Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я спільно з Бюро УГКЦ з питань екології ініціює висадку АЛЕЇ НЕНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ на території монастиря Успіння Матері Божої в с. Погоня, Тисменицького району і запрошує вірних УГКЦ та людей доброї волі долучитися до даної акції. В особливий спосіб запрошуємо на спільну молитву тих осіб, які пережили втрату ненародженої дитини.

Акція відбудеться 7 листопада 2018 року о 16:00 год. на території Погінського монастиря

16:00 – Молебень до Пресвятої Богородиці
16:30 – Висадка алеї

Європейська християнська екологічна мережа (ECEN)

Катовіце, жовтень 2018

Заклик 12. Асамблеї ECEN

З 6 по 10 жовтня 2018 року в Катовіце (Польща) проходила 12-та асамблея Європейської християнської екологічної мережі (ECEN) під назвою «На шляху до економічної та екологічної справедливості», в якій взяли участь 85 представників з 22 Європейських та інших заокеанських країн. Переговори на асамблеї керувались біблійними рядками з Книги пророка Єремії 29, 11 «Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, – слово Господнє, – задумів щастя, а не лиха, щоб дати вам майбутнє і надію».

Любиш природу та бережеш гаманець – пересідай на велосипед. Ровер знову став трендом, як і 130 років тому. Нині в Китаї на одне авто припадає 250 велосипедів, а половина всіх поїздок тут – саме на роверах.

А у велосипедних столицях Європи – Данії, Німеччини та Голландії – 30%. У німецькому Фрайбурзі навіть є престижний житловий район, де заборонено користуватися автомобілем, але можна пересуватися на двоколісному.

Велосипеди на піку популярності, затятих роверистів не бракує навіть серед політиків – Джордж Буш-молодший, Ніколя Саркозі, Девід Кемерон та інші.

Список можна продовжувати і не дивно, адже цей транспорт корисний для довкілля, вашого здоров’я і навіть гаманця. Він не забруднює повітря і не створює шуму, а також тримає тіло у гарній фізичній формі, знижує ризики інфаркту, зміцнює спину та кістки. А ще добре розвантажує вулиці від міського транспорту, з ним не стоїш у заторах і з паркуванням не такий клопіт.

Айсатоу Сіссей вчить жінок у Гамбії перетворювати пластикові відходи, один із найбільших забрудників, у власні доходи. Вже протягом 17 років вона спонукає жінок (і сама внесла велику лепту) щодо розв’язання проблеми з відходами.

«Лише гляньте на цю сумку – скільки життів вона врятувала, – розповідає Айсатоу Сіссей, королева рециклінгу, – вона така гарна! Ось що мотивувало мене працювати кожного дня з жінками, тому що вони такі талановиті й віддані своїй справі».

«Ідея дати друге життя речам прийшла до мене, коли я була ще дуже молодою і спостерігала за станом довкілля там, де я жила, у моїй спільноті. І я зрозуміла, що люди навіть не уявляють собі як поводитись з відходами, і я відчула, що маю щось робити.

Викликом, з яким я зіштовхнулась на той час, були люди, які й гадки не мали, про що я говорю, бо це було новим для них і вони думали, що це не так і важливо.

31 жовтня Кабінет міністрів України схвалив законопроект «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».

Цей проект документу члени уряду схвалили на засіданні без обговорення.

Проект закону, як раніше повідомляли у Мінприроди, передбачає:

• Створення засад функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ);
• впровадження єдиної загальнообов’язкової методики розрахунку викидів парникових газів;
• отримання точної та об’єктивної інформації щодо викидів парникових газів;
• забезпечення відповідності розрахунку викидів парникових газів європейським стандартам та механізмам щодо МЗВ.

Глобальне потепління незворотньо змінює клімат планети: льодовики тануть, підвищується рівень Світового океану, вода стає теплішою – в XXI столітті Землю чекають критичні зміни. Представляємо список місць, які можуть стати невпізнанними або зникнути вже в найближчі десятиліття. Так що вирушайте в подорож, поки там ще є що побачити.

1. Венеція

Щорічно Венеція опускається під воду на 4 міліметри, і місцеві звикли, що місто затоплює. Повені трапляються, коли вода піднімається вище 109 см. За прогнозами вчених, через кілька десятків років Венеція може бути повністю затоплена через швидке збільшення рівня Середземного моря.

У минулому тисячолітті рівень Середземного моря піднявся на 30 сантиметрів, тоді як в наступному столітті, як очікується, збільшиться втричі. Такі зміни пов'язані зі збільшенням обсягу вуглекислого газу в атмосфері.

«Океани вимагають нашої уваги і волі до співпраці в плані серйозного міждисциплінарного підходу і принципу субсидіарності, що включає місцевий, національний і регіональний контексти, а також міжнародний рівень». Про це заявив монс. П'єро Піоппо, глава делегації Святійшого Престолу на конференції «Наш океан», яка в ці дні проходила на Балі.

Загальною метою турботи про океанах є реальний захист того, що Конвенція ООН з морського права називає «загальним спадщиною людства». «Для Святійшого Престолу і Католицької Церкви питання океанів дуже важливим», – підкреслив монс. Піоппо. Про це свідчать численні церковні ініціативи, наприклад, пастирське служіння морякам, підтримка розвитку риболовецьких общин і захист їх прав, постійна робота з мігрантами заради їх блага в багатьох країнах, турбота про громади, яким загрожує підвищення рівня морів, а також інформування людей про потенційний збиток морської екології.

22-24 жовтня 2018 року на базі Національного університету біоресурсів та природокористування проходила міжнародна науково-практична конференція «Соціальні та екологічні виклики лісам і лісовому менеджменту та їх подолання».

У роботі взяли участь провідні вчені науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів лісівничого профілю з Австрії, Білорусі, Італії, Китаю, Німеччини, Румунії, України, керівники і провідні спеціалісти лісової галузі, представники неурядових організацій та лісогосподарських підприємств.

Тематика конференції охоплювала широкий спектр питань, присвячених оцінці стану лісів і лісового господарства, інституційним та економічним механізмам трансформації лісового господарства до адаптаційного лісового менеджменту.

Глобальне потепління – проблема планетарних масштабів, яку, втім, уряди багатьох країн вважають за краще ігнорувати. Настільки, що навіть не звертають уваги на достовірні прояви цього явища.

А між тим, катастрофічних змін відбувається все більше, а масштаби їх тільки збільшуються. І хто знає, що чекає нас років через 10. Втім, про найбільш помітні зміни можна дізнатися прямо зараз.

Неврожай

Навіть незважаючи на всі зусилля працівників сільськогосподарської сфери, деякі овочеві і плодові культури стають менш родючими. Хтось звинувачує в цьому брак води, хтось – збільшення рівня вуглекислого газу. У будь-якому випадку, якщо все й далі буде продовжуватися такими темпами, то планеті загрожує голод.

Проблема збереження родючості орних земель в Україні постає вкрай гостро, а того, хто б розв’язав її на державному рівні, немає.

На жаль, знамениті українські чорноземи, якими так пишаємося, в недалекому майбутньому можемо втратити. Точніше, вже втрачаємо. Це зауважили учасники круглого столу на тему деградації українських ґрунтів, що недавно відбувся у Києві за участі науковців і аграріїв. Учасники заходу зазначили: близько 8% наших чорноземів деградовано, це вже не чорноземи. Цифри приблизні, бо єдину національну систему екологічного моніторингу ще треба створити, її не існує.