Нещодавно референт Бюро УГКЦ з питань екології у Львівській архієпархії о. Сергій Довба з благословення місцевого архієпископа і митрополита Ігоря (Возьняка) взяв участь у чергових зборах протопресвітерів на Святоюрській горі.

Після спільної молитви, яку очолив владика Володимир (Груца), та кількох коротких тематичних виступів слово було надано львівському екореференту.

Отець Сергій нагадав присутнім про проголошення Апостольським Престолом 2026 року Ювілейним з нагоди 800-ліття переставлення до дому Творця відомого на весь світ святого – Франциска Асизького, взірця «інтегральної екології» та покровителя усіх захисників довкілля. Священник заохотив своїх співбратів активно долучатися до ювілейних заходів – як паломництв вірних Львівської архієпархії до містечка Асижу в Італії, так і до прощ в українські францисканські обителі, зокрема у містах Золочів, Тернопіль, Ужгород, де можна отримати повний відпуст. Окрім цього отцям-деканам було представлено тематичний Церковно-екологічний календар на 2026 рік, і текст тематичного виголосу до сугубої єктенії.

Приймаючи представників Італійської асоціації Католицького скаутства Європи, Папа поділився думками про важливу роль педагогічного методу організації, що поєднує читання книги природи з книгою Святого Письма, зосереджуючись на всеохоплюючому формуванні добрих християн і добрих громадян, ставлячи в центрі методу служіння.

«Протягом цих п’ятдесяти років Італійська асоціація Католицького скаутства Європи сформувала особливий педагогічний підхід до свідчення віри. Використовуючи методи, розроблені за задумом Беден-Пауелла, ви супроводжуєте дітей та підлітків на шляху до зустрічі з Ісусом – Вчителем доброго життя, вірним Другом, правильним і надійним Провідником на нашій дорозі», – сказав Папа Лев XIV, зустрічаючись у понеділок, 1 червня 2026 р., з делегацією згаданої асоціації. Аудієнція, що відбулася в залі Павла VI у Ватикані, була приурочена до її 50-річчя.

У інтерв’ю для ватиканських медіа керівник Бюро з питань екології УГКЦ Володимир Шеремета розповідає про особливий зв’язок українців із землею, екологічні наслідки війни та ініціативи Церкви, спрямовані на відновлення природи. Йдеться також про те, як праця на землі, висаджування дерев і догляд за садами стають для українців знаком надії, духовної стійкості та віри в майбутнє.

Поруч із будинком, повністю зруйнованим під час обстрілів, видніються ідеально вирівняні грядки та квіткові клумби. Цей парадокс сьогодні можна побачити в багатьох українських селах, а також містах. На тлі руїн упорядковані городи і сади здаються дивними, але саме в них ховається секрет української стійкості. Для українців земля – це не лише ресурс, це живий зв’язок із корінням, джерело внутрішньої сили та спосіб зцілення ран душі.

Нещодавно на веб порталі Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів з’явилася перша заява оператора установки про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу відповідно до Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».

Нагадаємо, що інтегрований довкіллєвий дозвіл був запроваджений у законодавство України для найбільших промислових забруднювачів на заміну трьох окремих дозвільних документів, а саме: дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на здійснення операцій з управління відходами. Зокрема, перша заява стосується заводу з виробництва пульпи у місті Вінниця потужністю виробництва паперу та картону понад 20 тон на добу, деревних плит ОСП та ДСП понад 600 кубічних метрів на добу.

Екодія підготувала посібник «Що таке зміна клімату і як про неї говорити?» для журналістів, журналісток і всіх, хто працює з темою клімату або хоче краще її розуміти.

У посібнику зібрані базові поняття, актуальні наукові дані, перевірені джерела, пояснення найпоширеніших міфів і відповіді на запитання, які часто виникають у медіа під час підготовки матеріалів про зміну клімату.

У час, коли Україна захищається від російської повномасштабної агресії, кліматичні питання можуть здаватися віддаленими від нашої щоденної боротьби за виживання. Та наслідки кліматичної кризи не можна відкласти на «після війни». Вони вже впливають на енергетику, здоровʼя людей і навіть умови на фронті. Тому фахівчині Екодії окремо пояснюють, чому зміна клімату залишається важливою для України під час повномасштабної війни, і як вона пов’язана з безпекою, енергонезалежністю та відбудовою країни.

У вівторок, 26 травня, в Івано-Франківську відбулася квартальна зустріч архієпархіальних, єпархіальних та екзархальних референтів Бюро УГКЦ з питань екології. У серці заходу – семінар «Літні табори – знаряддя плекання християнської екологічної культури», який відбувся під керівництвом митр. прот. Романа Демуша, заступника голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді.

Після вступного слова проф. д-ра Володимира Шеремети, керівника Бюро УГКЦ з питань екології, інтерактивними надихаючими духовними екоімпульсами поділився о. Володимир Дяків, референт Екобюро УГКЦ у Чернівецькій єпархії.

У 135-ту річницю «Rerum novarum» Папа у своїй першій енцикліці «Magnifica humanitas» розмірковує про соціальну доктрину Церкви в епоху штучного інтелекту, закликаючи зберегти «величне людство», в якому живе Бог, підтримуючи істину, гідність праці, соціальну справедливість і мир.

«Величне людство, створене Богом, сьогодні стоїть перед вирішальним вибором: звести нову Вавилонську вежу чи збудувати місто, де Бог і людство мешкають разом». Ці слова з початку першої енцикліки Лева XIV Magnifica humanitas «про захист людської особи в епоху штучного інтелекту» узагальнюють її основні мотиви та мету. Документ, опублікований у понеділок, 25 травня 2026 р., Папа підписав 15 травня, у 135-ту річницю проголошення енцикліки Rerum novarum Лева XIII. Папа Превост перейняв спадщину від свого попередника, написавши соціальну енцикліку, яка торкається одного з головних викликів сучасності: штучного інтелекту.

Повномасштабна війна в Україні багато в чому змінила розуміння війни як такої. До цього доклалися і стрімкий розвиток нових технологій, і небачене раніше документування, коли чимало важливих моментів – від жахливих воєнних злочинів до прикладів неймовірного героїзму – фіксують на фото та відео й нерідко транслюють у реальному часі. 

Безсумнівно: ця війна – перша, яку дійсно детально аналізують у всьому світі крізь призму її екологічних наслідків.