Можливостей екстенсивного зростання споживання водних ресурсів у світі залишилося всього на 10-15 років, заявив директор Інституту водних проблем РАН Віктор Данилов-Данільян.

За його словами, сьогодні від двох третин до 70% всієї води, яку людина забирає з водних джерел, припадає на воду для зрошення в сільському господарстві. При цьому перспективи зростання сільськогосподарського виробництва, необхідного для забезпечення продовольством зростаючого населення Землі, пов'язані практично тільки зі зрошувальним землеробством.

"Додаткової води для зрошення, яку можна було б залучити в господарство, у світі залишилося всього на 10-15 років. Ці 10-15 років пройдуть, і ми будемо змушені констатувати, що можливості екстенсивного зростання водокористування взагалі закінчилися", – сказав Данилов-Данільян на презентації Четвертої доповіді ООН про освоєння водних ресурсів.

Земля і всі її екологічні системи – це цінний дар, який ми отримали від Бога. Клімат планети Земля змінюється, і це стосується вже кожного з нас і зачіпає питання життя всієї планети. Наша побутова поведінка впливає на стан довкілля, а від стану довкілля залежить наше звичайне життя. Зміна клімату, та викликані нею природні катаклізми вже сьогодні мають великий вплив на харчову та життєву безпеку, на водні та земельні ресурси, на відпочинок кожної людини, на розвиток усіх країн. І в майбутньому цей вплив тільки посилиться.

З метою привернення уваги до проблеми зміни клімату, 15 травня, щорічно в усьому світі відзначається Всесвітній День Захисту Клімату.

«Перевищення швидкості» зникнення видів на планеті над природним еволюційним відбраковуванням, за оцінками вчених, складає від 100 до 1000 разів, і наслідки цього процесу можуть виявитися для людства небезпечнішими за глобальні кліматичні зміни. Такі висновки зробили вчені та експерти за підсумками організаційних зборів нової кліматичної організації ООН.

«Критичне падіння біорізноманіття, яке викликає деградацію екосистем, представляє, ймовірно, більшу небезпеку для стабільності і процвітання людства, ніж глобальна зміна клімату... Вченим, політикам і урядам необхідно співпрацювати, щоб знайти шляхи вирішення цієї проблеми», - цитує прес-служба університету свого співробітника, директора Центру макроекології, еволюції та клімату, професора Карстена Рабека (Carsten Rahbek).

Швидкість танення шельфового льодовика в морі Уеддела до кінця століття може зрости в 10 разів, це запустить ланцюгову реакцію, при якій великі маси льоду прийдуть у рух і фрагмент льодового щита Антарктиди "сповзе" в море, вважають вчені з інституту полярних досліджень імені Альфреда Вегенера ( AWI).

Льодовик Філчнера-Ронне (Filchner-Ronne Ice Shelf), який розташований в східному секторі материка, ймовірно, скоро стане одним з епіцентрів танення крижаного щита Антарктиди, йдеться в дослідженні німецьких кліматологів, опублікованому в журналі Nature. Більшість експертів вважають, що наслідки глобального потепління і підвищення температури вод океану в першу чергу торкнуться льодовики в західному секторі Антарктиди, зокрема, що виходять до моря Амундсена. Однак модель, яку розробили вчені з AWI, показала, що цей "східний" льодовик теж незабаром можна буде зарахувати до таких "гарячих точок".

По всій Північній Дакоті (США) маленькі жовті квіточки усіяли тисячі миль вздовж узбіччя. Канола (різновид ріпаку), яка була виявлена вздовж більшості основних маршрутів вантажних автомобільних перевезень, виглядає нешкідливо. Але вона розпалює суперечки, доводячи, що велика кількість генетично модифікованих рослин втекла з фермерських полів і зараз дичавіє.

Згідно з висновком групи дослідників з університету Арканзасу, близько 80% каноли, яка росте вздовж узбіч доріг в Північній Дакоті, містять гени, які були модифіковані, для того щоб зробити рослини стійкими до широко поширених гербіцидів.

Людство досягло такої стадії, коли антропогенна дія на біосферу набула безповоротного характеру, різко загострилися протиріччя між зростаючими потребами суспільства і можливостями природи. В розряд основних засобів гармонізації взаємодії людини і природи, ЮНЕСКО і Програмою ООН з охорони довкілля, була висунута екологічна освіта.

Стокгольмська конференція з охорони довкілля в 1972 році прийняла рекомендацію про створення міжнародної програми освіти в області довкілля. В цілях виживання необхідне переосмислення самої суті взаємин людини, суспільства і природи на основі нових підходів та ідей. Практична реалізація ідей стійкого розвитку пов'язана зі зміною стереотипу культури взаємин людини і природи. По визнанню вітчизняної і світової громадськості центральним чинником у вирішенні проблем взаємин "Людина – Суспільство – Природа" стає екологічна освіта.

Aктивісти громадської кампанії проти знищення Карпат малими ГЕС, виявили самовільне будівництво гідроелектростанціїна Прикарпатті.

На запит екологічних організацій, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області та Мінприроди України надали копії висновків Державних екологічних експертиз, виданих на проекти будівництва ГЕСів в області. Загалом їх сім. Всі вони стосуються сільських рад сіл Голошине, Дземброня, Грамотне та Пробійнівка.

Проте пройшовши трохи більше години від центру Верховини в бік гори Білої Кобили, активісти громадської кампанії проти знищення Карпат малими ГЕС, виявили самовільне будівництво гідроелектростанції. Будівництво ведеться на останньому відгалуженні потоку Віпче.

Архиєпископ Сергіо Альфредо Гуальберті, коадьютор архиєпархії Санта Круц, в Болівії, у розмові з католицькою благодійною організацією «Церква в потребі» розкритикував широкомасштабне культивування коки, а також знищення тропічних лісів в Болівії, подальші території яких в південноамериканській країні повинні вирубуватися за рішенням уряду. До того ж, особливе занепокоєння Церкви викликає запланована через заповідник автострада, яка повинна з’єднувати схід Болівії із заходом Бразилії – дорога вестиме прямо через національний парк „Isiboro Secure“.

Противники проекту бояться збільшення нелегального вирубування лісу, а також іншого руйнування навколишнього середовища, через нове заселення вздовж запланованої траси. «При цьому руйнуються не тільки важливі природні ресурси, а також  сприяється поширенню коки», – стверджує  архиєпископ Гуальберті.