Якщо у передвиборчій кампанії кандидати на посаду президента США уникали теми зміни клімату, то після урагану Сенді їм довелося звернути увагу на проблему глобального потепління. Лауреат Пулітцерівської премії Ніколас Д. Крістоф, колумніст New York Times написав про те, чому докази існування в Ірані ядерної зброї є більш цікавими для кандидатів у президенти США, ніж стихійні лиха унаслідок глобального потепління.

Президент Обама і Мітт Ромні, здавалося, вирішили не обговорювати кліматичні зміни упродовж кампанії. Проте, завдяки урагану Сенді їм таки довелося повернутися до цього питання: прийшов час поговорити не тільки про погоду, але і про клімат.

В рамках наукової конференції «Україна-Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору», що проходила 9-10 листопада у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулась презентація книги «Відповідальність за створіння у вченні Папи Венедикта XVI», в якій зібрано основні документи та вислови Понтифіка стосовно актуальних екологічних проблем та ролі християн у їх вирішенні.

Не менше зацікавлення учасників конференції викликало питання стосовно того як екологічне вчення Святішого Отця реалізується у житті Української Греко-Католицької Церкви та діяльності Бюро УГКЦ з питань екології. Відповідно, левова частка питань до керівника Екологічного бюро, проф. д-ра Володимира Шеремети були практично орієнтовані. Для більшості науковців було несподіванкою і приємним відкриттям дізнатися про освітньо-виховну та наукову активність Бюро УГКЦ з питань екології, а також про конкретні практичні природоохоронні ініціативи, які знаходять високу оцінку з боку громадськості та державних природоохоронних структур.

Віра та наука потрібні для того, щоб будувати культуру пошани до людини. На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI, приймаючи у четвер, 8 листопада 2012 р., учасників пленарної сесії Папської Академії наук, що відбувалася від 5 до 7 листопада.

«Всесвіт, – зауважив Святіший Отець, звертаючись до науковців, – не є хаосом, не є плодом хаосу», але, радше, «впорядкованою складністю, яка шляхом аналізу та порівняльних аналогій» дає нам змогу піднятися з окремої точки зору до загальнішого погляду. В контексті теми цьогорічної сесії Папа звернув увагу на «нове бачення єдності між науками», адже вони не є «відокремленими інтелектуальними світами», не пов’язаними один з одним, але «взаємопов’язані і спрямовані на вивчення природи, як єдиної, зрозумілої та гармонійної дійсності». І хоч перші миті всесвіту та життя недоступні науковим спостереженням, наука здатна відкрити шерегу динамік, що виявляють очевидний порядок та постійне творення.

У 2009 році Екологічна рада книговидавничої промисловості (BIEC) поставила собі за мету скоротити вплив поліграфічної промисловості США на глобальне потепління, зменшивши її вуглецевий слід на 20% (до 2020-го року), а потім і на 80% (до 2050-го). На момент прийняття цих зобов’язань продукція Kindle та Nook лише почала завойовувати ринок, і електронні книжки становили лише 5% від продажів.

З того часу сталось багато змін — на сьогодні провідні компанії світу, піклуючись про екологію, відмовляються від «паперової залежності» та беруть на озброєння цифрові технології. Так, у стандартному підписі послань Oxford University Press міститься прохання «економити папір та роздруковувати лише найнеобхідніше».

Електронні книги стають популярнішими з кожним днем. На кінець 2011-го року компанія Amazon продавала мільйон екземплярів Kindle щомісяця, а Apple встигла випустити в світ 40 мільйонів планшетів iPad. Таким чином, продажі електронних книжок в США на початок цього року виросли до 31%. За деякими даними, щасливим власником електронної книги або планшета в США є кожен четвертий, серед студентів — кожен третій.

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) передав Європейським парламентаріям петицію на захист рибних ресурсів Європи, під якою підписалися 150 тисяч європейців. Раніше експерти WWF заявляли про те, що в даний час запаси 70% видів риб, які добувалися в морях і океанах Європи, вичерпані. Риболовецький промисел звів нанівець запаси середземноморського блакитного тунця і атлантичної тріски.

«Сьогодні WWF передав до парламенту підписи 150 тисяч громадян Європи, зібраних в рамках інтернет-кампанії «Припиніть спустошувати наші океани», – йдеться в повідомленні.

Як наголошує фонд, люди вимагають реформ в галузі рибальства та закликають припинити потурати інтересам рибної промисловості.

«Найближчим часом необхідно прийти до системи поновлюваного використання рибних ресурсів і зупинити «грабіжницький» вилов риби», – уточнює WWF.

8 листопада у Житомирському національному агроекологічному університеті (ЖНАЕУ) відбулась відкрита лекція на тему «Місія Церкви в контексті сучасної екологічної кризи».  В заході, якій був проведений Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ з питань екології, за організаційної підтримки місцевого пароха о. ліц. Ігора Грищенка, взяли участь студенти та викладачі екологічного факультету.

Проф. д-р Володимир Шеремета, керівник Екологічного Бюро УГКЦ, насамперед загострив увагу слухачів на актуальних екологічних проблемах, які є тільки вершиною айсбергу чи симптомами більш серйозної проблеми, а саме кризи самої людини: її релігійності, духовності та моральності. Відповідно, Церква має вагомий потенціал і покликання у справі порятунку природи, які мають реалізуватися передусім у плеканні автентичної християнської віри. Плодом такої віри є цілісне життя у Христі, що передбачає також і відповідальне ставлення до всього створеного у Христі світу.

У понеділок, 1 жовтня, було відзначено подолання середини 100-місячного зворотного відліку до гри у кліматичну рулетку. За дуже обережними підрахунками, 50 місяців тому кристали морського льоду, температура яких зросла на 2 градуси за Цельсієм, почали діяти проти нас. Цей рівень має значення, оскільки за його межами, скоріше за все, спрацює екологічний «ефект доміно».

У нестабільній та непередбачуваній динаміці такі явища, як танення льоду та вивільнення вуглецю з поверхні планети, налаштовані на підживлення одне одного, прискорення та посилення ефекту потепління. Деякі експерти вважають, що навіть зростання температури на 2 градуси за Цельсієм є завеликим, проте це межа, що була встановлена країнами ЄС.

Частина лісу, неподалік від Галілейського озера в Святій Землі, буде названа на честь кардинала Мартіні, який помер 31 серпня 2012. Цю ініціативу підтримав колишній рабин італійського Мілану Джузеппе Лараса. Вона є продовженням акції посадки "лісів-пам'ятників", яка ведеться з моменту виникнення ізраїльської держави.