Потрібно пам’ятати, що кожен палій сухої трави несе адміністративну відповідальність!

Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Навесні торішня трава швидко висихає і легко загоряється від сірника, цигарки чи будь-якої найменшої іскри. І саме цієї пори мешканці приватних житлових будинків та дач активно починають наводити лад у домогосподарствах, спалюючи гілки, суху траву та різний непотріб.

Але ж дуже часто вогонь виходить з-під контролю людини – і такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні. Вони завдають шкоду як господарствам, так і лісовим насадженням. Зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже непросто. ЕкоПолітика зібрала для своїх читачів основні аргументи про те, чому палити суху траву навесні категорично не можна.

20-21 березня, на парафіях с. Дичків Великобірківського деканату та с. Великий Глибочок Великоглибочанського деканату, в рамках Великопосної екологічної ініціативи УГКЦ відбулися екологічні місії. Ці заходи складались із чотирьох етапів: молитовного; екологічної катехизи для молоді; зустріч із місцевою владою; насадження молодих дерев.

Вищезгадані парафії відвідав референт Бюро УГКЦ з питань екології в Тернопільсько-Зборівській архієпархії о. Василь Шафран, який разом із місцевими парохами Олегом Леськівим та Іваном Гавдяком молилися та закликали паству застановитись над своїм ставленням до Божого створіння.

Євр. 314 зач.; 6, 13-20

Слава Ісусу Христу!

«Поблагословлю тебе щедро і розмножу тебе вельми»

(Євр 6, 14)

Слова апостола Павла, вибрані за епіграф, уміщені в апостольському читанні на четверту неділю Великого посту. Господь дає нам, людям, ще одну можливість стати кращими, змінити своє життя, наблизитися до Нього. І цією можливістю, доброю нагодою та сприятливим моментом є час святого великого посту. Саме цей період дається нам для  роздумів над власним життям: що маю зробити для Бога, ближнього та всього навколишнього світу, адже бережливе ставлення до довкілля є частиною самооцінки й самовираження кожної людини.

Рік тому росія здійснила відкритий військовий напад на Україну. Бойові дії призвели до серйозних негативних наслідків для довкілля – забруднення ґрунтів, повітря, водойм, лісових пожеж, пошкодження заповідників, руйнування екосистем, загрози ядерної небезпеки тощо.

Крім того, війна в Україні негативно впливає на клімат всієї планети, зумовлюючи значні викиди вуглекислого та інших парникових газів.

Проміжна оцінка викидів парникових газів у чотирьох ключових напрямках, які безпосередньо викликані війною, визначає, що тільки за перші 7 місяців бойових дій викиди становлять щонайменше 100 млн тонн CO₂ eкв. Це співставно з річними викидами такої країни як Бельгія.

1993 року, на конференції ООН з охорони навколишнього середовища, 22 березня назвали Днем водних ресурсів. З тих пір щорічно в усьому світі відзначають День води.

У цей день прийнято:

- приділяти особливу увагу питанням навколишнього середовища, пов'язаним зі станом водних ресурсів на сьогодні;

- обговорювати всі можливі шляхи вирішення проблем нестачі води;

- знаходити нові можливості економії та відродження водних ресурсів;

- забезпечувати необхідним питвом всіх спраглих.

Бюро УГКЦ з питань екології запрошує загально-освітні заклади, катехитичні школи та позашкільні навчальні заклади взяти участь у конкурсі «ЗДАЙ МАКУЛАТУРУ – ЗБЕРЕЖИ ДЕРЕВО – НАБЛИЗЬ ПЕРЕМОГУ», а також долучитися до Всеукраїнської акції «Сади Перемоги».

Мета Конкурсу: підвищення екологічної свідомості учнівської молоді через популяризацію роздільного збору відходів, озеленення довкілля та відновлення природної спадщини Творця, яку нещадно руйнує ворог.

Умови

Участь у Конкурсі передбачає наступні етапи: збір макулатури, її зважування та реалізацію, закупівля за виручені кошти саджанців та їх висадка в рамках Всеукраїнської акції «Сади Перемоги».

Енергоефективість (40%) і відновлювані джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у зменшенні викидів CO2 до 2050 року, щоб протидіяти підвищенню середньої глобальної температури

Міжнародне енергетичне агентство

Що таке енергетична ефективність?

Простими словами, енергоефективність — це використання меншої кількості енергії для досягнення того ж результату. Або ж, як визначає її закон, «кількісне співвідношення між роботою, послугами, товарами або енергією на виході та витраченою енергією на вході»

Варто розуміти різницю між енергоефективністю та енергозбереженням. Якщо ви вимкнете світло, то заощадите енергію, проте почитати книгу вам не вдасться — це енергозбереження. Якщо ж замінити лампу розжарювання на світлодіодну, то вам вдасться і почитати, і використати для цього менше енергії — і оце вже енергоефективність.

Команда європейських вчених виявила, що встановлення плавучих сонячних електростанцій у місцевих водосховищах зможе повністю забезпечити енергією 6 256 міст у 124 країнах світу. Такі станції також вбережуть від випаровування 106 кубічних кілометрів води на рік, що дорівнює потребам 300 мільйонів людей, повідомляє Nature Sustainability.

Зазначається, що для досягнення такого результату необхідно покрити сонячними станціями близько 30% водосховищ. Проте при встановленні кожної станції необхідно проводити додаткові дослідження. Адже якщо плавучих СЕС буде забагато – у водоймі зменшиться кількість кисню, а рослини отримуватимуть менше світла.