Річки в Україні зникають через стрімкі зміни клімату і забруднення вод, гинуть водні живі ресурси.

За роки незалежності в Україні зникло більш як 10 тисяч річок. Про це повідомляє прес-служба Національної Екологічної Ради.

Незважаючи на те, що в Україні 63 тисячі річок, 400 тисяч ставків, 1100 водосховищ, 1 млн 300 тисяч гектарів прісної води, наша країна значиться як маловодна. Як зазначається, маловодність – це одна з причин зникнення малих річок в Україні. Наочним прикладом можуть бути річки Ірпінь і Буча в Київській області.

У Раді наголосили, що водні джерела забруднені настільки, що з них не можна брати питну воду. Тільки в 2019 році у вітчизняні водойми було скинуто понад 2 млрд кубометрів різних стоків. 1/3 з них неочищені.

Активісти та представники бізнесу в березні проведуть масштабну акцію з висадки понад 1 млн дерев по всій Україні й закликають громадян, які проживають на території країни та за її межами, приєднатися, щоб таким чином покращити імідж України в очах усього світу.

Про це на прес-конференції заявила гендиректор національного проекту "Книга рекордів України" Ганна Крисюк, зазначивши, що акція "1 мільйон дерев за 24 години" проходитиме 20 березня в рамках всеукраїнського проекту "Озеленення України", пише УНІАН.

"Український старт стане дуже серйозним стартом глобального проекту. Я думаю, що це має бути більше, ніж 100 мільйонів дерев, і не лише в Україні, Європі, але й усюди. Тому ми повинні об'єднуватися й робити це усвідомлено", – сказала вона, зазначивши, що 100 млн дерев передбачено висадити глобальною ініціативою, яка передбачає участь багатьох країн.

Глобальне потепління уже постукало у двері кожної домівки

За останні п’ять-сім років світ почав важкий і довгий шлях до зменшення згубного впливу на планету. Далі у кількох словах ми розповімо про глобальне потепління, що перестало бути страхітливою гіпотезою і таки наздогнало нас, та детальніше зупинимося на участі України у протидії цьому.

Що відбувається у світі прямо зараз

Льоди Ґренландії безперервно тануть з 1992 року, втративши наразі 4 трильйони тон і таким чином підвищивши рівень Світового океану на 11 сантиметрів. До 2100 року вода може піднятися ще на 7 сантиметрів, а температура – на 4°С. Вчені кажуть, що це загрожує зникненню людства. І щодня кожна країна так чи інакше наближує цей момент.

Учасники дискусії зійшлися на думці, що для порятунку лісів потрібні колективні дії.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі розповіли, що кожну хвилину у світі зникають тропічні ліси, площею еквівалентній понад 30 футбольних полів. Минулий 2019 рік став другим найбільш спекотним за всю історію спостережень з екстремальними погодними умовами та катастрофічними пожежами у всьому світі. Що рухає збезлісенням, і які можливі плани дій щодо розв’язання цієї проблеми, розбиралися експерти в Давосі.

Директор з досліджень в Бразильської академії наук Карлос Афонсо Нобре сказав, що тропічні ліси “необхідні для стійкості нашої планети”, але вони зникають в результаті збезлісення, товарного виробництва і пожеж.

Кількість спожитих матеріалів людством за один рік перетнуло позначку у 100 мільярдів тон. Про це йдеться у доповіді мозкового центру Circle Economy.

Зокрема, у 2017 році світ спожив 100,6 мільярдів тон матеріалів – це останній рік, за який є дані. Половину від цього становлять пісок, глина, гравій і цемент, які використовуються для будівництва, а також інші корисні копалини, видобуті для отримання добрив. Частка вугілля, нафти і гази становить 15%, а металевих руд – 10%. Решта – рослини та дерева, які використовують для їжі та палива.

Левова частка – 40% – йде на побудову житла. Інші основні категорії включають продукти харчування, транспорт, охорону здоров’я, зв’язок та товари народного споживання, такі як одяг та меблі.

Гутерреш підкреслив, що на країни "великої двадцятки" припадає 80% світових викидів.

Кліматичні зміни швидші за нас, і у війні, яку людство оголосило природі, природа б'є дуже жорстоко. Про це заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час виступу на Світовому економічному форумі в Давосі. 

"Людство оголосило війну природі, і природа б’є дуже жорстоко. Кліматичні зміни швидші за нас, і ми поки що не виграємо цю війну. Та ми повинні виграти цю війну. Не кліматичні зміни зруйнують цю планету, а ми знищимо нашу здатність жити на цій планеті", – зазначив генсек ООН.

За його словами, необхідно рухатися в напрямку зеленої економіки, і гроші платників податків у вигляді субсидій не повинні витрачатися на викопні види палива.

Світові лідери повинні ставити інтереси людства вище фінансових інтересів країн і мають негайно розпочати боротьбу з екологічною кризою на планеті.

Про це під час свого виступу на Світовому економічному форумі у Давосі заявив Вселенський патріарх Варфоломій.

“Я хочу закликати західних лідерів, багато з яких перебувають зараз тут, у Давосі, не ставити свої матеріальні й фінансові інтереси вище за інтереси людства, зокрема в питаннях змін клімату. Вони мають поважати рішення, яке прийнято спільно в інтересах людства, а не на користь фінансових переваг”, – заявив патріарх Варфоломій.

Приблизно третина від загального зростання температури на Землі пов’язана з викидами фреонів, різні типи яких накопичуються в атмосфері Землі останні 50 років. До такого висновку прийшла міжнародна група кліматологів, дослідження яких опубліковане в журналі Nature Climate Change

Фреони – це сполуки фтору, вуглеводнів і інших галогенів, які постійно застосовували в якості компонентів будматеріалів до середини 1980-х років. Тоді хіміки з Массачусетського технологічного інституту з’ясували, що фреони руйнують озоновий шар і вже призвели до його руйнації над Антарктидою.

Монреальська угода 1987 року заборонила використання фреонів в промисловості. За наступні десятиліття вчені знайшли ще кілька десятків сполук фтору, які не руйнують озоновий шар, однак є сильними парниковими газами, вони впливають на атмосферу в десятки тисяч разів сильніше вуглекислого газу.