Новий рік, Різдво, Йордан – ми з нетерпінням очікуємо цих свят. Це час змін, планів, традицій, час для родини, час для Бога. Проте багато-хто сприймає цей період завдяки певним символам, одним з яких, і мабуть найяскравішим, є ялинка. Чимало сімей мають навіть цілі традиції сімейного прикрашання зелених красунь. Для багатьох ялинка, запах хвої в домі асоціюється із самим святом.

Попри це дуже прикрим залишається той факт, що заради цих кількох днів чи тижнів святкової атмосфери, тисячі зелених красунь зрубують, а по закінченні святкового періоду викидаються на смітники.

29-30 січня 2020 року під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава в Патріаршому домі у Львові відбулася Вісімдесят четверта сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви. У праці Синоду взяв участь двадцять один єпископ Верховного Архиєпископства, який має обов’язок брати участь в цьому Синоді, та владика Ніл Лущак, єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії. Вперше як члени Синоду в його праці взяли участь недавно хіротонізовані владика Іван Кулик, єпарх Кам’янець-Подільський, та владика Степан Сус, єпископ Курії Верховного Архиєпископа УГКЦ.

Після вступних синодальних формальностей отці Синоду переглянули та взяли до уваги стан виконання рішень Вісімдесят третьої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ.

Вчені довели, що нинішнє глобальне потепління відрізняється від інших кліматичних зрушень, що відбуваються на планеті за 2000 останніх років. Попередні похолодання і потепління були не планетарними, а регіональними, викликаними природними силами. Тоді як в кінці XX століття (XXI століття не вивчався) температура на 98% території Землі виявилася найвищою за весь досліджуваний період. Таке майже загальне потепління є унікальним для сучасної епохи

Більш того, швидкість, з якою сьогодні зростає температура, набагато перевищує будь-які попередні її коливання. Ці коливання були викликані головним чином природними причинами, включаючи потужні вулканічні виверження, а не антропогенними викидами парникових газів. Такі висновки, озвучені в трьох роботах, опублікованих у журналі Nature і Nature Geoscience, повідомляє Science News

Первозданні та захищені законом частини тропічних лісів Амазонії, які захищають планету від зміни клімату, почали викидати вуглець. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Праці Національної академії наук США.

Дослідники використовували передову супутникову технологію для вимірювання та аналізу викидів, спричинених деградацією та вирубкою лісів. Вчені встановили, що первозданні землі, які перебувають під охороною, викидали майже півмільярда тон вуглецю, а деградація та втрата лісів досягли рівня понад 75% у семи із дев’яти країнах Амазонії.

Однак дослідження також виявило, що переважна більшість вуглецю надходить із незахищених частин Амазонії – посилюючи вирішальний внесок корінних жителів у обмеження кліматичних змін. Незаконна діяльність та послаблення принципів верховенства права піддають небезпеці захищені землі, особливо в міру зростання світового попиту на мінерали, паливо та товари.

Після жахливих лісових пожеж в Австралії, незвично теплої зими в Україні та інших країнах, рекордно високої температури океанів, що призводить до посилення ураганів, повеней і підняття рівня моря, тема зміни клімату нарешті стала актуальною серед світових лідерів бізнесу та політики.

Підтвердженням цього стали жваві дискусії під час цьогорічного Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Про неминучість боротьби з кліматичними змінами і те, яких зусиль докладає Україна на цьому шляху, розповіла постійна представниця Програми розвитку ООН в Україні Дафіна Ґерчева.

27 лютого 2020 року у місті Берислав Херсонської області парафіяни храму Святих Мучеників Маковейських УГКЦ разом із екореферентом Одеського екзархату о. Дмитром Онуфриком молилися за єдність християн.

Настоятель храму Святих Мучеників Маковейських УГКЦ о. Олександр Більський запросив на свою парафію екореферента Одеського екзархату, щоб він ознайомив релігійну громаду із діяльністю Бюро УГКЦ з питань екології.

Отець Дмитро Онуфрик, який очолив Божественну Літургію, зазначив, що: «Сьогоднішньою нашою спільною молитвою ми долучаємось до загальноцерковної ініціативи молитви за єдність християн».

В Женеві відбулася міжрелігійна зустріч молитви і роздумів на тему Послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня миру 2020. Під час заходу виступив кардинал Міґель Анхель Аюсо Ґіхот, Голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу.

28 січня 2020 р. постійне представництво Святого Престолу при ООН та інших міжнародних організаціях в Женеві організувало міжрелігійний захід у храмі св. Ніклауса фон Флюе, присвячений цьогорічному Посланню Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня миру. Під час молитовного заходу, в якому взяли участь представники різних християнських конфесій, ісламу, юдаїзму й буддизму, виступив також Голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу кардинал Міґель Анхель Аюсо Ґіхот.

Цьогорічний Тиждень молитов за єдність Християн був по-особливому насичений у Бучацькій єпархії.

23 січня у Бучацькому єпархіальному управлінні УГКЦ відбулося свято коляди, яка прославляє народження Ісуса Христа, Спаса та Творця цілого світу.

Це свято було організоване Ольгою Даньо та референтом Бюро УГКЦ з питань екології Бучацької єпархії отцем о. Михайлом Деревенчуком у співпраці зі студентами-волонтерами для Спільноти "Діти Божої любові" та владикою Димитрієм Григораком, ЧСВВ. Усі присутні мали змогу пригадати вже такі традиційні для нас колядки та щедрівки, які сьогодні зазвучали по-особливому, єднаючи усіх у велику християнську родину.