скорочення антропогенних викидів парникових газів. Результати показали, що навіть якщо викиди скоротити до нуля, зростання температур триватиме ще мінімум сто років, пише GreenPost.

Дослідники з Норвезької бізнес-школи в Осло Йорген Рандерс і Ульріх Голуке розробили власну модель кліматичних змін, що охоплює період з 1850 року до наших днів, і на основі результатів моделювання зробили прогноз зміни глобальних температур і підвищення рівня моря до 2500 року.

Результати моделювання показують, якщо антропогенні викиди парникових газів досягнуть піку в 2030-х роках і впадуть до нуля до 2100 року – а це найсприятливіший сценарій, – глобальні температури до 2500 року все одно будуть на три градуси більшими, а рівень моря на два з половиною метра вищим, ніж в 1850 році.