Відновлення берегів і прибережних зон, яке допомагає річкам протистояти змінам клімату та зберігати воду, має важливе значення як для людей, так і природи в Дунайському регіоні.

Людська діяльність, пов’язана з використанням, контролем та експлуатацією річок і річкових ландшафтів, серйозно порушує їхній екологічний стан і здатність адаптуватися до зміни клімату. Регулювання русел річок, зменшення заплав, забудова прибережних зон встановлення промислових засобів для контролю течії — все це згубно впливає на здатність річкових екосистем утримувати воду та їхній потенціал адаптації до кліматичних змін.

Це питання вибору шляху у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Випадок України стосовно “зеленого переходу” є унікальним, оскільки багато старих енергетичних потужностей швидко були виведені з експлуатації або з системи, але є можливість залучити інвестиції та використати їх для побудови нових потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Про це в інтерв’ю виданню NV розповів Мадс Крістенсен, виконавчий директор Greenpeace International, під час відкриття офісу організації у Києві 10 вересня.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році спричинило велику кількість людських жертв, а військові дії — значний негативний вплив на стан і продуктивність ґрунтів: понад 30 % українських земель стали непридатними для ведення сільського господарства. Тим часом, через постійні вибухи авіабомб, артилерійські обстріли, замінування територій, знищення важкої військової техніки, витоки нафтопродуктів, вигорілі території від пожеж і зсуви різко погіршується стан сільськогосподарських угідь України, а разом з ними і сільська економіка й експортний ринок. Наприклад, у 2021 році 41 % українського експорту припадав на агропромисловий сектор, і хоча згодом статистика була спотворена російським вторгненням, сільськогосподарський експорт широко визнається важливою частиною економічної стабілізації України.

За оновленими даними Міндовкілля та прогнозу Укргідрометцентру, забруднена вода орієнтовно може досягнути Київщини 14-16 вересня. Усі служби працюють над тим, аби ситуація стабілізувалася. Зокрема, Міндовкілля  співпрацює з ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо розробки комплексу заходів на випадок можливого погіршення якості води біля питних водозаборів. 

Якщо якість води погіршиться, ПрАТ «АК «Київводоканал» готовий негайного відкоригувати технологічні процеси, аби показники якості питної води відповідали вимогам Державних санітарних норм і правил. Але наголошуємо, що на сьогодні такі ризики відсутні.

Лабораторії Держводагентства, ДЕІ та Київського міського центру контролю і профілактики хвороб МОЗ регулярно проводять посилений моніторинг вод Сейму та Десни, у тому числі і в районі питних водозаборів столиці. Наразі у відібраних пробах питної води в контрольних точках ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ міста Києва перевищення за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками – не виявлені. 

Євродиректива встановлює технічні специфікації для хімічного аналізу та моніторингу стану води та актуалізації функцій суб’єктів моніторингу вод Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку здійснення державного моніторингу вод.

Відтепер вітчизняні вимірювальні лабораторії застосовуватимуть практику системи управління якістю відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій".

У своїй першій промові в Папуа-Нової Ґвінеї Святіший Отець закликав цю країну в Океанії до розвитку в чесності, справедливості й солідарності, які стають наслідком великодушного служіння у вірі.

Христове Євангеліє призначене для всіх народів, воно не прив'язане до жодної земної влади, але здатне сприяти тому, щоб у світі зростало Боже Царство, Царство справедливості, любові та миру. Про це сказав Папа Франциск у своїй першій промові в Папуа-Новій Ґвінеї, зустрічаючись в суботу, 7 вересня 2024 р., у столиці країни з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства. Субота, шостий день його 45-ї Апостольської подорожі, розпочалася візитом ввічливості до Генерал-губернатора Папуа-Нової Гвінеї. Опісля Святіший Отець прибув до конгресцентру «APEC House», де відбулася зустріч зі світом політики, в якій взяли участь також глави урядів із країн тихоокеанського регіону.

5 вересня у Бучацькій єпархії УГКЦ відбулась Пресвітерська рада, яку очолив преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ.

У засіданні ради взяв участь о. Михайло Деревенчук, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Бучацькій єпархії, який проанонсував проведення цьогорічних екомісій та подякував правлячому архієреєві за підтримку і плідну співпрацю у здійсненні екологічного служіння на теренах єпархії.