Я не буду переказувати євангельську історію про хрещення Ісуса в Йордані. Це зроблять у храмах. Я не буду розповідати про традиції на Водохреща. Це зроблять по радіо і телебаченню. Я спробую звернути вашу увагу на екологічний вимір свята, про який навряд чи згадають у проповідях та сюжетах. Водохреща – це свято Води. Воду ми освячуємо, воду п'ємо, у воду занурюємося і водою кропимо наші домівки і один одного.

Тому важливо згадати в цей день про те, що кожен з нас на три чверті складається з води. А також про те, що наша планета, попри назву Земля, на три чверті вкрита водою. Саме вода є тією стихією, в якій, згідно з Біблією і згідно з наукою, зародилося життя. Саме вода є тим, без чого людина жити не може.

Але як пов'язані події Хрещення Господнього зі зміною властивостей води на Водохреща? Спробую дати богословсько-екологічне тлумачення цієї події.

З кожним днем кількість світових запасів вугілля, нафти, газу, тобто все з того, що служить нам сьогодні джерелом енергії, зменшуються. І в недалекому майбутньому людство прийде до того, що викопного палива просто не залишиться. Тому усі країни активно шукають порятунок від катастрофи, що нестримно насувається на нас. І перший засіб порятунку, який спадає на думку, – це, звичайно, енергія Сонця, яка використовується людьми споконвіку для висушування  одягу, освітлення жител і приготування їжі.

Це і дало початок одному з напрямів альтернативної енергетики – сонячній енергетиці.

В якості енергетичного джерела для сонячної енергетики використовується енергія сонячного світла, яку за допомогою спеціальних конструкцій перетворюють в теплову або електричну. За даними фахівців всього за один тиждень на земну поверхню від Сонця поступає така кількість енергії, яка перевершує енергію світових запасів усіх видів палива. І хоча темп розвитку цього напряму альтернативної енергетики неухильно росте, все ж сонячна енергетика має не лише достоїнства, але і недоліки.

Сьогодні Україна переживає найдраматичніші дні в своїй історії. Одним з найбільш важливих компонентів національної безпеки є енергетична безпека. Передоплата російського газу, запланований імпорт електроенергії та вугілля з РФ поставили Україну в повну залежності від східного сусіда. Припинення постачання вугілля з українських шахт, що знаходяться в зоні АТО та внепланові ремонти на ТЕС та АЕС, повернули в країну віялові відключення.

Постає питання як вирішити ці проблеми? Як знайти вихід з вкрай складної ситуації? Чи стикались з подібними проблемами розвинуті країни світу і якщо так, то який досвід може бути корисним для України? Так, в історії вже були енергетичні кризи, висновки з яких можуть бути вельми корисними для України.

Людина може прожити:

… 3 тижні без їжі

… 3 дні без води

… не більше 3-х хвилин без повітря

Щільність будівельних конструкцій, якісна теплоізоляція, високоефективні вікна та двері – всі ці заходи енергозбереження призводять до герметичності будівель, всередині яких ми проводимо близько 19 годин щодня. Незважаючи на такий вражаючий показник, питанню вентиляції та забезпеченню свіжого повітря в наших оселях приділяється надзвичайно мало уваги.

Сьогодні для всіх нас, вірних Церкви і громадян України, настали насправді важкі часи. Ми стали очевидцями війни, гуманітарних та екологічних потрясінь на Сході та Півдні країни, важкого страждання народу. В протистоянні між силами Добра і зла стаємо свідками великого героїзму. Ще, здається, поволі, але все ж приходимо до несприйняття ментальності пасивного спостереження, в якій ми солодко дрімали до сьогодні. Приходимо до розуміння необхідності щось робити, щось змінювати в собі, брати участь у цій боротьбі з пекельними силами, адже саме дієві християни є воїнами Христа-Царя. Це стає не просто добрим бажанням, але життєво-необхідною, екзистенційною потребою душі в такий переломний момент нашої Віри та, можливо, всієї історії нашого особистого спасіння.

Одним зі шляхів здійснення цієї екзистенційної потреби в контексті глибокої моральної кризи, на моє переконання, є цілковита переміна нашого усвідомлення та звичок щодо бережливого поводження з Божими Дарами, такими як вода, тепло та енергія. Природний закон каже, що енергія не виникає нізвідки, якщо її змарнуємо, то комусь, можливо, її забракне. Якщо зужити понад міру природних ресурсів – нафти, газу, вугілля, океанічних багатств, води, чистого повітря, лісів, то цих Дарів Бога Творця напевно забракне нашим дітям та внукам. Більше того, дефіцит природних ресурсів вже має місце і сьогодні. Споживаючи по-хижацьки земні ресурси, чинимо важкий гріх проти Богом створеного світу та супроти всіх теперішніх і прийдешніх поколінь [див.1, ч. 995]. Не може відбутися нашого правдивого навернення до Бога, якщо наше сприйняття Віри не буде містити і площину екологічного навернення, яка, в найпершу чергу, окреслюється питаннями ресурсо- та енергозбереження.

Наука, філософія та релігія повинні вносити власний важливий внесок у захист екологічних та моральних цінностей, хоча жодної з них окремо, для вирішення поставленого завдання, по видимому недостатньо …”

Постановка проблеми. Відомо, що в останні десятиліття сталася значна зміна якості довкілля в результаті антропогенної дії, обумовленої науково-технічним прогресом. Гострота проблеми забруднення довкілля різна для країн світу, що пов’язане в першу чергу з відмінностями в суспільно-політичній системі держав і тим, як давно вони стали на шлях науково-технічного прогресу [9, с. 64].

Обожнювання науки, яке мало місце в історії людства, по суті завело людство в глухий кут, бо порушило гармонію відносин людини і природи яка була у минулому. За нинішніх умов наука продовжує втрачати свій соціальний статус, а екологія набуває якості її світоглядної заміни. Це пояснюється тим, що вона, як відносно самостійна сфера науки, частково долає “об’єктивованість” науки, тим самим знімаючи притаманне їй протиставлення суб’єкта й об’єкта, людини і природи. Світоглядний аспект постає надзвичайно важливою рисою екології. А оскільки будь-яка релігія має пряме відношення до світогляду, то екологія потрапляє в зону її інтересів. Це є причиною того, що церква теж прагне дати власну відповідь на “екологічний” виклик людства [5, с.90-91].

o. Матей Михайло Гаврилів, чсвв

Кандидат богословських наук

Ліценціат з Літургічних наук

Василіанський інститут філософсько-богословських студій, ВІФБС

Вул. Широка,6 - 79491 Брюховичі-Львів, Україна

o. Матей Михайло Гаврилів, чсвв  Genesis і Homo oecologicus

Актуальність статті полягає у її безпосередньому відношенні до  питання «концептуальних засад екологізації освіти і підготовки фахівців у галузі сталого розвитку» та їхнього виховання на філософсько-богословських засадах. Це приготування ґрунтується на філософії буття, яке єднає людей, живу і неживу природу та увесь Всесвіт і закликає обмінюватися цим буттям. Таким чином розумна істота – людина стається «екологічною» особою, відповідальною і здатною не тільки зберігати довкілля, але й більш розумно, свідомо та відповідально розвивати його для загального добра. Ця діяльність людини має не тільки горизонтальний вимір, але й вертикальний, бо єднається у сопричасті так зі створінням, як і з Творцем у часі та просторі, у минулому, теперішньому і майбутньому -  есхатологічному вимірі. Це надає глибший сенс діяльності людини, не тільки, як споживача, але як пастиря щодо дорученої природи. Таким чином Homo oecologicus виконує екологічну повинність на основі неминаючих цінностей та на постійній динаміці удосконалення себе і свого середовища.

Про перехід на альтернативні види енергії багато хто задумується, особливо, зважаючи на енергетичну залежність України від російського газу та в світлі останніх пропозицій уряду: "Усі, хто переходить із газових котлів на електричні, отримають спеціальний тариф на електроенергію. Якщо ви придбаєте електричний котел, то нічний тариф на електроенергію становитиме 30 коп., а тариф упродовж дня – 80 коп.", – зазначив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання уряду. "Котельня, що переходить із газу на інший вид палива, отримує преференції: замість 5% рентабельності (газові котельні) отримує дозвіл на 21% рентабельності. Споживачі, які отримували тепло від газових котелень, отримають знижку на тариф на 10%, якщо котельня переходить із газу на інший вид палива", – наголосив прем’єр[1].