«Маленькі кроки змінюють світ»: у Магерові роздумували над відповідальністю за природу
У парафії св. вмч. Юрія в смт. Магерів відбулася низка екологічних заходів у межах Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку». Екозаходи провів екореферент Рава-Руського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ о. Назар Пирський, з благословення адміністратора о. Романа Малькевича.
На початку душпастир-еколог провів екоуроки для учнів 4–7-х та 8–11-х класів Магерівської СЗОШ. Під час уроків діти дізналися про життя святого Франциска, покровителя захисників природи, роздумували над власним впливом на довкілля та над повсякденними екологічними гріхами, а також ділилися особистим досвідом бережливого ставлення до Божого створіння – природи. На завершення о. Назар подарував школі екологічну літературу видану Бюро УГКЦ з питань екології.
Екологічні реколекції у Великому Любені: шлях до святості через любов до Створіння
Від 6 до 8 квітня в парафії св. Миколая у Великому Любені відбулись духовні реколекції, які провів о. Віталій Горін, референт Бюро УГКЦ з питань екології Стрийської єпархії.
У перший день роздумували про сотворення світу і людини та про первородний гріх. Реколектант звернув особливу увагу на екологічні гріхи, наголосивши на тому, що вони не лише руйнують навколишній світ і завдають шкоди ближнім, а й загрожують вічному життю.
Другого дня роздуми були присвячені дару спасіння в Ісусі Христі. Зокрема, було представлено Екологічний декалог Блаженнішого Святослава як дороговказ християнського життя в гармонії з Богом, ближніми та сотвореним світом.
Христос страждає у знівеченій природі: у Бучацькій єпархії закликали до екологічного навернення
8 квітня у місті Заліщики, на парафії Покрови Пресвятої Богородиці, відбулася остання у цьому періоді екологічна Хресна дорога в Бучацькій єпархії УГКЦ. На запрошення настоятеля отця Іван Сендзюка її провадив єпархіальний екореферент отець Іван Стефанчук. Ця спільна молитва стала не лише духовним пережиттям страстей Христових, але й глибоким закликом до відповідальності за створений Богом світ.
Після завершення Хресної дороги отець Іван звернувся до вірних із повчальним словом про те, що сьогодні особливо актуальним є усвідомлення важкості та руйнівних наслідків екологічного гріха – гріха проти Божого творіння. «Екологічний гріх – це не лише забруднення довкілля чи недбале ставлення до природи. Це значно глибше явище. Це свідоме або несвідоме порушення Божої волі в ставленні до сотвореного Ним світу», – наголосив душпастир-еколог.
Екологічна проповідь на неділю Христового Воскресіння за Апостольським читанням

Ді. 1 зач.; 1, 1-8
Христос Воскрес!
Вітаю сьогодні всіх нас із найбільшим християнським святом, празником усіх празників, торжеством усіх торжеств – Воскресінням Христовим.
Сьогодні все створене – небо і земля, видимий і невидимий світ – об’єднується у величному оспівуванні свого Бога Творця і Спасителя, який переможно виходить із гробу.
Настала весна – і земля, яка була мертвою, оживає квітами й травами. Дерева, які здавались сухими, зеленіють. Повертається тепло, і повсюди чути пташиний спів.
«Сади Перемоги» у військовій частині: екоініціатива УГКЦ як символ незламності та життя
У вівторок, 7 квітня, на території військової частини висадили кілька десятків молодих саджанців плодових та декоративних дерев, які були надані Екологічним Бюро Української Греко-Католицької Церкви, в межах екосоціальної ініціативи «Сади Перемоги».
«У цей непростий час такі добрі справи мають особливу цінність: вони не лише прикрашають територію, а й дарують надію, та віру в майбутнє. Кожне посаджене дерево – це символ життя, відновлення та перемоги. Таким чином наша частина стає затишнішою та стійкішою, а серця воїнів – теплішими та впененішими», – прокоментував подію військовий капелан о. Степан Козак.
Замість страху – надія: на Івано-Франківщині заклали парафіяльний «Сад Перемоги»
6 квітня, в рамках ювілейної, ХХ хвилі Всеукраїнської екосоціальної ініціативи УГКЦ «Посади дерево миру», в парафії Воскресіння ГНІХ села Бабухів, Рогатинського протопресвітеріату, Івано-Франківської архієпрархії був закладений парафіяльний «Сад Перемоги».
Слід зазначити, що ініціатива «Посади дерево миру» була започаткована Бюро УГКЦ з питань екології за підтримки Міжєпархіальної екологічної мережі УГКЦ та Мінприроди України і є символом незламності та стійкості українського народу, а також виявом любові та турботи про зранене війною українське довкілля.
«Сад Перемоги» у Пирогові: віра, яка втілюється у відповідальності за створіння
У суботу, 4 квітня, на території Національного музею народної архітектури та побуту України, що на околиці Києва, відбулася спільна толока, яка стала частиною ХХ-ї хвилі безстрокової Всеукраїнської акції Бюро УГКЦ з питань екології «Посади дерево миру», що від початку повномасштабного вторгнення реалізується під символічною назвою «Сади Перемоги».
У межах цієї ініціативи в експозиційному секторі «Карпати» було висаджено молоді дерева поблизу храму Покрови Пресвятої Богородиці, де моляться вірні Української Греко-Католицької Церкви. Це місце стало особливим простором поєднання молитви і праці, де віра знаходить своє вираження у конкретній турботі про створіння.
Парафія на Львівщині відмовилася від використання штучних квітів: як їй це вдалося
Священник влаштовував акцію “Божий вітер”, після якої пластик із могил опинявся в смітниковому контейнері.
Напередодні Великодня люди традиційно прибирають на могилах близьких і прикрашають їх квітами — часто штучними. Попри заклики Церкви відмовитися від пластику, ця традиція досі поширена. Та не у Вільшанику.
Ініціатором змін став Олег Здреник — сільський священник, який нині також є референтом Бюро УГКЦ з питань екології Самбірсько-Дрогобицької єпархії. “Квіти на цвинтар несуть як символ пам’яті, знак поваги та любові до рідних. Та чи відповідає цьому пластикова квітка? Разом із громадою ми дійшли висновку, що пам’ять, яку ми несемо до могил, є живою. Тож і її символ має бути живим”, — переконаний отець Олег. За його словами, кампанія відмови від пластику тривала рік. “Ми постійно наголошували на тому, що не варто нести на цвинтар штучні квіти — на проповідях, на загальних зборах, в особистих розмовах. І зрештою це дало результат”, — зауважує священник.





