У вівторок, 3 жовтня, в Івано-Франківській духовній семінарії розпочався захід, присвячений вшануванню пам’яті преподобного Франциска з Асижу, який організувала екологічна спільнота формаційного закладу, а завершився він наступного дня, 4 жовтня, спільним переглядом фільму про святого.

Франциск Асизький є найбільш пошанований серед католицьких святих, адже його діяльність була спрямована на активний діалог з Богом і світом.

У 1980 році Папа Іван Павло II установлює святого Франциска покровителем екології та екологів, які турбуються про охорону навколишнього середовища.

У свято Святого Францика, 4 жовтня 2023 р. відбулася цікава зустріч екореферента Стрийської єпархії УГКЦ о. Олега Кобеля з дітьми та батьками з числа ВПО, котрі змушені були покинути власні домівки і знайшли прихисток на Львівщині. Зустріч відбулася з ініціативи Стрийської бібліотеки для дітей.

В часі зустрічі, священник сфокусував увагу присутніх на постаті св. Франциска, заступника всіх екологів, якого Церква вшановує в цей день, а також презентував свою еко-казку «Врятований ліс».

4 жовтня відзначаємо день пам’яті святого Франциска з Асижу, покровителя екологів і всіх хто піклується про Боже створіння – природу. Святіший Отець Франциск, який обрав собі ім’я святого як поводиря і натхненника, в енцикліці Laudаto Si: про турботу за наш спільний дім, ставить його взірцем піклування про довкілля, як соціальне так й увесь сотворений Богом світ: «Він поводився, як усі ми, коли закохуємось: щоразу, як він дивився на сонце, місяць або найменшу тварину, починав співати, залучаючи всіх істот у пісню прослави. Він спілкувався зі всім створінням, навіть проповідував до квітів, запрошуючи їх «хвалити Господа так, ніби вони наділені розумом». Його сприйняття навколишнього світу було більш ніж просто інтелектуальною оцінкою чи економічним підрахунком, бо для нього кожнісінька істота була сестрою, поєднаною з ним зв’язком любові. Ось чому він вважав своїм покликанням дбати про все, що існує» (Laudаto Si, 11).

3 жовтня у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа відбулась зустріч братів семінаристів Екологічної секції Братства «Введення в храм Пресвятої Богородиці» з референтом Бюро з питань екології УГКЦ у Львівській Архиєпархії - о. Сергієм Довбою. Отець поділився своїми планами на цей рік і поцікавився планами учасників секції, проговоривши ініціативи, які вже діють в семінарії, створивши напрямні лінії у співпраці з братами.

У рамках реформи вже з 1 січня 2030 року всі полігони в Україні мають бути  приведені у відповідність до європейських стандартів екологічної безпеки, або закриті. 

“Реформа спрямована на зменшення захоронення відходів та збільшення обсягів їх переробки, як у Європі. Однак зрозуміло, що на першому етапі ми не зможемо повністю відмовитися від полігонів, як наприклад, це вже зробила Швейцарія. Полігони в Україні будуть, але лише ті, які громади передбачать у регіональних та місцевих планах управління відходами та за умови, що вони повністю відповідатимуть сучасним стандартам безпеки. Прийматимуть такі полігони лише те, що не піддається рециклінгу”, – пояснює заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва. 

Мікропластик оточує нас всюди - у нашій їжі, воді та навіть у повітрі. Зараз вчені виявили, що він потрапив до хмар і може впливати на їхнє формування та клімат у всьому світі.

У недавньому дослідженні, опублікованому в журналі Environmental Chemical Letters, вчені зібрали воду з хмар, що оточують японські гори Фудзі та Ояма на висоті від 1300 до 3776 метрів, а потім застосували передові методи візуалізації, щоб визначити наявність мікропластику. Про це пишуть Newsweek і SkyNews.

Знайдений мікропластик був сильно фрагментований, його концентрація становила від 6,7 до 13,9 штук на літр, а розміри - від 7,1 до 94,6 мікрометрів. Усього було виявлено дев'ять різних типів пластичного полімеру і один тип гуми. Більшість цих мікропластиків містять молекули, здатні зв'язуватися з водою. Це свідчить про те, що вони можуть відігравати певну роль у формуванні хмар, діючи як насіння в центрі хмари, навколо якої може конденсуватися водяна пара.

Єврокомісія оголосила про початок перехідного періоду в застосуванні Механізму уточнення граничних показників вуглецю (CBAM), який запроваджує «вуглецевий» податок на товари, що надходять до ЄС із третіх країн.

Про це у Брюсселі під час брифінгу заявив речник Європейської комісії Даніель Феррі.

Розмір такого податку визначатиметься «вуглецевим вмістом» товарів, тобто, обсягом викидів СО2, які утворилися в результаті їх виробництва.