П’ять років тому територією Філіппін пройшовся руйнівний тайфун Хаян. Це був один із найпотужніших тропічних циклонів, який прокотився територією островів. Хаян забрав життя більш як 6000 людей, проте постраждали від нього мільйони.

В країні, в якій так часто проходять тайфуни та інші природні катастрофи, філіппінці навчились виживати. Вони пишаються своєю стійкістю і славляться непохитним оптимізмом і надією. Проте тайфун Хаян залишив глибоку рану в серці цієї країни, рану, яка все ще кровоточить через всіх постраждалих від цієї катастрофи.

Згадаймо сьогодні жертв тайфуну Хаян та всіх інших, хто постраждав від кліматичних катастроф по всьому світу. Хай їхні історії зворушать наші серця до дій. Будьмо оптимістами і сповненими надії, як і філіппінці, продовжуючи оберігати наш спільний дім.  

Про Матір Божу, яка розв’язує вузли я вперше дізнався від прекрасної жінки Віталії з м. Калуша. Жінка приїхала на роботу в Естонію. Вона показала мені маленьку іконку з зображенням Матері Божої, яка розв’язує вузли. Ікона завжди була коло неї. Ми довго розмовляли про силу молитви та цю ікону.

Віталія з великою шаною відноситься до щоденної молитви за довкілля, яку ми творимо в нашій Талліннській церкві Матері Божої Триручиці. Якось, розмовляючи, ми з нею подумали, що молитва до Матері Божої вирішує не тільки суто людські питання та проблеми, а також питання пов’язанні з довкіллям.

Пропоную Вашій увазі свій малюнок – розмову з Божою Матір’ю, яка розв’язує вузли життя. В моєму недосконалому розумінні не тільки людські вузли, а проблеми всього Божого творіння і в Небі, і на Землі, і в Воді. (оригінал образу знаходиться в костелі Св. Петра в м. Аугзбурзі (Німеччина).  

Підтримуючи Всеукраїнську екологічну акцію «Посади дерево миру», ініційовану Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви та Мінприроди України, 10 листопада 2018 р. Б. у Львівській архієпархії на парохії Бл. Миколая Чарнецького, що у м. Золочів, на церковному подвір’ї було висаджено декілька ялинок та ялівець. В цій добрій справі голові Комісії з питань екології Львівської архієпархії о. Миколі Пришляку допомагали місцевий священик о. Михайло Сукмановський, військові ЗСУ 146-го окремого ремонтно-відновлювального полку м. Золочева та п. Мирослава, начальник відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку «Північне Поділля». 

Перш ніж розпочати цю благородну справу, о. Микола розповів про дану акцію, яка має за мету привернути увагу громадськості до катастрофічних соціально-екологічних наслідків війни на Сході країни, а також висловив сподівання, що такі красуні, як ялинки, будуть висаджені біля кожного храму і нагадуватимуть нам про те, що через війни, які стаються через гріх та людську недосконалість, страждає не тільки сама людина, але й природа, яка її оточує.

Меморандум про порозуміння щодо скорочення неорганізованих викидів метану в ланцюжках поставок газу в Україні підписано між Міністерством екології та природних ресурсів, Європейським банком реконструкції та розвитку й НАК «Нафтогаз України». Документ під час Міжнародного форуму з енергетики для сталого розвитку підписали профільний міністр Остап Семерак, голова правління НАК Андрій Коболєв і директор департаменту енергоефективності і змін клімату ЄБРР Террі МакКалліон.

Упровадження енергетичних інвестицій у газовому секторі України, які сприятимуть скороченню викидів парникових газів і зменшенню забруднення повітря, — така мета меморандуму, який стане ще одним важливим кроком у ме­жах виконання взятих Україною зобов’язань за Паризькою угодою у сфері змін клімату.

Святіший Отець поділився з членами Папської Академії Наук думками про служіння науки для спільного добра всіх народів та про роль у ньому духовних і моральних цінностей. Особлива пересторога від ядерної загрози

Церква очікує від світу науки не лише слідування за принципами етики, але також позитивного служіння, яке святий Павло VI називав «милосердям знання». На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 12 листопада 2018 р., членів Папської Академії Наук, що зібралися на свою Пленарну асамблею, яка від 12 до 14 листопада відбувається у Ватикані на тему: «Трансформаційна роль науки в суспільстві».

Тепліші кліматичні умови будуть ідеальними для розмноження гризунів, особливо в містах.

Вчені застерігають, що підвищення температур, спричинене кліматичними змінами, перетворить міста по всьому світу на ідеальні розплідники щурів.

Кілька міст в США включно з Нью-Йорком, Чикаго і Бостоном, витрачають мільйони доларів щороку на боротьбу проти швидкого зростання популяції щурів. Але вчені попереджають, що зростання глобальної температури на 2 градуси за Цельсієм станеться до кінця нинішнього століття.

Нещодавно екомісії відбулися у с. Перегноїв, Глинянського протопресвітерату, на запрошення отця Івана Ільківа, де о. Микола Пришляк, Голова комісії з питань екології Львівської архієпархії УГКЦ, відслужив Святу Літургію, на якій молився за Богом створений світ.

В своєму слові до вірних даної парохії священик заохочував їх до милосердя над Богом створеним світом: «Спостерігаючи, як веде себе сучасна людина, зауважуєш, що вона не знає, не розуміє, або забула про свій особливий статус, який надає їй Господь, – бути відповідальним Його створіння».

Також відбулася розмова з головою Перегноївської сільської ради п. Богданом, з яким о. Микола поговорив про найболючіші проблеми даної місцевості та передав флаєри екологічного характеру.

Переродження пластику в прикраси: Засновниця re-beau про вторсировину у моді та кругову економіку

"Ми доносимо до людей просту ідею: вторинна сировина цінна, не викидайте сміття – це гроші, сортуйте!"

Марія Сорокіна заснувала бренд біжутерії re-beau. Проект має незвичну і актуальну особливість – прикраси виготовляють із вторинної сировини. Якщо такий термін не зовсім зрозумілий – розшифруємо: те, що стає біжутерією від re-beau, колись було побутовою тарою. Така особливість привела стартап до участі в Ukrainian Fashion Week та нещодавної перемоги у конкурсі Social Impact Award. Марія розповіла нам, як re-beau обирає сировину, чому навіть пересічний українець зможе помітити результат їхньої роботи та як безболісно перевести себе в режим розумного споживання.

10 листопада у Полтаві на території Свято-Троїцького храму УГКЦ чоловіки Ордену Лицарів Колумба долучилися до Всеукраїнської акції «Посади дерево миру», спільно висадивши дерева червоного дуба біля власного храму.

Екоініціативу ініціювало Бюро УГКЦ з питань екології за підтримки Мінприроди, метою якої є привернення уваги до соціально-екологічних наслідків війни, єднання в молитві для відновлення миру та об’єднання зусиль для збереження Божого створіння.

Полтавський священнослужитель та референт Бюро УГКЦ з питань екології у м. Полтава отець Максим Кролевський розповідає, що Полтава вперше долучається до цієї акції, яка триває з 2016 року. «За цих кілька років з ініціативи церковної інституції Української Греко-Католицької Церкви та за підтримки Мінприроди було висаджено десятки тисяч дерев миру по всій Україні» – констатує полтавський душпастир.

В Україні почали обмежувати використання одноразових пакетів: чим їх замінити?

Поступово міста України вводять обмеження на застосування поліетиленових пакетів у торгівельних мережах. Чи дійсно пакети настільки шкідливі? Які альтернативи пакетам-майкам існують?

Хто придумав шкідливі пластикові пакети?

Насправді, їх вигадали не як шкоду. Коли винайшли поліетилен, він видався великим благом і не в останню чергу – для харчової промисловості.

Американські і європейські патентні заявки, які стосуються виробництва пластикових сумок, можна знайти починаючи із 1950-х років, але вони відносяться до композитних конструкцій з ручками, які кріпляться до сумок під час додаткового етапу виробництва. Прототип сучасної полегшеної господарської сумки – це винахід шведського інженера Стена Густава Туліна.