Керівник Бюро УГКЦ з питань екології д-р Володимир Шеремета взяв участь у засіданні Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ, яке відбулось 5 березня 2013 року в приміщенні філософсько-богословського факультету УКУ в м. Львові.

Свою доповідь для Голів єпархіальних/екзархальних катехитичних комісій на тему «Формування відповідальності за природу – невід’ємна частина катехизації», проф. Шеремета поділив на три частини. В першій частині доповідач акцентував увагу на тому, що катехизаційний процес, який має за мету формувати автентичну віру і провадити до повноти сопричастя з Богом, суттєво визначається характером цілісності віри і життя у Христі. Жива віра в нашого Творця і Спасителя спонукає до відповідального ставлення до створеного світу.

Міністерство екології та природних ресурсів оцінює концентрацію в Україні всіх видів відходів на рівні 35 млрд. тонн, з яких приблизно 2,6 млрд. тонн – високотоксичні відходи.

Заданими міністерства, щорічно в Україні загальний обсяг побутових відходів збільшується приблизно на 50 млн метрів кубічних, а промислових – на 175 млн метрів кубічних. На даний момент Міністерство вивчає можливість будівництва в Україні восьми заводів з переробки шин, а від 2013 року – шляхи утилізації небезпечних відходів в Україні замість їх вивезення на переробку за кордон, що, на думку Міністерства, дасть змогу заощаджувати чимало коштів.

«Віра і екологія» – цьогорічне гасло, під яким міжтериторіальна єпископська конференція Сенегалу, Мавританії, Кабо-Верде і Гвінеї-Бісау вирішила провести Великий піст 2013 року. У спільному посланні, під назвою «Деякі екологічні виклики в світлі християнської віри», єпископи, через цей заклик, запрошують вірних цікавитись проблемами екології і природного довкілля не лише тому, що це пов’язане з питаннями виживання людства, але насамперед тому, що ці питання випробовують і стимулюють християнську віру, штовхаючи її через усвідомлення зв’язку з створінням та Творцем до конкретної дії. Єпископська конференція наголошує на тому, що ще більшої важливості цьому взаємозв’язку «віри та екології» надає Рік віри, проголошений Папою-емеритом Венедиктом XVI.

Голова НЕЦУ (Національного екологічного центру України) Ярослав Мовчан розповів, яку потенційну небезпеку несуть, на перший погляд, екологічно безпечні технології – проект спорудження на гірських Карпатах сотень малих електростанцій потужністю близько мегавата. Нижче наведено його коментар телеканалу NTD, медіа-партнеру Великої Епохи:

«Проблема начебто не варта особливої розмови, скандалу, хоча українська екологічна громадськість бореться з цим вже рік, було спеціальне слухання в парламенті України, на якому попередньо було накладено мораторій на таку діяльність. У чому, власне, проблема?

На планеті є обмежена, незмінна кількість речовини H2O. Її споживання загрозливо зростає у зв'язку демографічним вибухом (з 1,65 млрд. до 9 млрд. людей за період 1900-2025), а також використанням незліченних кубічних кілометрів дорогоцінної води в гірничодобувній промисловості, сільському господарстві та індустрії відпочинку. Для виробництва тільки однієї тонни пшениці потрібно тисяча тонн води; на полив майданчиків для гри в гольф щодня витрачається до 9,45 мільярда літрів води, і майже 3 тисячі літрів потрібно для отримання півкіло рису або однієї бавовняної сорочки.

У своїй проповіді, на Неділю про блудного сина, глава і батько УГКЦ, блаженніший Святослав (Шевчук), розповідаючи і пояснюючи цю, відому усім, притчу, особливу свою увагу зосередив на постаті батька. Зробив це очільник УГКЦ для того, щоб пояснити, які міжособистісні стосунки можуть бути між Богом Отцем та нами – його дітьми.

В п’ятницю, 1 березня, у Відні відбулось генеральне засідання Міжнародного соціально-екологічного об’єднання «Відповідальність за створіння» (ARGE SVA), довголітнього партнера Бюро УГКЦ з питань екології.

Глобальна потужність вітроелектростанцій в 2012 році виросла на 19%. Таким чином, технології використання енергії вітру демонструють небачений темп зростання і можуть стати одним з основних джерел електроенергії.

Згідно з дослідженням Ради з енергії вітру (Global Wind Energy Council або GWEC), швидке зростання використання енергії вітру спостерігається практично повсюдно. Статистика показує триваюче розширення ринку: в 2012 році сумарна потужність всіх вітряків виросла на 19%, до 282 000 МВт.

Одним з лідерів з розвитку вітроенергетики залишається Канада, яка в минулому році ввела в дію вітряки загальною потужністю 936 МВт. При цьому Канада займає 9-е місце по загальній потужності всіх вітроелектростанцій - 6500 МВт, чого достатньо для енергопостачання майже 2 млн. будинків.

Токсична, часом радіоактивна вода та страшенний шум – це, на думку представників самоврядування, найбільші загрози, які супроводжують добування сланцевого газу. Черговим мінусом є пошкодження доріг важким транспортом. Такі проблеми можна побачить у США, де сланцевий газ видобувається у промислових масштабах. Досі там пробурено бл.40 тис. свердловин. Представники самоврядування з Польщі мали можливість на власні очі придивитися до цієї діяльності. Вони розмовляли з представниками влади, фірм-видобувачів та противниками цього виду промисловості. У візиті брав участь також Кшиштоф Гетман, маршалок воєводства.

Щоб зі свердловини пішов газ, під землю закачується суміш води, піску та хімікатів. Сумарно кільканадцять тисяч літрів на один отвір. За даними фірм-видобувачів хімікати становлять щонайбільше 2 відсотки від усієї суміші.

Там майже половина таблиці Менделєєва, що при такій кількості води створює поважну проблему, – оцінює Гетман. – Мова не йде про отруєння ґрунтових вод, бо таких випадків практично не було.