Меню

Конкурс до дня Творця

День Творця

 

Календар 2019

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Християнська екологічна ідеологія допоможе здолати кризи

Економічні кризи, політичні потрясіння, соціальні негаразди сьогодні є головною темою більшості повідомлень інформаційного простору. В українських реаліях додаються питання моральності та відповідальності як керівників держави, так і кожного з нас за те, що відбувається навколо. Проте реально здолати усі негативні явища суспільного та економічного життя людини, на мою думку, можна лише застосовуючи нове бачення, ґрунтоване на принципах християнської екологічної ідеології.

Звідки беруться наші проблеми?

Очевидно, Україна значною мірою переживає ті ж проблеми, що і решта світу. Вони проявляються у кількох основних площинах і мають багато подібного.

По-перше, нестабільність та непевність у майбутньому базується на недовірі до політичних та економічних еліт. Пересічна людина вже не довіряє ані політикам, ані експертам, бо їхні прогнози часто виявлялися хибними, а обіцянки – неправдивими. Складається враження, що жоден з них не може чітко спрогнозувати, що буде за кілька місяців з економікою, бюджетом, виплатами тощо. Навіть у економічно розвинутих Європі та США непевність та недовіра до політичних еліт провокує акції масових протестів.

Детальніше...

Вплив релігії на формування екологічної свідомості

Екологічна криза в Україні набула великих масштабів. Намагання науковців подолати її не мають успіху. Саме тому вчені почали шукати допомоги у Бога. Чимало вітчизняних і закордонних дослідників у останні роки поєднують питання збереження довкілля та релігійні цінності. Серед західних досліджень найбільш детально розглянуто ці питання у праці "Культурні та духовні цінності біорізноманіття" [1, 74], де наведено зразки понад 300 історій, поем, віршів і наукових досліджень, зібраних Екологічною програмою ООН. Редактор книги з Центру досліджень довкілля, етики і суспільства Оксфорду Даррел Посей, проаналізувавши всі матеріали, робить висновок, що майбутнє природи залежить не тільки від технічних, наукових та економічних експертів, але й від поваги до цінностей людей, які найближчі до Землі. Це, насамперед, нечисленні народи та аборигени. Свої стосунки з довкіллям вони будують на релігійних засадах, які є невід'ємною частиною їх життя.

Учені й релігійні діячі СНД теж намагаються усвідомити роль релігії у збереженні довкілля. До 2000-ліття християнства відбулася конференція "Екологія і духовність" (Москва, 1999). Патріарх Московський Олексій ІІ зазначив, що Руська православна церква стурбована питаннями екології та охорони навколишнього середовища.

Детальніше...

Православна екологія

ПРАВОСЛАВНА ЕКОЛОГІЯ – концепція соціальної екології, пропонована сучасними мислителями Руської Православної Церкви (далі – РПЦ).

Причина екологічної кризи в концепції РПЦ зводиться, перш за все, до "гріхопадіння" першої людини: "Гріх, який увійшов у світ, виявився катастрофічним, не тільки для людини, а й для екологічного середовища ... Порушено було і Богом установлену єдність людини і навколишнього світу" . Після гріхопадіння, "підсиленого самовиправданням", розбалансувалося і життя природи, яка стала ворожою людині. Таким чином, гріховність людини оголошується головною причиною екологічної кризи.

Визнаючи, що "гріх значно ускладнив і утруднив початковий шлях" взаємодії людини і природи, ідеологи РПЦ пов'язують негативні наслідки впливу людини на природу безпосередньо з відступом людини від справжніх християнських принципів. Ідеологи православ'я підкреслюють, що якщо б людство дотримувалося основних "богоустановлених" принципів ставлення до природного середовища, воно ніколи не зіткнулося б з тими проблемами природокористування, які набули зараз небувалої гостроти. На їхню думку, відступ від норм моралі можливий в силу моральної недосконалості людини. Тому основним завданням для вирішення екологічних проблем є "моральне вдосконалення людства", яке, в свою чергу, неможливе без віри в Бога.

Детальніше...

Релігія – мама екології

Ватикан не випадково долучив забруднення навколишнього середовища до переліку «смертних гріхів»

Модному нині терміну «екологія» ще немає й півтора століття вперше його використав німецький біолог Ернст Геккель 1866 року. Проте це аж ніяк не означає, що донедавна збереженням довкілля ніхто не переймався. На «доекологічному» етапі розвитку людства чи не головною природоохоронною інституцією була церква. Не втратили такої функції релігійні організації і в сучасному світі. Релігія та екологія активно «співпрацюють» і нині. Зокрема, днями Католицька церква офіційно долучила забруднення навколишнього середовища до переліку «смертних гріхів». А з чого все починалося?

Першими проповідь засновника найдавнішої світової релігії почули... олені

Звучить неймовірно, але у світових релігіях – буддизмі, християнстві та ісламі – існує традиція проповідувати не тільки людям, а й тваринам!

Скажімо, першу проповідь царевича Сіддхартхи Гаутами (Будди, засновника найдавнішої світової релігії – буддизму) про «чотири благородні істини» слухали семеро – п’ять учнів... та двоє оленів.

Детальніше...

Проблеми екології у вченні та нинішній практиці Церков та релігійних напрямів України

Термін «екологія» з’явився порівняно недавно – у другій половині ХІХ ст. – і дуже швидко пережив еволюцію від «науки про універсальні зв’язки живих організмів із їх середовищем» до «екологізму». Останнє поняття нинішні філософи та екологи вже витрактовують як «різновид сучасної ідеології та сучасного світогляду». Фактично йдеться про світоглядні зрушення, спрямовані на пошук шляхів подолання «кризового стану довкілля та глобальної екосистеми, а також гуманітарної кризи, що є наслідком дисгармонії між людиною та світом, що її оточує».[1]

Екологізм стрімко входить в усі сфери суспільно-політичної діяльності, економіки, культури, етики та релігії. Ця обставина породжує «розмаїття течій сучасного екологізму, його філософських і теоретичних засад, світоглядних орієнтирів, а також щонайширший спектр практичних проявів і форм взаємозв’язків з іншими ідеологіями та суспільно-політичною практикою».[2] Понад те, екологія, на думку одного з ідеологів Всесвітнього об’єднання українців «Четверта хвиля» І. Каганця, є одним із полів (поряд із технологічно-силовим і духовним) боротьби чи навіть «війни за розум», що точиться у нинішньому світі.[3]

Детальніше...

Екологічний імператив у соціальній доктрині католицької Церкви

Екологічний імператив у соціальній доктрині католицької Церкви

Одним із основоположних завдань учительського уряду Церкви є герменевтичний переклад морального Одкровення про суспільний порядок у світі на мову, спосіб думання та ситуацію певного часу і проголошення цього вчення з відповідним ступенем зобов’язання [див. 15, с. 932]. Соціальна доктрина католицької Церкви (далі СДКЦ), яка включає в себе сукупність орієнтирів для формування суспільного порядку, відповідно до основоположних правд віри, стоїть на службі виконання місії Церкви, тобто спасіння людини, яка живе в конкретному часі та середовищі і зустрічається з конкретними суспільними проблемами, які, суттєвим чином, впливають на її життя.

Згідно з ІІ Ватиканським собором Церква покликана “завжди розпізнавати знаки часу й пояснювати їх у світлі Євангелія” [2, № 4]. Одним із емінентних знаків нашого часу є екологічна криза, що виражається в антропогенному виснаженні, забрудненні та руйнуванні природного довкілля в глобальних масштабах з катастрофічними наслідками для всього людства.

Хоча на сьогодні ще не з’явилась довгоочікувана, в середовищі богословів-моралістів, екологічна енцикліка, все ж більшість соціальних документів римських архиєреїв та ієрархії католицької Церкви на локальному рівні, останними десятиліттями торкаються окремих соціально-екологічних питань та намагаються запропонувати свій погляд щодо причин їх виникнення і шляхів розв’язання.

Детальніше...

Екологічне покликання християн в контексті глобалізації кризи природного довкілля

Екологічне покликання християн в контексті глобалізації кризи природного довкілля

Постановка проблеми

Сучасність демонструє гостроту і складність екологічних проблем, які вимагають невідкладного вирішення, адже будь-яке зволікання означає подальше загострення екологічної кризи з фатальними наслідками для навколишнього середовища, здоров’я людей та їх матеріального добробуту.

Оскільки екологічні проблеми є глобального характеру, то зусилля спрямовані на їх вирішення, мусять також мати комплексний та глобальний характер і, відповідно, провідною етично-політичною ідеєю 21 століття має стати концепція сталого розвитку [4, с.206-112]. Будівля сталого розвитку – це складно збалансована конструкція, що тримається на кількох колонах: крім традиційно згадуваних економічної, соціальної та екологічної складових, важливу роль, відіграє віра, духовність та моральність людей.

Детальніше...