У середу, 9 липня 2025 р., Папа Лев XIV відслужив першу Святу Месу «в намірі збереження створіння», у «Селищі Laudati Si», освітній ініціативі, яку Папа Франциск створив на території літньої папської резиденції в Кастель-Ґандольфо.

«У цей прекрасний день, перш за все, я хотів би заохотити всіх, починаючи від себе, пережити те, що ми служимо серед краси, так би мовити, «природного» собору, з рослинами і багатьма елементами створіння, які привели нас сюди, щоб відправити Євхаристію, що означає: подякувати Господу», – цими словами Папа Лев XIV розпочав свою проповідь під час Святої Меси.

У Німеччині стрімко зростає популярність "балконних електростанцій" - невеликих сонячних систем, які можна встановити прямо на балконі. Лише у першій половині поточного року було встановлено понад 220 тисяч таких міні-систем, і це лише офіційні дані. За оцінками експертів, реальна кількість може досягати півмільйона, оскільки багато установ досі не зареєстровані.

Що таке "балконна електростанція"?

Це компактна сонячна установка, яку може встановити будь-яка людина, що проживає в квартирі. Зазвичай вона складається з однієї або двох сонячних панелей, невеликого інвертора і сполучного кабелю.

Раніше психологи пов’язували надію з постановкою цілей і мотивацією. Але команда дослідників на чолі з Меган Едвардс та Лорою Кінг з факультету психологічних наук Університету Міссурі після років спостереження виявила, що надія стоїть окремо як одна з найсильніших позитивних емоцій, яка безпосередньо сприяє відчуттю сенсу життя.

Використовуючи результати досліджень, в яких взяли участь понад 2300 учасників з різним досвідом, команда проаналізувала низку емоцій, враховуючи: розвагу, задоволення, хвилювання і щастя. Отримані результати незмінно демонстрували, що лише надія постійно дарувала найсильніше відчуття сенсу буття.

7 липня 2025 року, у часі дитячого літнього табору «Веселе літо – щасливі лелечі діти», що проходить за сприянням Буської територіальної громади на локації БДЮТ «Лелеченята», відбулася незабутня екологічно-духовна зустріч під гаслом «Маленькі серця – для великої Землі!». Гостем заходу став о. Юрій Годісь, голова екологічної комісії Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.

Розпочалася зустріч із спільної молитви «Отче наш», «Богородице Діво» та особливої молитви за нашу Землю, складеної Папою Франциском, 24 травня 2015 року, що завершує екологічну енцикліку «Laudato Si», в якій Святіший Отець закликає берегти створений Богом світ і дбати про спільний дім – Землю.

На кінофестивалі у Карлових Варах представили документальний фільм, який має всі шанси стати міжнародним хітом. «Дівія» – це бездіалоговий фільм про українську природу, яка кричить від ран російського вторгнення.

Дмитро Грешко завжди приділяв увагу проблемам довкілля та захоплювався українськими краєвидами. Показуючи екопарки, деокуповані території та Каховську ГЕС, він пропонує світовому глядачеві емоційне підключення не через слова, а через відчуття. Посеред роботи над створенням фільму Дмитро долучився до Збройних Сил України.

З 1 по 6 липня 2025 року, під гаслом «З Богом у серці й любов’ю до світу», на парафії святого Миколая в селі Новосілки Буського деканату, Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, відбулися літні «Канікули з Богом» — табір духовного, творчого та екологічного спрямування для дітей сіл: Новосілки та Лісок.

Десять Божих Заповідей у поєднанні з турботою до Божого створіння – природи стали ключовими темами табору. Через катехизацію, молитви, екологічні акції та творчість діти пізнавали, що жити за Божими Заповідями – це не лише шанувати Бога і ближнього, але й відповідально ставитися до навколишнього світу.

У Львові відбулась нарада щодо процедури створення та реєстрації першого в Україні Наукового Центру зі збереження старовікових дерев. Це передбачає міжнародний проект «Транскордонне біорізноманіття – захист цінних природних територій у Стшижевіце, Хелмі, Львові та Зимній Воді», який реалізовується в рамках Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021–2027 за кошти Європейського Союзу.

Засновником Наукового Центру буде релігійна громада УГКЦ парафії архикатедрального собору Святого Юра і це не випадково, адже до початку Другої світової війни Українська Греко-Католицька Церква за власні кошти та кошти Митрополита Андрея Шептицького активно займалися природоохоронною діяльністю.