Початок року в діяльності екологічного бюро Київської архієпархії розпочався із цікавої зустрічі, яку організував екореферент о. Роман Романович 13 січня 2020 року з представниками компанія ALTEN Ігорем Щуром та Ігорем Сінаєвим, які займаються роботою з об’ємної біоремедіації, представником будівельної компанії Standart One – S1 Фітелем Сергієм, який є тривалим партнером та модератором багатьох екологічних ідей для представника екологічного Бюро у Київський архієпархії, та Кирилом Томляком – автором проекту “Кліматичні Краплі”.

Зустріч розпочалась із розповіді пана Ігора Сінаєва про те, що собою являє процес біоремедизації (процес самоочищення живої природи за рахунок бактерій, ферментів і інших живих організмів), яка допомогла усім учасникам зустрічі зрозуміти важливість цього унікального способу утилізації сміття.

Понад триста учасників зібрав цьогорічний пластовий табір Сокіл, на якому було урочисто посаджене Дерево миру, як нагадування про молитву за мир в Україні та в цілому світі.

Молодіжна організація Пласт Вікторія мала дуже успішний рік. Число учасників табору збільшилося у рази. Варто віддати належне організаторам заходу.

212 пластунів зареєструвалося для участі у таборі, де для них була підготована дуже цікава програма. У перший день прибуло ще сімдесят гостей. Усі разом вони просили Божого благословення на наступний рік та молилися за тих, хто постраждав від лісових пожеж, які вирують у Австралії.

Більшість з 15 розташованих в Україні атомних енергоблоків досягли критичного терміну експлуатації і потребують модернізації. Про це повідомляють Українські національні новини, передає РБК-Україна.

Вартість продовження терміну експлуатації енергоблоків (максимум 20-30 років) передбачає мільярди гривень.

Але такого фінансування немає і в найближчому майбутньому не буде. Безпечне виведення з ладу зношених реакторів обійдеться ще дорожче – по мільярду доларів на кожен. Наслідки латання дірок і зовсім непередбачувані. Порушити правила і терміни експлуатації обладнання АЕС – найгірше, що можна зробити. Занадто висока ймовірність нової техногенної катастрофи, – йдеться в публікації.

Дослідники, що збирали зразки снігу за полярним колом, виявили величезну кількість мікропластику у снігу від Арктики до Альп, а це значить, що навіть такі незаймані екосистеми, як Арктика, вже забруднені.

Це спонукало вчених попередити людство про значне забруднення атмосфери та вимагати термінових досліджень можливих наслідків для здоров’я.

Виявляєтья, сніг під час падіння захоплює частинки мікропластику з повітря.

Вчені закликали дослідити вплив мікропластику, що переноситься повітрям, на здоров’я людини, вказуючи на більш раннє дослідження, яке виявило частинки в раковій легеневій тканині людини.

Італія нещодавно оголосила про включення з 2020 року до шкільної програми нових предметів зі сталого розвитку. Діти зі школи дізнаватимуться про вплив людини на природу, про зміни клімату та вчитимуться застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

Такий підхід – це не просто сучасний тренд, а прагнення забезпечити повноцінне буття наступних поколінь. Сьогодні це є найактуальнішим завданням на шляху до досягнення 17 Цілей сталого розвитку, що були визначені орієнтирами розвитку світу до 2030 року країнами – членами ООН. Україна також долучилась до глобальних процесів, зокрема, приєднавши до процесу онлайн-освіту зі сталого розвитку.

Група австрійських дослідників уважно вивчила ситуацію з темпами вироблення енергії та її споживання в різних країнах. Їх розрахунки показують, що на Землі, енергії, що зараз виробляється, цілком достатньо для того, щоб покрити глобальні потреби, не виходячи при цьому за рамки «вуглецевого бюджету», якого потрібно дотримуватися для боротьби з глобальним потеплінням.

Вчені з Міжнародного інституту прикладного системного аналізу в Австрії прийшли до висновку, що людству пора уповільнити, якщо не зупинити зовсім зростання генерації енергії. Тому що, згідно з їхніми розрахунками, ми вже виробляємо набагато більше, ніж нам необхідно. Дослідження з висновками вчених опубліковано в журналі Nature Energy.

Майже чотири тисячі літрів води потрібно для виробництва однієї пари джинсів, якщо врахувати збір бавовни, виробництво, транспортування та прання. Збиток природі при цьому такий же, як при викиді 33,4 кг вуглецевого еквівалента або емісіях в результаті автопробігу в 111 кілометрів. У Програмі ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) просять не купувати нові джинси, не доносивши старі.

Повна шафа і нічого вдягнути? Це пішло в минуле, вдихніть нове життя в свої речі, радить віце-мер Парижа Антуанетта Гі, – а парижанки знають толк в моді. «Носіть старі речі як нові, це тепер також стильно, як маленьке чорне плаття, – каже вона. – Ми хочемо, щоб модна індустрія була екологічно чистою».

Переможницею стала вчителька англійської мови зі с. Тисменичани, Надвірнянського району.

Сьогодні, 31 грудня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин урочисто нагородив переможницю конкурсу #ЯлинкаВідМитрополита. Нею стала п. Анна Плитус – вчителька англійської мови зі с. Тисменичани.

«Вітаємо Вас, дорога п. Анно, з цією перемогою та Вашою активною і свідомою позицію щодо збереження Богом даної природи. Бажаємо гарних та веселих свят, а головне – Божого благословення!», – побажав Митрополит Володимир переможниці.