Енергетична незалежність України – складова енергетичної безпеки Європи.

Експерт у сфері енергетики Олександр Кацуба заявив, що в Україні відсутня реалістична енергетична стратегія і для досягнення енергонезалежності потрібна чітка та послідовна державна політика, а також значні інвестиції.

Про це він написав у своїй колонці на NV, в якій запропонував зосередитися на 5 ключових напрямках.

Toyota вирішила продемонструвати турботу про збереження довкілля. Автовиробник скористався надлишковим теплом і відходами CO2 на своїх заводах, щоб вирощувати полуницю і помідори.

Як повідомили в офіційному блозі, фермери допомогли компанії створити експериментальні теплиці. Фрукти та овочі в них вирощуються за допомогою рожевих світлодіодних ламп. Toyota прибрала зелений колір, який не потрібен для фотосинтезу, і реалізувала унікальний відтінок.

Декарбонізація — заходи, покликані скоротити викиди парникових газів (ПГ), що утворюються внаслідок людської діяльності. Саме надлишок парникових газів в атмосфері призводить до зміни клімату, наслідки якої ми спостерігаємо вже зараз у вигляді хвиль тепла, масштабних пожеж, сильних повеней чи посух по всьому світу.

«Людська діяльність внаслідок викидів парникових газів безсумнівно спричинила зростання глобальної температури, яка досягла +1,1°C у 2011–2020 роках, порівняно з 1850–1900 роками. Викиди парникових газів на планеті продовжують зростати […] як результат використання викопних палив, несталого споживання енергії, землекористування, способів життя, моделей споживання і виробництва», — йдеться у шостому узагальненому звіті про зміну клімату, який у березні 2023 опублікувала Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК; англ. IPCC).

Доброю традицією стало проводити свято подяки Творцеві за його дари у прекрасному селі Серединки, що поблизу Тернополя. Тут проводяться молитовні чування та концерт духовної пісні для молоді та прочан та гостей Великоберезовицького деканату. Молодь разом із своїми душпастирями приїжджає сюди, щоб поділитися своїми пісенно-молитовними скарбами, набратися духовних зерен, які тут рясно сіються, та почастувати плодами багатої Серединківської землі.

Україні буде соціально, екологічно та економічно значно вигідніше відродити Великий Луг замість відновлення знищених росіянами Каховського водосховища і ГЕС. У цьому переконані експерти "Української природоохоронної групи", які провели дослідження "Чому слід відродити Великий Луг?".

"Великий Луг - один з найбільш важливих природних і історичних ландшафтів України. Цю ділянку було затоплено в 1955-1958 роках водами Каховського водосховища, попри те що тут зберігається багато пам’яток Запорозької Січі та зустрічалася велика кількість рідкісних тварин і рослин. На 70 років Великий Луг був втраченим для природи, науки та української ідентичності. Але 6 червня 2023 року, внаслідок підриву російськими військовими греблі Каховської ГЕС, водосховище за кілька тижнів перестало існувати, що поставило Україну на роздоріжжя. Тепер необхідно прийняти історичне рішення", - вважають науковці.

Вітрові електростанції сгенерували 3,56% всієї енергії.

В Україні у липні сонячна генерація виробила 28,33% всієї енергії, а близько половини енергії виробили з відновлювальних джерел.

Про це свідчить статистика, яку оприлюднив генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко у Facebook.

Промовляючи до делегації юристів з країн-членів Ради Європи, Папа Франциск повідомив, що працює над оновленням енцикліки, опублікованої в 2015 році. Директор Ватиканського прес-центру зазначив, що мова йде про Лист, який стосується, зокрема, нещодавніх кліматичних криз.

«Я пишу другу частину "Laudato si'", щоб оновити її щодо актуальних проблем», – сказав Папа Франциск у понеділок, 21 серпня 2023 р., вранці, промовляючи експромтом під час зустрічі з юристами з країн-членів Ради Європи, які підписали Віденське звернення, в той час як у світі одні за одними чергуються екстремальні явища, які вражають населення на всіх континентах світу. Директор прес-служби Святого Престолу Маттео Бруні зазначив, що йдеться про Лист, який зосереджений, зокрема, на розгляді нещодавніх кліматичних криз.

Очікується, що до 2030 року попит на акумулятори зросте в 14 разів.

В ЄС набув чинності Регламент про акумулятори, який поширюється на будь-які батареї, зокрема промислові та побутові.

Він передбачає обмеження використання шкідливих речовин, зокрема ртуті та свинцю, встановлює обов’язкові цілі з переробки, а також закладає основу для звітності про викиди для акумуляторної промисловості, повідомляє Balkan Green Energy News.