Поступова відмова від бетону і стали на користь дерев’яних будматеріалів дозволять істотно скоротити рівень шкідливого вуглецю в атмосфері.

Як відомо, деревина – один з найбільш екологічно чистих будівельних матеріалів, відомих людині. У наші дні вона все частіше поступається кераміці та бетону, які дешеві у виробництві, невибагливі в експлуатації і, до того ж володіють значною міцністю, пишуть Цікавості.

Однак є й інша точка зору – дерев’яне будівництво може стати тим самим фактором, який дозволить вирішити проблему вуглецевого забруднення в великих містах – адже деревина може поглинати вуглець з середовища так само ефективно, як і живе дерево.

Полімерна упаковка є стійкою до багатьох типів речовин, саме тому вона дуже популярна в секторі харчової упаковки. А оскільки різні полімери мають різні якості, дуже часто вони нашаровуються один на одного для створення багатошарової упаковки. На жаль, багато з таких пластиків не підлягає переробці, нова технологія може змінити це, пише ПМ.

Проблема харчових упаковок полягає не тільки в тому, що вони забруднюють навколишнє середовище, деякі з них складно переробляти в промислових масштабах, але здається, цю проблему вирішили вчені з США. Експериментальна технологія була розроблена вченими з університету Вісконсіна, США, і носить назву «розчинник, спрямований на відновлення і виділення осаду» (Solvent-Targeted Recovery and Precipitation STRAP).

Група вчених з університетів Канади й Чилі провела дослідження з використанням математичних моделей еволюції в пошуку відповіді на актуальне з точки зору поточної екологічної ситуації питання: наскільки успішно екосистеми можуть адаптуватися до змін навколишнього середовища? Фахівці встановили, що швидкість цих змін є основним чинником, що визначає виживання видових спільнот, тому для підтримки життєздатності екосистем досить забезпечити зниження темпів зміни клімату, руйнування місця існування та інших негативних процесів, пишуть Цікавості.

Результати дослідження опубліковані в журналі Ecology and Evolution. В умовах безперервного розвитку людської цивілізації й збільшення навантаження на екосистеми насамперед у зв’язку з глобальною зміною клімату і руйнуванням природного місця існування, багато видів можуть опинитися на межі зникнення. Нині широко обговорюються питання про те, чи може жива природа адаптуватися до зростаючого навантаженні і чи існує межа стійкості в екосистем.

Концентрація парникових газів в атмосфері, як і раніше дуже висока, незважаючи на уповільнення промислового виробництва та заходи локдауну через пандемію COVID-19 у світі, пише DW.

Попри скорочення промислового виробництва через пандемію COVID-19 і карантинні обмеження, рівень парникових газів в атмосфері Землі як і раніше залишається рекордно високим. Про це повідомили експерти Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) у понеділок, 23 листопада. 

"Режим ізоляції дозволив скоротити викиди в атмосферу багатьох шкідливих речовин і парникових газів, таких як СО2", йдеться в повідомленні на сайті ВМО. Однак після рекордного збільшення викидів вуглекислого газу (СО2) у 2019 році, цього року його обсяг все одно залишається високим.

Напередодні віртуального саміту «великої двадцятки», який відбувся в минулі вихідні, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що сьогодні необхідно докласти всіх зусиль для того, щоб вакцина проти COVID-19 була доступна кожному і всюди. Він закликав лідерів країн «двадцятки» в терміновому порядку виділити на ці цілі всі необхідні кошти. Глава ООН рекомендував не допустити банкрутства бідних країн, що загрожує руйнуванням всієї світової економіки і взятися за вирішення проблем зміни клімату, пишуть Новости ООН.

Заявивши, що пандемія COVID-19 продовжує свою ходу по планеті, глава ООН повідомив, що має намір звернутися до лідерів Групи двадцяти із закликом до солідарності і співпраці в цей складний період. Він підкреслив, що останні досягнення в розробці вакцин проти COVID-19 вселяють надію, але ця надія, за його словами, є поки не у всіх.

Професор історії та філософії Нокс Педен народився в США і в юному віці належав до пресвітеріанської конфесії. Понад десять років тому він переїхав до Австралії. Дбання про спільний дім стало для нього спонукою прийняти католицьку віру. Тепер він є аніматором Всесвітнього Католицького Кліматичного Руху (Global Catholic Climate Movement). У Канберрі він організовує бесіди з парафіянами про енцикліку «Laudato si'» та молитовні прогулянки на природі, пише VaticanNews.

До католицизму Нокса Педена привело дбання про спільний дім. Народившись в Далласі (США), він переїхав до Австралії 2011 року. Завдяки вченню Папи Франциска та енцикліці Laudato si', пошана до створіння стала центром його людського та професійного досвіду. «Я сприйняв близько до серця заклик до екологічного навернення, яке я вважаю ключовим посланням енцикліки, заснованої на концепції цілісної екології», – пояснює він в інтерв’ю для Vatican News. Святіший Отець, як зауважує професор, закликає нас застосовувати такі поняття як «стосунки» та «єднання» до всього творіння, усвідомлюючи, що наше життя ґрунтується на стосунках. «Найважливішими серед них, – вважає Педен, – є взаємостосунки з нашим спільним домом на цій Землі».

19 і 20 листопада 2019 року у Стрию та Львові за участю референта Бюро УГКЦ з питань екології у Стрийській єпархії проведено 6 уроків на тему християнського ставлення до природи та пошанування створіння. І знову чергові уроки-презентації відбулися у двох других класах Стрийської школи N2. Таким чином було охоплено за 3 тижні майже всю молодшу ланку школи, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології. 

У Львові, у приміщенні НВК "Школа садок "Софія" проведено 4 уроки: з одним п'ятим, двома шостими і одним восьмим класом. На запрошення вчительки християнської етики п. Лесі Васьків відгукнувся о. Олег Кобель. Як в Стрию, так і у Львові нагодою говорити про питання віри в контексті екології стало представлення авторських еко-казок та інших дитячих книг, які видані зусиллями Екобюро УГКЦ. Знайомство з еко-казкою органічно поєднувалося священником з поданням науки Церкви про християнську відповідальність за створений Богом світ і про діяльність та ініціативи Екологічного бюро.

Вчені Йоркського університету в Канаді з'ясували, що все більше дітей і молодих дорослих провалюються під лід і тонуть через те, що крижаний покрив на озерах і річках стає менш стійким через глобальне потепління. Про це повідомляється в статті, опублікованій в журналі PLOS One, пише GreenPost.

Дослідники вивчили близько чотирьох тисяч випадків загибелі від утоплення, зафіксованих поліцейськими і рятувальниками в 10 країнах, включаючи Росію, Канаду, Фінляндію, Німеччину, Швецію і США. Вчені також зібрали дані про температури повітря і опадах для кожного місяця року.