Розвиток сталого сільського господарства – праця гідна в очах Бога і Церкви
Черниця Жозефіна Квенґа, що належить до Згромадження Тарбських сестер Святого Йосифа, допомагає землеробам Кенії, втілюючи програми сталого розвитку сільського господарства, завдяки чому вони вчаться бути добрими рільниками, переконуючись, що їхня праця гідна в очах Бога і Церкви.Розвиток громади через розвиток сільського господарства лежить в основі місії сестри Жозефіни Квенґи, черниці зі Згромадження Тарбських сестер Святого Йосифа, яка допомагає селянам Кенії розвивати сталі сільськогосподарські програми, щоб надати нове життя сім’ям і сприяти місії Церкви в піклуванні про створіння.
Водневий прорив: нова німецька технологія зробить екопаливо доступним
Німецький оборонний та технологічний гігант Rheinmetall оголосив про завершення розробки та початок впровадження інноваційної електродної технології, яка обіцяє кардинально змінити ринок екологічно чистого водню.
Нове рішення дозволяє значно знизити собівартість виробництва палива завдяки відмові від використання критично важливих та дорогих благородних металів у процесі електролізу.
«СвітиТи»: екосвічки від молодіжної спільноти як символ милосердя та доброти
10 січня при катедральному соборі Верховних Апостолів Петра і Павла УГКЦ у місті Чорткові відбулася екосоціальна акція, що об’єднала молодь навколо служіння ближньому та відповідального ставлення до Божого створіння.
З благословення настоятеля о. Андрія Лемчука та духівника спільноти о. Романа Гарасиміва молодіжна спільнота «СвітиТи» під керівництвом екореферента Бучацької єпархії УГКЦ о. Івана Стефанчука долучилася до справи, що поєднала турботу про довкілля, християнські цінності та дієву любов до ближнього.
«Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки»: стартує чергова хвиля екосоціальної ініціативи УГКЦ
Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви за підтримки Між’єпархіальної екологічної мережі та регіональних осередків Благодійного фонду «Карітас України» розпочинає чергову (шосту) хвилю соціально-екологічної ініціативи «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки».
В апостольському напоумленні «Dilexi Te» про любов Церкви до бідних Папа Лев XIV навчає: «Серце Церкви за своєю природою є солідарним з тими, хто бідний, виключений і маргіналізований... Бідні перебувають у самому центрі Церкви, бо саме з віри в Христа, що став бідним і завжди близький до бідних і виключених, випливає турбота про цілісний розвиток найбільш покинутих членів суспільств. У серці кожного віруючого міститься вимога почути цей крик…» (Dilexi Te, 111).
Невидима загроза під ногами: як тротуарна сіль псує воду та може нашкодити людям
Сіль, якою взимку борються з ожеледицею, дедалі частіше стає загрозою для водних ресурсів.
Традиційні зимові приготування супроводжуються масовими закупівлями тротуарної солі. Однак екологи попереджають: надмірне її використання шкодить довкіллю, погіршує якість питної води та може становити ризики для здоров’я людей.
Про це повідомило видання Popular Science.
Лев XIV проголосив Рік святого Франциска, покровителя захисників довкілля
«Його Святість Папа Лев XIV, служитель нашої віри і нашої радості, постановляє, що від 10 січня 2026 року, із завершенням Звичайного Ювілею, до 10 січня 2027 року проголошується спеціальний Рік святого Франциска, під час якого кожен вірний християнин, наслідуючи приклад святого з Ассізі, нехай також стане взірцем святості життя і послідовним свідком миру», – читаємо у Декреті, який поширила Апостольська пенітенціарія.
З поля на конвеєр: німецькі вчені перетворять сільськогосподарські відходи на біопластик
Група дослідників з Ольденбурзького університету в Німеччині розпочала масштабну роботу над створенням інноваційної технології виробництва пластмас із відновлюваної сировини.
Проєкт спрямований на перетворення садових живців, сільськогосподарських відходів, сіна та навіть водоростей на повністю біорозкладний матеріал, який зможе замінити традиційні пластики в медицині, автомобільній промисловості та будівництві.
П’ять ризиків "моральної екології": що війна закладає у відбудову вже зараз
Війна різко змінює "фізику" управління: час стискається, ресурси падають, ризики ростуть, а інституції працюють на межі.
У мирний час екологічні конфлікти можуть роками існувати як шум — петиції, ток-шоу, взаємні звинувачення, правильні гасла з обох боків — і при цьому система якось тримається. У війні цей шум перестає бути фоном. Він стає механізмом ухвалення рішень. Саме тому екологічні ризики сьогодні проявляються найяскравіше: вони більше не про риторику й репутацію, вони про те, чи залишиться країна придатною для життя і чи матиме сенс відбудова.




