Нас надихнули слова маленької мрійниці, дитини сироти з інтернату, де вона написала, – «хочете допомогти мені, допоможіть природі». Багато листів наповнені переживанням за майбутнє планети Земля, тому інклюзивний табір «Буковинська мрія», та всеукраїнський фестиваль мрій – стає максимально Екологічним!

Ми відмовляємося від поліетилену, ми готуватимемо власні екопроекти та наповнюємо програму майстер-класами, лекціями, активностями, залучивши громадських активістів, винахідників, мандрівників та експедиторів, що наповнять дітей максимальними знаннями та розумінням нашого майбутнього та майбутнього нашої планети. Ми підготуємо власні екологічні проекти, звернення дітей до дорослого покоління, та закладемо початок екологічного руху дітей в Україні!

На території Тустані Галицького району громада села, учні місцевої школи та ТзОВ «Ґудвеллі» висадили – у трьох локаціях – яблуневі сади. А принагідно для примноження добрих справ кинули цим виклик сусідньому Маріямполю.

о. Михайло Яблонь, адміністратор храму Пресвятої Трійці УГКЦ села Тустані, референт Галицького деканату Івано-Франківського екологічного бюро УГКЦ:

«Ми звернулися до компанії «Ґудвеллі», щоб напередодні Великодня разом з учнями школи і працівниками агрофірми на території тустанської громади закласти Алею миру. Саме у цих фруктових деревах і є Воскресіння, бо вони – наше повітря, пожива і плани на майбутнє. Це – стратегія кожної людини і Церкви зокрема. Ідея виникла давно. В Україні багато дерев вирубують, а мало насаджують. Наша Церква заохочує дбати про прийдешні покоління і висаджувати дерева, а не нищити їх. Приємно, що є така компанія як ТзОВ «Ґудвеллі», яка також будує свою стратегію на добрих справах».

23 квітня в Івано-Франківській академії Івана Золотоустого відбулась міжнародна конференція «Екологічні виклики в умовах геополітичних трансформацій», в якій взяли участь експерти з Білорусі, Грузії, Литви, Польщі, Румунії, України.

Конференція була організована Івано-Франківською академією Івана Золотоустого, Бюро УГКЦ з питань екології, Громадською організацією «Центр політичних наративів демократії» та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу.

13 квітня 2019 року управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації спільно з «Національним музеєм народної архітектури та побуту України», Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством культури України, Бюро УГКЦ з питань екології Київської архієпархії долучились до всесвітнього #TrashTagChallenge та в рамках проекту «За чисту Україну» провели обласну екологічну акцію «За чисту Київщину». 

Головною метою проведення цієї еко-акції, за словами організаторів, стало: поліпшення стану навколишнього середовища – благоустрою територій музею, озеленення, поширення екологічних знань, консолідація міжконфесійних, міжнаціональних, міжкультурних відносин. 

"Покоління, яке руйнує довкілля - не те саме покоління, яке буде за все розплачуватись", - вважає Ванґарі Маатай (1940-2011), жінка-легенда і берегиня нашої Землі.

Вангарі Маатай у 1960 році мала унікальну для кенійських жінок можливість – вона стала однією з 300 кенійських студенток, яких вибрали для програми Airlift Africa, завдяки якій вона мала нагоду навчатись в університеті в США.

Після отримання ступеня бакалавра, а потім і магістра з біології, вона повернулась до Кенії, де жінка вже мала новий погляд на екологічні втрати для її країни та потребу жінок мати власні права.

Забруднення планети перейшло на новий рівень. Пластик знаходять там, де його зовсім немає і не могло з'явитися. Вчені стурбовані кількістю волокон, що витають в повітрі.

Ситуація в світі досить плачевна, коли справа доходить до екології. Засмічення планети йде повним ходом, і мікрочастинки пластику знаходять тепер не тільки в личинках комах, домашнього пилу, кухонної солі і глибинах океану, але навіть в повітрі.

Напередодні Великодня проблема штучних квітів стає дуже актуальною, адже прикарпатці прибирають на кладовищах та прикрашають могили своїх рідних. При цьому біля кладовищ виростають цілі гори з старих квітів та вінків.

Традиція прикрашати могили штучними квітами та вінками є пережитком пострадянського минулого, коли їх почали масово завозити з Китаю і Польщі. До цього українці садили на могилах дерева, кущ калини чи бузку, барвінок.

Люди зазвичай обирають штучні квіти через практичність і дешевизну: «раз купив і на рік не маєш клопоту». Однак, мало хто думає про небезпеку, яку несуть в собі пластикові квіти, і до яких наслідків може привести їх спалювання.