Понад 30 сторінок українською та англійською мовами показують як бойові дії, окупація та свідоме знищення росією всього живого шкодять екосистемам України та континенту.

“За 512 днів великої війни наші фахівці вже зафіксували близько 2,5 тисяч злочинів окупантів проти довкілля. Збитки сягають понад 2 трильйони гривень. Для прикладу, це більше ніж ВВП Латвії у 2022 році”, – наголосив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький на пресконференції щодо презентації дослідження.  

Що спільного є в українського кіно та захисту довкілля? І те, й інше довгий час залишалося поза увагою. Та нині ситуація змінюється. Українські стрічки, на щастя, усе частіше гучно заявляють про себе у кінотеатрах та на фестивалях. А от стан українського довкілля, на жаль, викликає усе більше тривоги. Тож не дивно, що за останні роки екологічні проблеми не раз ставали темою для досліджень крізь об’єктив кінокамер. Настільки, що в онлайн-кінотеатрі українського кіно Takflix є ціла категорія екологічних стрічок. Про 5 наших улюблених розповідаємо далі.

Заповідник Асканія (2019)

Документальна стрічка про життя тварин та людей у найбільшому в Європі степовому заповіднику «Асканія-Нова» на Херсонщині. На площі розміром майже з увесь Харків під охороною знаходяться тисячі видів тварин та рослин: від найбільших в Україні птахів дрохв до однієї з найчисленніших популяцій коней Пржевальського. Фільм режисера Андрія Литвиненка досліджує, як усе це різноманіття – як тварин, так і людей – уживається між собою.

Мер Харкова Ігор Терехов заявив, що місто закупить близько 30 сучасних електробусів на маршрути громадського транспорту. Кредит на €15 мільйонів на покупку нових автобусів надасть Європейський інвестиційний банк під дуже низькою процентною ставкою, повідомляє Харківська міська рада у Telegram.

Місто також закупить швидкісні зарядні станції до електробусів. Терехов заявив, що Харків буде першим в Україні містом, яке масово запустить електробуси.

"Ми домовилися, і вони [ЄІБ] дуже швидко виділили цей кредит, щоб ми могли закупити електробуси та швидкісні зарядні станції до них, які будуть встановлені по місту. На це нам виділили €15 мільйонів під дуже низький відсоток, і на ці кошти ми розраховуємо придбати близько 30 сучасних електробусів. Вони стануть “фішкою” Харкова", – сказав він.

Екологічне бюро УГКЦ видало «Церковно-екологічний календар на вересень 2023 р. – грудень 2024 р.», який є присвячений темі християнської відповідальності за створений Богом світ у контексті екологічно-енергетичних викликів війни рф проти України і має на меті популяризувати енергоефективність і спрямовані на енергозбереження зусилля як важливі знаряддя піклування про спільне благо та збереження Божого створіння.

Видання є повноцінним церковним календарем, в основі якого лежить розробка Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, а також містить головні дати міжнародного екологічного календаря.

14 липня на черговому заїзді архієпархіального табору «Веселі канікули з Богом» з ініціативи референта Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківській архієпархії о. Михайла Дзуля для дітей було проведено екологічний квест.

Особливістю цього квесту є те, що таборовики командно переміщуючись по локаціях, виконують поставлені завдання, екологічного спрямування. Так для прикладу, на одній з локацій, потрібно розв’язати екологічний кросворд, на іншій – дати правильні відповіді на запитання ековікторини, ще далі – скласти екологічну казочку чи помолитися за навернення екологічних грішників. А ще діти мали змогу пограти в пінг-понг енергоефективності, пригадати приказки про природу, сформулювати власні правила поведінки влітку на природі, представити 5 кроків економії енергії вдома та пригадати українські пісні, де йде мова про безцінний Божий дар – воду.

За ініціативи Президента України наприкінці січня 2023 року стартував перший етап програми обміну старих ламп розжарювання на енергоощадні LED-лампи для фізичних осіб.

За підсумками першого етапу програми, жителі Львівщини обміняли 1 млн 600 тисяч ламп. Таким чином Львівська область стала лідером з-поміж інших областей.

«Експериментальний проєкт реалізується за рахунок фінансових та інших ресурсів та послуг, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі. Обмін старих ламп розжарювання на нові повинен зменшити дефіцит електроенергії в енергетичній системі. Ініціатива стартувала взимку, коли стабільно вимикали світло у житлах. Саме перехід на LED-лампи допоможе скоротити споживання енергії на 7-10% у пікові моменти. Минуло пів року і за результатами такої ініціативи жителі Львівщини обміняли 1 млн 600 тисяч ламп розжарювання. Саме наша область посіла перше місце з-поміж інших. Наступними ідуть Київщина, де обміняли 1 млн 200 тисяч ламп та Харківщина – майже 1 млн»», - розповіла т.в.о директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Оксана Війтик.

Росія продовжує обстрілювати Україну різними видами ракет. Окрім очевидних наслідків — численних загиблих, пошкоджень інфраструктури — кожна випущена ракета завдає і такої шкоди, яка стане помітною через роки. Звісно, йдеться про екологію. “Рубрика” та ГО “Екодія” вирішили розібратися, як саме ракети впливають на довкілля і які проблеми вони залишать по собі навіть після нашої перемоги.

У чому проблема? Як завжди — у росії

З початку повномасштабного вторгнення російська федерація випустила близько п’яти тисяч ракет по містах і селах України. Найчастіше, у повідомленнях Генштабу фігурує інформація про прильоти таких ракет як “Точка У”, “Іскандер”, “Калібр” чи “Онікс”.

9 липня 2023 року набув чинності Закон України «Про управління відходами». Цей довгоочікуваний документ запускає реформу управління відходами та наближає наше законодавство до законодавства ЄС. 

Це не означає, що 9-го липня ми прокинулися у країні, де більше немає звалищ, існує сміттєпереробна інфраструктура і оброблення відходів здійснюється з урахуванням найкращих технічних рішень. Нашим європейським сусідам на «сміттєву революцію» знадобилося 20, а декому – і 30 років, і вони досі переглядають підходи та вдосконалюють законодавство. Україна ж лише стоїть на порозі змін.