По апостольському читанню

Євр. 311 зач.; 4, 14 – 5, 6.

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні, у неділю хрестопоклонну, ми з вами чуємо в посланні апостола Павла до євреїв слова про провід, що  все людство отримує в особі найвищого Архиєрея – Ісуса Христа, який не тільки може співстраждати з нами, але  до кінця розуміти наші проблеми. І цей Архиєрей показує дорогу визволення від страждань - дорогу, яку сам пройшов, будучи в тілі. Ця дорога, як каже сам Христос, спонукає нас бути досконалими, як і отець Наш Небесний досконалий. Ось короткий дороговказ нашого шляху спасіння тут, на землі. Чи, радше, це напрямок самовдосконалення перед дорогою вічності. Коли люди ставлять питання про життя, то зазвичай зовсім не цікавляться, коли їхній подих входить у ніздрі, а коли виходить. Радше вони прагнуть знати, наприклад, що трапиться після смерті. Однак справжня таємниця життя полягає не в тому, що буде з вами після смерті, а що відбуватиметься до того, як ви помрете. Якщо хочете пізнати смерть, вам слід зрозуміти життя. Це короткий екскурс в антропологію спасіння роду людського, проте маємо розуміти, що повнота спасіння та навернення полягає в апокатастазі всього сотвореного, і людина, як найвищий діяльний Божий акт творіння, зобов’язана йти до відновлення втраченого через  сопричастя з усім космосом.

Мр. 37 зач.; 8, 34 – 9, 1. 

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття та сестри, сьогодні, у третю неділю Великого посту, ми поклоняємось Господньому Хресту. Чому саме в цю неділю Церква Христова віддає урочисту шану Хресту Господньому? Тому що для кожного з нас сорокаденна великопосна духовна подорож є виснажливою, для кожного по- своєму важкою, і багато хто вже встиг вибитися з сил – духовних і фізичних. Саме тому Церква Христова дає нам можливість посеред посту, вдивляючись у хресне знамено, усвідомити той факт, що взяти Хрест Господній означає прийняти обставини свого життя такими, якими вони є. Нелегко їх прийняти, змиритися з чимось, бо завжди нас хтось дратує, чогось бракує, щось не так, особливо тепер – у час війни, яка докорінно змінила наше життя, життя наших родин й усього українського народу.

Так склалося, що ми виношуємо свої плани, маємо власне бачення, яким би мало бути життя навколо нас, знаємо, хто й що мав би зробити в цьому земному житті, але як християни не усвідомлюємо, що все, що маємо, – це дар від Бога Творця. Те, що нас оточує: ріки, гори, лани, ліси, озера – усе, що з гордістю називаємо Батьківщиною, – ми отримали задарма, тож маємо зробити все можливе, щоб краса Божого творіння, якою так щедро Господь нагородив нас з вами, перейшла такою ж нашим майбутнім поколінням.

Євр. 311 зач.; 4, 14 – 5, 6.

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні, у неділю хрестопоклонну, ми з вами чуємо в посланні апостола Павла до євреїв слова про провід, що  все людство отримує в особі найвищого Архиєрея – Ісуса Христа, який не тільки може співстраждати з нами, але  до кінця розуміти наші проблеми. І цей Архиєрей показує дорогу визволення від страждань - дорогу, яку сам пройшов, будучи в тілі. Ця дорога, як каже сам Христос, спонукає нас бути досконалими, як і отець Наш Небесний досконалий. Ось короткий дороговказ нашого шляху спасіння тут, на землі. Чи, радше, це напрямок самовдосконалення перед дорогою вічності. Коли люди ставлять питання про життя, то зазвичай зовсім не цікавляться, коли їхній подих входить у ніздрі, а коли виходить. Радше вони прагнуть знати, наприклад, що трапиться після смерті. Однак справжня таємниця життя полягає не в тому, що буде з вами після смерті, а що відбуватиметься до того, як ви помрете. Якщо хочете пізнати смерть, вам слід зрозуміти життя. Це короткий екскурс в антропологію спасіння роду людського, проте маємо розуміти, що повнота спасіння та навернення полягає в апокатастазі всього сотвореного, і людина, як найвищий діяльний Божий акт творіння, зобов’язана йти до відновлення втраченого через  сопричастя з усім космосом.

14 березня Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч із виконавчим директором Програми Організації Об’єднаних Націй з довкілля (UNEP) Інгер Андерсен.

Андрій Єрмак поінформував співрозмовницю про екологічні злочини, які скоює російський агресор під час повномасштабного вторгнення в Україну. Серед іншого Росія завдає величезної шкоди екологічній системі нашої країни.

Чи бувало у вас таке, що взимку у квартирі холодно і не рятують ні батареї, ні обігрівачі? Провину за такі проблеми ми звикли покладати на теплопостачальників, які нібито не можуть створити якісні умови для опалення будинків – і це може бути правдою. Проте, якщо у будинку старі вікна та двері, щілини в стінах, прогнилий дах та підвал, то скільки його не опалюй – тепло в ньому не буде.

Чому так відбувається?

Одним із показників енергоефективності є теплові втрати будівлі. Вони залежать від багатьох чинників: розташування будівлі, міцність та якість фундаменту та використаних будматеріалів, чи дотримані будівельні нормі, наскільки нові й ефективні інженерні та технічні системи встановлюються, чи є індивідуальний тепловий пункт, чи додатково утеплюються зовнішні стіни будинку та багато іншого.

У ході конференції «United for Justice», що відбувалася з 3 по 5 березня у Львові, одна із тем дискусійних сесій звучала: «Притягнення до відповідальності за воєнні злочини проти довкілля». Спікерами даної сесії виступав міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець та низка міжнародних експертів у цій галузі.

Ключовим аспектом виступу міністра став опис завданої шкоди. Так, за даними міністра, станом на 375-тий день з моменту початку повномасштабного вторгнення рф було зафіксовано 2333 випадки завдання шкоди довкіллю. Завдана шкода оцінюється в 1912 млрд. грн. ( в 867 млрд грн оцінюється забруднення земель та ґрунтів, 988 млрд грн – повітря, 57 млрд грн – води). Міністр розповів про шкоду, завдану лісам (зокрема, в результаті пожеж), обʼєктам ПЗФ, біорізноманіттю, корисні копалини. Піднімалось питання радіаційної безпеки України та Європи, зазначалось, що за 35 днів окупації Чорнобильської АЕС і зони відчуження збитки складають понад 3,2 млрд. грн. Міністр також розповів про показники вуглекислого газу, що викидаються в атмосферу у звʼязку із незаконними діями рф, така діяльність російської федерації практично зводить нанівець усі зусилля світового співтовариства у боротьбі зі зі зміною клімату, глобальним потеплінням та скороченням показників СО2.

12 березня, в ІІ неділю Великого посту, на парафії Перенесення мощей св. Миколая в с. Яблунів, Більшівцівського протопресвітеріату, в рамках Великопосної екологічної ініціативи відбулася екологічна місія.

На запрошення адміністратора парафії, о. Дмитра Белея, громаду в цей день відвідав о. Михайло Дзуль, референт Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківській архієпархії.

Розпочалася місія спільною Божественною Літургією, з окремими молитовними проханнями за українське воїнство, мир в Україні і відновлення, в цей час Святої Чотиридесятниці, внутрішнього миру, спокою душі та гармонії зі всім створінням. Відштовхуючись від недільного Євангелія в проповіді о. Михайло заторкнув питання умов, які необхідні для духовного зцілення та фізичного оздоровлення: зустріти Христа, засвідчити свою віру, звільнитися від гріховних пут та повернутись до повноцінного життя.

По апостольському читанню

Євр. 304 зач.; 1, 10 - 2, 3

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі!

Слова апостола Павла, що їх днесь чуємо, відсилають нас до сотворення світу. Вони пригадують нам, що саме Господь на початку заснував землю. Зрештою, і самі небеса є творінням Його рук. Саме над цими рядками ми з Вами й роздумаємо.

Пригадую, як, будучи дитиною, милувався нічним зоряним небом і завжди захоплювався тим, наскільки все розумно та раціонально впорядковано Творцем у природі, як природа за задумом Творця покірно виконує його веління. Не один раз бачив падаючі зорі, щастило навіть бачити комету. А скільки разів око милував захід сонця, схід місяця, ліс та інші вражаючі краєвиди! Підростав – і змінювалося й побачене, і відчуте та почуте.