Свічки надії і добра вчились виробляти в майстерні ГО «Лярш-Ковчег»
10 січня, в рамках Всеукраїнської екосоціальної ініціативи «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки», референт Бюро УГКЦ з питань екології о. Сергій Довба завітав в одну із майстерень ГО «Лярш-Ковчег» – спільноти, яка опікується особами з розумовою неповносправністю при парафії Пресвятої Богородиці Володарки України в м. Львові.
Душпастир-еколог розповів присутнім про мету, головні завдання та актуальність Всеукраїнської екоініціативи, а також провів майстерклас із виготовлення свічок з натуральної вощини. Упродовж години спільно із асистентами, волонтеркою та друзями Спільноти було виготовлено чимало екосвічок.
Стрітенські екосвічки як світло надії для людей у кризових життєвих обставинах: стартує чергова хвиля Екосоціальної ініціативи УГКЦ
Бюро УГКЦ з питань екології за підтримки Між‘єпархіальної екологічної мережі та регіональних осередків Благодійного фонду «Карітас України» розпочинає чергову хвилю екосоціальної ініціативи «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки».
«Екологічною метою Ініціативи є відновлення традиції церковного вжитку свічок із бджолиного воску та сприяння чистоті довкілля. Адже нині переважно використовуються свічки з парафіну, тобто з нафтопродуктів, згоряння яких спричинює забруднення навколишнього світу і негативно впливає на здоров’я», – коментують в Екобюро УГКЦ.
Світ пережив перший рік з температурою, яка на 1,5°C перевищила доіндустріальний рівень
У п'ятницю, 10 січня, Служба зміни клімату Європейського Союзу Copernicus (C3S) підтвердила, що у 2024 році температура на планеті вперше перевищила критичну межу у 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом. Директор Copernicus Кардо Буонтемпо підкреслив, що кожен місяць 2024 року виявився найтеплішим або другим у рейтингу найтепліших за всю історію спостережень.
За його словами, середня температура у світі перевищила на 1,6°C показники 1850-1900 років, а останні десять років стали найспекотнішими в історії. Крім того, зміна клімату призвела до зростання частоти катастрофічних явищ, зокрема лісових пожеж.
Зробити засіб для миття чи мульчу для саду, тільки не варити суп!
Свята добігають кінця і незалежно від того, яка у вас ялинка, з часом постане потреба замінити її на нову, а стару треба кудись подіти.
Фахівці Zero Waste Alliance Ukraine кажуть, що жива хвоя краща тим, що лишає менший екослід, ніж штучна. В альянсі наголошують, що вирубка дерев на Новий рік не завдає шкоди природі, тільки якщо їх спеціально для цього вирощують на плантаціях. Плантації ялинки подібні до плантацій овочів: їх висаджують, збирають врожай, а потім садять нові.
В Україні стартувала Всеукраїнська соціальна кампанія взаємної допомоги під гаслом «Турбуйся та модернізуйся – пройдемо зиму разом!»
Мета кампанії – об’єднати українців задля ефективного використання енергії, знизити навантаження на енергосистему взимку та поділитися ефективними й доступними порадами, як подбати про себе та близьких під час можливих відключень. Ініціатором кампанії виступив український аналітичний центр DiXi Group, що працює у сфері енергетики та клімату.
Серія відеороликів та постерів демонструють прості кроки, що дозволять кожному заощадити енергоресурси, зменшити витрати та підтримати енергетичну стабільність країни.
Унікальне явище: в Одеській області зацвіла рідкісна червонокнижна квітка
В Одеській області, на території української Бессарабії, співробітники Національного природного парку «Тузлівські лимани» знайшли перше цвітіння червонокнижного пізньоцвіта анкарського. Вчені кажуть, що це – унікальне зимове явище для цієї пори року.
«В дні між Різдвом та Новим роком, в Українській Бессарабії наші співробітники виявили перше дивовижне природне явище для цієї пори року – цвітіння пізньоцвіта анкарського, унікальної рослини з Червоної книги України. Місцеві мешканці називають його – брандушкою», – повідомив, співробітник нацпарку, доктор біологічних наук Іван Русєв.
Близько 25% бджіл в Україні померли у 2024 році через різку зміну клімату
Близько 20–25% бджіл в Україні померли у 2024 році через різку зміну клімату, повідомив директор Інституту бджільництва Володимир Постоєнко в коментарі «Інтерфакс-Україна».
Навесні бджолам потрібна біла акація, але в цей період були заморозки й меду вони не отримали. Потім була проблема із соняшником через посуху. Усе це призвело до високої смертності бджіл: від 15 до 27% у різних регіонах, пояснює Постоєнко.