10 листопада у Полтаві на території Свято-Троїцького храму УГКЦ чоловіки Ордену Лицарів Колумба долучилися до Всеукраїнської акції «Посади дерево миру», спільно висадивши дерева червоного дуба біля власного храму.

Екоініціативу ініціювало Бюро УГКЦ з питань екології за підтримки Мінприроди, метою якої є привернення уваги до соціально-екологічних наслідків війни, єднання в молитві для відновлення миру та об’єднання зусиль для збереження Божого створіння.

Полтавський священнослужитель та референт Бюро УГКЦ з питань екології у м. Полтава отець Максим Кролевський розповідає, що Полтава вперше долучається до цієї акції, яка триває з 2016 року. «За цих кілька років з ініціативи церковної інституції Української Греко-Католицької Церкви та за підтримки Мінприроди було висаджено десятки тисяч дерев миру по всій Україні» – констатує полтавський душпастир.

В Україні почали обмежувати використання одноразових пакетів: чим їх замінити?

Поступово міста України вводять обмеження на застосування поліетиленових пакетів у торгівельних мережах. Чи дійсно пакети настільки шкідливі? Які альтернативи пакетам-майкам існують?

Хто придумав шкідливі пластикові пакети?

Насправді, їх вигадали не як шкоду. Коли винайшли поліетилен, він видався великим благом і не в останню чергу – для харчової промисловості.

Американські і європейські патентні заявки, які стосуються виробництва пластикових сумок, можна знайти починаючи із 1950-х років, але вони відносяться до композитних конструкцій з ручками, які кріпляться до сумок під час додаткового етапу виробництва. Прототип сучасної полегшеної господарської сумки – це винахід шведського інженера Стена Густава Туліна.

«Спитай лиш у тварин, вони тебе навчать; у птиць небесних, і тобі сповістять; або повзунів, вони тебе повчать, і риби в морі тобі повідають! Хто з усіх них не знає, що рука Господня все це створила? В його руці душа всього живого, дихання кожного людського тіла». (Іов 12, 7-10)

«Перед нами стоять великі культурні, духовні та освітні виклики і нам необхідно вийти на довгий шлях віднови». (Laudato Si, 202).

Питання для обговорення:

• Як створіння «вчить» і «розповідає» нам про Господню любов?
• Яким чином Господь підтримує життя всього створіння? Як ми, люди, є частиною цього кругообігу життя?
• Папа Франциск пише, що екологічна криза є великим викликом і ми повинні вийти на довгий шлях віднови. Як ми маємо відновити наші стосунки з Творцем і Його створінням?

Арктика вже не є безпечним притулком для гніздування птахів, стверджує нова доповідь науковців.

На їхні гнізда нападають хижаки, а це є великою загрозою популяції окремих видів.

Дослідники стверджують, що ризики вимирання птахів на арктичних берегах зросли.

Вони вказують на зв'язок такої ситуації зі зміною клімату, що змінює поведінку та середовище існування таких тварин, як лисиці, що викрадають яйця.

Професор Тамас Жекелі з британського Центру еволюції Мілнера в Університеті міста Бат назвав такі висновки "тривожними".

7 листопада 2018 року завершилися екологічні місії для порятунку створіння в с. Гірне, Любінецького деканату.

До місцевої школи та сільської ради на запрошення отця-декана Григорія Шептицького приїхав екореферент Стрийської єпархії УГКЦ о. Олег Кобель. Кілька днів до цього, перед храмовим празником, священики служили Божественну Літургію в місцевому храмі та виголосили вірним екологічні науки на тему збереження створіння.

У школі на зустрічі зі старшокласниками о. Олег наголосив на відповідальності кожної людини за Боже твориво. Про це були і ролики на екотематику. На зустрічі з сільським головою та працівниками сільської ради порушувалися питання підпалів та стихійних сміттєзвалищ. Всі одностайно погодилися з тим, що церква, школа та місцева влада можуть і повинні співпрацювати разом в ділянці збереження створіння.

7 листопада 2018 р. на базі Національної скаутської організації України "Пласт" в Івано-Франківську відбулася нарада-семінар заступників директорів з виховної роботи.

Одним з питань, які розглядалися, була участь закладів освіти міста у екопроекті Департаменту освіти та Екобюро УГКЦ з питань екології щодо сортування сміття у закладах освіти. З впровадженням і функціонуванням даного проекту ознайомив о. Михайло Дзуль. Також досвідом впровадження різноманітних акцій екологічного спрямування поділилася заступник директора ЗШ№26 Лариса Сабодах, яка розповіла про ініціативність учнів у реалізації цього проекту.

На даний момент 5 освітніх закладів (СШ№1, 11, ЗШ №6, 26 та Католицька школа-гімназія ім. св. Василія Великого) отримали контейнери для сортування сміття, які безкоштовно надало Бюро УГКЦ з питань екології. Метою проекту є залучення усіх освітніх закладів міста Івано-Франківська до ініціативи.

Архиєпископ Бернардіто Ауза, Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН, виступив під час Загальної Асамблеї в рамках обговорення наслідків радіації.

Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Нью-Йорку архиєпископ Бернардіто Ауза взяв участь в дебатах на тему радіаційного забруднення. Ватиканський дипломат, насамперед, високо оцінив наполегливу працю Наукового комітету ООН щодо наслідків ядерного випромінювання (Unscear), крайня сесія якого стосувалася наслідків аварій у Чорнобилі, Україна, та Фукусімі, Японія.

У неділю, 4 листопада, на Донеччині, у м. Слов'янськ, вперше відбулися Екологічні місії для порятунку створіння. Розпочались вони Літургією, за участю екореферента Донецького екзархату о. Михайла Неїжмака, у співслужінні з настоятелем місцевої громади "Святого Володимира Великого" УГКЦ о. Віктором Коханським.

У проповіді о. Михайло звернув увагу вірних на поняття "екологічного гріха", вчинення якого не тільки шкодить здоров'ю людини, але й віддаляє від Бога Творця і перешкоджає спасінню. Тому місія церковної екологічної інституції полягає у тому, щоб донести кожному правду про те, що любити та оберігати світ, в якому живемо, який є спільним для всіх людей – є нашим автентичним завданням.

Ми знаємо, що зміни клімату відбуваються, але не усвідомлюємо, що саме може зробити кожен із нас. BBC Future пропонує 10 ефективних способів вплинути на ситуацію.

У новій доповіді, оприлюдненій у вересні 2018 року, провідні вчені-кліматологи б'ють на сполох.

Наших теперішніх дій недостатньо для того, щоб зупинити потепління планети. Вчені попереджають, що температура планети може підвищитися ще лише на 1,5C, вище цього порогу в екології почнуться необоротні зміни.

Те, що клімат планети змінюється, не викликає сумнівів,  деякі наслідки глобального потепління вже впливають на нас.

Підвищення температури збільшило ризик повеней у Маямі та в інших місцях, поставило під загрозу життя мільйонів людей уздовж річки Брахмапутра на північному сході Індії і негативно впливає на розмноження рослин і тварин.

«Радується небо, і земля хай веселиться, нехай заграє море і його повнота. Поле й усе що на ньому, хай веселяться; тоді всі дерева в діброві радісно співатимуть» (Пс 96, 11-12).

Святий Франциск «є покровителем всіх, хто вивчає і працює в царині екології, його також дуже люблять і нехристияни. Він особливо піклувався про Боже створіння, бідних і відкинутих. Він любив і його глибоко любили за його радість, за його жертовність і відвертість» (Laudato Si, 10).