На світ дивімось Божими очима. Щоб нам відкрилась божественна краса. І цю красу ми так сприймали. Як Бог, що дав її нам для життя.

Краса самою не буває. Людина адресатом є її. Щоб теж людина красою відкривалась. І храм краси творила на Землі.

Для нашого життя в красі Бог нам відкрився. Усе премудрістю Він сотворив. Коли у квітах таку красу Бог відкриває. То для людини свою божественну вложив.

Для чого було Христові у жертвенних терпіннях умирати? Для чого Він воскрес і мир нам дав? Для того, щоб в людині красу у мирі відкривати. І до людини, її життя та гідності пошану кожен мав.

Карантин, пандемія, самоізоляція – головні слова останніх місяців. Всі забули про галасливі концерти, фестивалі, походи в кіно та кафе, та й взагалі про можливість виходу на вулицю. Але навіть під час загального карантину екоактивісти Європи намагаються змінити цей світ.

Для кліматичних активістів цей період виявився дуже складним, адже 2020 рік обіцяв стати знаковим у розв'язанні питання кліматичної кризи. Навіть Конвенцію ООН про зміну клімату в Глазго COP26, на якій глави держав повинні були обговорити подальші кроки по боротьбі зі зміною клімату, перенесли на невизначену дату у 2021 році. Але екоактивісти знайшли вихід, як продовжувати боротися навіть в умовах пандемії. Ось найбільш пам'ятні акції останніх днів, що пройшли в Європейських містах.

Значне зниження витрат на будівництво та експлуатацію сонячних електростанцій та берегових вітрових парків призвело до того, що ці дві технології стали найбільш економічними для нових електрогенеруючих потужностей в країнах, де проживають понад 66% світового населення та виробляється 85% електроенергії.

Про це свідчать результати дослідження BloombergNEF. За останні 6 місяців нормована вартість електроенергії (LCOE), одержуваної від вітряних електростанцій впала на 9%, що стало п'ятирічним рекордом. Аналогічний показник для сонячної енергетики опустився на 4%. Дані звіту також вказують на стрімке падіння експлуатаційних витрат акумуляторних сховищ. Ця технологія стає найбільш вигідною для згладжування пікових навантажень в країнах-імпортерах газу, таких як Китай, Японія або ЄС.

Їжу викидають всі, незалежно від доходів та витрат. Купили – не встигли з'їсти. Спакували продуктами холодильник – і у всіх пропав апетит.

Більша частина сімей у розвинених країнах щотижня викидають їжу. Наприклад, середньостатистична американська сім'я викидає продуктів на $120 (3200 гривень) в місяць. І це при тому, що кожні 4 секунди у світі вмирає від голоду один чоловік, і найчастіше – діти.

Представляємо вам прості й легко здійснимі способи того, як почати купувати продукти правильно і перестати викидати їх у смітник.

Рейтинг з'явився на сайті великої консалтингової компанії Lonely Planet. Цікаво, що при складанні рейтингу фахівці враховували кількість громадських зелених насаджень і місць для пішохідних прогулянок, забруднення повітря, споживання енергії та води на душу населення, рівень розвитку громадського транспорту та наявність фермерських ринків.

Самим екологічним містом світу названо Відень. У місті багато зелених зон і розвинена система громадського транспорту. Безліч городян відмовилася від особистого автотранспорту.

На другому місці опинився Мюнхен. 

На третьому – Берлін. У столиці Німеччини мінімальне в Європі споживання води на душу населення.

Втрата середовища існування в результаті вторгнення людини являє собою серйозну загрозу для біорізноманіття, тому ООН розробляє новий амбітний план з збереження видів.

Протягом мільйонів років в глибинах китайської річки Янцзи жив велетень – риба-весло (Psephurus gladius), довжина якої могла сягати семи метрів. У 2019 році вона була оголошена вимерлою в 2019 році, позбувшись звичного середовища проживання з приходом людини. Подібна доля загрожує багатьом видам, що живуть в звивистих річок, вітряній тундрі і густих тропічних лісах Борнео.

Рослинам і тваринам загрожує діяльність людини, яка порушує середовище їх проживання. В ході одного з досліджень вчені визначили, що мільйон видів зникне протягом найближчих десятиліть.

Сонячна фотоелектрична і материкова вітроенергетика нині є найдешевшими типами генерації електроенергії (якщо розглядати нові електростанції) на більшій частині планети, де зосереджено дві третини населення, 71% світового ВВП і 85% виробництва електроенергії. Крім того, в регіонах, які імпортують газ, таких як Європа, Китай чи Японія, акумуляторні батареї є найдешевшою технологією для пікових потужностей.

У новому дослідженні BloombergNEF (BNEF) йдеться про те, що глобальний стандарт (benchmark) приведеної вартості електроенергії (LCOE) для вітроенергетичних і промислових фотоелектричних систем впав на 9% і 4% з другої половини 2019 року – до 44 доларів США і 50 доларів США за МВт*год відповідно. Еталонний показник LCOE для систем накопичення енергії впав до 150 доларів / МВт * год, тобто приблизно вдвічі за два роки.