Вчені створили глобальну карту незайманих людиною районів на Землі. Результат шокував навіть самих творців карти – лише 18,6% таких ареалів існування тварин і місць зростання рослин з високим рівнем біорізноманіття захищені. Велика частина планети знаходиться під загрозою вимирання. Про це автори дослідження пишуть у своїй статті для Національної академії наук США.

Глобальна карта показала, що місця проживання з високим рівнем біорізноманіття знаходяться як в незайманих районах, так і в місцях, де домінують люди. Крім того, автори виявили, що ці райони знаходяться в кращому стані, ніж передбачалося за прогнозами і чим більшість інших місць, де коли-небудь підтримувалася сукупність видів.

У басейнах головних водних артерій України – через безсніжну зиму та відсутність дощу – склалася несприятлива гідрологічна ситуація. Іншими словами, у річках та водосховищах мало води. Чим це обернеться для населення та економіки країни? Які наслідки це матиме для довкілля?

Зазвичай, у березні і на початку квітня, річки наповнюються водою після танення снігу. Весняного водополля – так називають цю фазу природного водного режиму гідрологи – цього року в Україні фактично не було.

Вода трохи прибула тільки у гірських річках Карпат, де час від часу таки випадав сніг, а усі рівнинні річки, які ще восени не наповнилися водою через малу кількість дощів, не отримали навесні і талої води.

До того ж вода у річках і озерах не промерзала взимку, а отже не очищалася природним шляхом.

Держави не повинні використовувати пандемію COVID-19 як привід для послаблення заходів по захисту навколишнього середовища. Про це заявив незалежний експерт ООН з прав людини після того, як кілька держав оголосили про плани відмовитися від деяких стандартів в сфері екології або призупинити природоохоронні проекти.

«У світлі глобальної екологічної кризи, яка передувала пандемії COVID-19, ці дії нераціональні, безвідповідальні і можуть мати серйозні наслідки для вразливих категорій населення», – підкреслив Спеціальний доповідач ООН з прав людини та навколишнього середовища Девід Бойд.

Експерт побоюється, що такі політичні рішення можуть призвести до погіршення стану навколишнього середовища і до порушень широкого спектру прав людини, включаючи права на життя, здоров'я, воду, культуру і харчування, а також права жити в здоровому середовищі.

Яка прекрасна наша Земля! Вона подарована нам Богом. Земля – це наш дім, і нашим обов'язком є дбати про неї. 22 квітня вона святкувала свої іменини, так, як саме цього дня жителі нашої планети відзначають Міжнародний день Землі.

У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля...

Чергова загальна аудієнція, яку Папа провів у режимі онлайн з робочого кабінету в Апостольському палаці, була присвячена Всесвітньому Дневі Землі.

«В цей пасхальний період оновлення, відновімо наші зусилля для того, щоб любити та цінувати чудесний дар землі, нашого спільного дому, та піклуватися про всіх членів людського роду», – таким побажанням Папа Франциск підсумував свої роздуми, якими він поділився під час загальної аудієнції в середу, 22 квітня 2020 р., що збіглася із 50-м відзначенням Всесвітнього Дня Землі. За його словами, це відзначення є слушною нагодою для того, аби оновити нашу любов до спільного дому та заопікуватися ним і найслабшими членами нашої великої родини.

Україна – лідер серед європейських країн за рівнем забруднення довкілля. І це щодня вражає кожного українця.

Міністерство екології (з різними назвами) існувало в Україні з 1991 року як окрема інституція. Натомість у вересні 2019 року новою владою було прийняте катастрофічне, на нашу думку, рішення об’єднати Мінприроди з Міністерством енергетики, створивши таким чином системні конфлікти в його роботі, що відкинуло питання довкілля на другий план.

Наша країна найбільш розорана країна в Європі і світі, тож завдяки наявності степової кліматичної зони ми більше за всіх в Європі відчуваємо опустелювання.

У межах проєкту Інституту екуменічних студій УКУ – ХІІІ Екуменічний соціальний тиждень «Почути крик Землі: інтегральна екологія в дії», 14 квітня відбудеться вебінар «Коли з любові до сухої трави спалимо себе».

Трансляція вебінару розпочнеться о 16:00. Реєстрація.

На зустрічі будуть обговорювати питання: чому не можна палити суху траву? які наслідки весняних підпалів? які альтернативи утилізації сухої трави?

Спікер – начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА Андрій Сенюк – зазначає: «Останнім часом спостерігаємо картину, коли через масове випалювання сухої рослинності поля та смуги вздовж автомобільних доріг занурюються у суцільні димові завіси.

Максимальний штраф встановлюється у розмірі 9 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу) (№ 2339).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення з техніко-юридичними правками проголосували 328 із 385 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.